Землю можна буде продавати

16.11.2019 21:37 ПОДІЇ

Верховна Рада 13 листопада у першому читанні проголосувала за проект Закону № 2178-10 щодо продажу сільськогосподарської землі. Ще до розгляду цього питання в Раді перед будівлею парламенту відбувалися акції протесту.

Аграрники України переконували, що після ухвалення цього Закону десятки тисяч українських фермерів не зможуть конкурувати з крупними аграрними компаніями і змушені будуть банкрутувати.

Тим не менше, 240 депутатів таки проголосували за цей законопроект. Це були 227 нардепів від партії «Слуга народу» та 13 позафракційних депутатів.

Як голосували нар­депи від Закарпаття за продаж землі

Ні «Батьківщина», ні «Європейська солідарність», ні «Голос» та «Опозиційна платформа — За життя» не дали жодного голосу. В принципі, не дали голосів і нардепи від групи Коломойського «За майбутнє». Як відомо, у цій групі два нардепа від Закарпаття — Віктор Балога та Владіслав Поляк. І якщо Балога проголосував «проти», то Поляк вирішив таки «утриматися», бо у нього більш близькі стосунки з нар­депами Горватом, Петьовкою та Лунченком, а ці троє проголосували «за». Також «за» законопроект проголосували й закарпатські нардепи Ігор Кривошеєв, Анатолій Костюх та Михайло Лаба. Вони підкорилися партійній дисципліні.

А от нардепа Шуфрича в Раді не було. Але він би точно проголосував «проти».

До речі, 13 листопада на позачерговому зібранні депутати Закарпатської облради прийняли звернення до Верховної Ради з проханням не приймати Закон про продаж землі. Але запізнилися.

* * *

Загалом 240 депутатів проголосували за цей законопроект. Це були 227 нардепів від партії «Слуга народу» та 13 позафракційних депутатів.

Варто ще наголосити, що напередодні голосування кілька соціологічних агентств випустили свої версії опитувань щодо підтримки українцями ринку землі. І результати виявилися кардинально різними. Так, група «Рейтинг» (опитування проводили з 28 вересня до 1 жовтня) заявила, що проти зняття мораторію на продаж землі — 73 % опитаних. Тоді як Київський міжнародний інститут соціології (опитували 16—19 вересня) підрахували, що проти тільки 52 %.

Першочергове право на купівлю має той, хто орендує землю. Але водночас він мусить заплатити ринкову ціну.

Хто виграє від скасування мораторію на продаж землі в Україні

В Україні тривають запеклі дебати щодо створення ринку землі. Для одних це гарна новина, для інших — не дуже. Хто виграє від ринку землі? Відповідь — у статті DW.

Політики десятиліттями розповідали «страшилки» про ринок землі. DW розібралася, з яких інтересів виходять ті, хто аргументує «за» або «проти».

З 1992 року Верховна Рада десятки разів подовжувала мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. За цим питанням Україна залишається у компанії таких країн, як Північна Корея, Венесуела, Таджикистан і Куба, де немає ринку землі. З парламентської трибуни весь цей час деякі депутати лякали українців, що у разі скасування мораторію «все скуплять капіталісти-латифундисти, Сорос чи то росіяни з китайцями» або «американці, які засіють все геномодифікованими культурами». Президент Володимир Зеленський тепер обіцяє покласти край цим одвічним дебатам і скасувати мораторій. Зробити все можна дуже швидко: всі законодавчі напрацювання лежать у шухлядах урядових кабінетів.

Наприкінці 2017 року уряд Гройсмана у тісних консультаціях з аграрними асоціаціями і міжнародними донорами підготував законопроект, який мав дати старт ринку земель. Однак, як зазначають співрозмовники DW у фахових колах, влада на чолі з президентом Порошенком так і не наважилася з огляду на вибори запустити ринок землі, побоюючись масштабної інформаційної кампанії тих, хто в ньому не зацікавлений.

Кому (не)вигідно?

За прогнозами фахівців, ціни на оренду землі після запровадження ринку зростатимуть разом із цінами на землю. «За моїми розрахунками, ціни на оренду зростуть за кілька років вдвічі», — спрогнозував у інтерв’ю DW експерт Київської школи економіки Олег Нів’євський. Нині середня ціна оренди становить 60—80 доларів. Для власника паю у 3—4 гектари, якщо прогнози фахівців справдяться, йдеться про збільшення річного доходу приблизно у двісті доларів. Таких власників паїв в Україні близько чотирьох мільйонів.

Натомість для гігантських холдингів, як-от, наприклад, Укрлендфармінг Олега Бахматюка або Kernel колишнього народного депутата від «Партії регіонів» Андрія Веревського, земельний банк яких сягає 600 тисяч гектарів, прогнозоване подорожчання оренди на 60 доларів обернеться збільшенням витрат на 36 мільйонів доларів щороку. Один з плюсів для тих фермерів, які викуплять землю, на якій працюють: під заставу цієї землі можна буде брати кредити в банку.

Чотири мільйони українців десятиліттями не можуть розпоряджатися паями на власний розсуд. Півмільйона власників за ці роки померли, так і не отримавши цього права

Які будуть обмеження?

Президент України Володимир Зеленський запевняє, що іноземці та іноземні компанії отримають можливість купувати українську землю лише за результатами всеукраїнського референдуму, і ніяк інакше.

Гайнс Штрубенгофф, експерт з аграрних питань Міжнародної фінансової корпорації, називає міфом зацікавленість іноземних інвесторів у масовому скуповуванні українських чорноземів. «Немає дуже великої зацікавленості купувати українські землі. Ті, хто хоче інвестувати у сільське господарство в Україні, купують цінні папери українських агрохолдингів на міжнародних біржах», — констатує аналітик Міжнародної фінансової корпорації — фінустанови зі структури Світового банку. За його словами, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд не наполягають на тому, аби Україна відкрила ринок землі для іноземців. «Було би неправильно на цьому наполягати, це лише знову би політизувало питання. Вкотре би лише здійнявся ґвалт «ляшків та інших популістів», мовляв, «китайці і араби все скуплять», — каже Штрубенгофф.

Вже нині іноземці де-факто присутні в українському сільському господарстві. Третій за розмірами агрохолдинг AP Group із земельним банком у 400 тисяч гектарів належить американським інвесторам.

Державна земля — золота жила

Тим часом, поки не було ринку землі, найбільшими тіньовими агробаронами в Україні були люди при владі. Адже попри розпаювання «колгоспної» землі у 90-ті роки минулого століття, у державній власності залишаються понад чотири мільйони гектарів. Лише Національній академії аграрних наук України належать понад чотирьохсот тисяч гектарів, дивується Гайнц Штрубенгофф. «Для наукових досліджень у полях науковцям із головою вистачить чотирьох тисяч гектарів, але точно не чотирьохсот», — зауважує німецький експерт. Як і іншу державну землю, ці тисячі гектарів десятиліттями за копійки видавалися в оренду, констатує він, на чому наживалися депутати Верховної Ради з абсолютно різних фракцій. «Саме ці депутати та їхні партії найголосніше агітували проти скасування мораторію», — наголошує Штрубенгофф.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

ПОДІЇ

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат