Репутація завжди була ключовим активом для бізнесу. З розширенням ролі соцмереж у житті сучасної людини зростає й кількість та інтенсивність дискредитаційних кампаній, направлених проти власників великого бізнесу. Злив інформації відбувається, як правило, через мережу взаємопов’язаних анонімних вебресурсів, таких як сайти, телеграм-канали та сторінки у соціальних мережах. В хід йдуть маніпуляції, неперевірені або перекручені факти, а також продукти новітніх технологій, зокрема, штучного інтелекту, такі як дипфейки. Це наносить чималі втрати для працюючого в умовах війни бізнесу.

Репутація як мішень

Так, за повідомленням засобів масової інформації у березні поточного року відомого українського бізнесмена, власника компаній «Adelon AG» та групи «Гранова», Дмитра Коваленка було затримано детективами НАБУ в Ужгороді одразу після перетину ним кордону. Про це, зокрема, повідомляв і журналіст Віталій Глагола.

Крім того, у низці публікацій у засобах масової інформації повідомлялося про проведення НАБУ спеціальної операції та ймовірний інтерес детективів до бізнес-проєктів Коваленка на Закарпатті, зокрема до земельної ділянки у місті Свалява, відведеної під індустріальний парк та переданої в оренду строком на 35 років.

Водночас сам пан Коваленко рішуче спростовує відомості про його затримання. За його поясненнями, у березні детективи НАБУ фактично проводили слідчі дії — обшук автомобіля, яким він користувався. Як зазначає Коваленко, метою такого обшуку було відшукання носіїв інформації в межах кримінального провадження, розпочатого ще у лютому 2025 року.

Реакція групи Adelon на дискредитаційну кампанію

З огляду на значний суспільний резонанс, спричинений цією ситуацією, а також поширення у медіа недостовірної та маніпулятивної інформації, група компаній Adelon виступила з офіційною заявою, у якій наголосила, що процесуальні дії Національного антикорупційного бюро України здійснювалися в межах та у спосіб, передбачених законом, а поширені в інформаційному просторі твердження щодо Дмитра Коваленка не відповідають дійсності та мають ознаки викривлення фактичних обставин.

«Інформація про нібито „затримання“ Дмитра Коваленка не відповідає дійсності. 11 березня 2026 року в місті Ужгород представниками Національного антикорупційного бюро України були проведені слідчі дії, учасником яких став пан Коваленко. Він як прихильник прозорих правових процедур, особисто сприяв їх проведенню. Після завершення Дмитро Коваленко не затримувався, жодних обмежень щодо його пересування чи свободи не застосовувалося», — йдеться в офіційній заяві групи компаній Adelon.

Там наголосили, що Дмитро Коваленко не є підозрюваним у жодному кримінальному провадженні, що підтверджено відповідною інформацією, отриманою з Офісу Генерального прокурора.

«Готові надати документальні підтвердження законності кожної транзакції»

За словами самого бізнесмена, у цій справі він має виключно статус свідка.

«Мій бізнес в Україні та Європі будувався протягом 20 років на принципах прозорості та відповідності міжнародним стандартам аудиту. Якщо у детективів виникають питання щодо операційної діяльності моїх компаній — я та мої адвокати готові надати вичерпні свідчення та документальні підтвердження законності кожної транзакції», — наголосив Дмитро Коваленко.

Він також прокоментував ще один аспект інформаційної хвилі — згадки про його нібито зв’язки з особою на прізвище Гайдай. Коваленко стверджує, що не знайомий із цією людиною і ніколи не мав з нею жодних контактів.

Репутація та захист бізнесу

Група компаній Adelon та інші компанії, що входять до сфери впливу родини пана Коваленка, продовжують працювати у звичайному режимі.

«Усі укладені контракти виконуються, а зобов’язання перед контрагентами та партнерами дотримуються в повному обсязі»,— заявили у пресслужбі групи компаній Adelon

Там закликали представників медіа дотримуватися журналістської етики та не поширювати відомості, що базуються на анонімних джерелах без належної перевірки. У ситуації, коли законні процесуальні дії правоохоронного органу стають приводом для появи гучних, але непідтверджених тверджень, саме точність, стриманість і опора на перевірені факти є єдиною належною основою для публічного висвітлення таких подій.

Ознаки замовних матеріалів

Експерти медіасфери звертають увагу на характер поширення подібних новин. Серед типових ознак можливих замовних публікацій:

• відсутність офіційних підтверджень від правоохоронних органів;

• використання розмитих формулювань («ймовірно», «можливо», «за даними джерел»);

• одночасна поява матеріалів у кількох маловідомих інтернет-виданнях;

• акцент на репутаційно чутливих темах без фактичної доказової бази.

У випадку з Коваленком ці ознаки, на думку аналітиків, можуть свідчити про цілеспрямовану інформаційну кампанію. Подібні інформаційні вкиди, за оцінками експертів, часто використовуються для створення асоціативного негативного фону навколо публічних осіб. Ситуація навколо Дмитра Коваленка демонструє типову для сучасного медіапростору проблему — швидке поширення неперевіреної або маніпулятивної інформації. В умовах інформаційної війни та високої конкуренції бізнесу репутаційні атаки через медіа стають дедалі поширенішим інструментом впливу. У таких випадках ключову роль відіграє критичне мислення аудиторії та відповідальність ЗМІ за перевірку та достовірність оприлюднених даних.