Екс-працівники спецслужб вважають, що Президента України можуть шантажувати його ж... минулим

Дивний у нас, українців, Президент. I пiд час суду над Юлiєю Тимошенко, i пiсля ухвалення їй вироку Вiктор Янукович на зустрiчах iз захiдними полiтиками та закордонними журналiстами неодноразово висловлював особисте бажання якомога швидше полегшити долю екс-прем'єрки.
"Я б особисто хотiв щось зробити, аби цього процесу над Тимошенко не було взагалi, щоб ця так звана проблема не iснувала. Тобто, я найзацiкавленiша особа в Українi, щоб у нас не було цiєї проблеми", -- ось, наприклад, його слова на зустрiчi iз захiдною пресою.
А натомість, на практиці, ми бачимо іншого Януковича, людину, яка готова довiку ув'язнити свого політичного опонента за новими надуманими звинуваченнями.
Ось і напрошується думка: а який Янукович справжній? Чи діє він як самостійна фігура? Чи правда, що ним керують таємничi та могутнi ляльководи?
Отож про те, хто та як може манiпулювати главою нашої держави, "Експрес" розмовляв з ветераном української розвiдки Олександром Скипальським i полiтекспертами Олегом Марчуком та Iгорем Золотаренком.
-- Наскiльки iмовiрним є те, що Вiктор Янукович не самостiйний у своїх дiях щодо розв'язання проблеми з ув'язненням Тимошенко?
О. Марчук: -- Те, що нинiшнiй Президент України мiг стати об'єктом для манiпуляцiй, є доволi реальним. Адже його
громадянська i полiтична бiографiя та пов'язанi з нею iншi подiї дають пiдстави для побудови такої версiї.
Свого часу народний депутат Григорiй Омельченко стверджував, що Янукович -- агент КДБ, а його президентство -- операцiя, розроблена росiйськими спецслужбами. Вiн навiть заявляв, що знає прiзвище офiцера, який проводив вербування.
-- Як цi чинники могли б впливати на Вiктора Федоровича?
О. Скипальський: -- Передусiм шантажем. Тобто, чи то в Росiї, чи то в Українi про Януковича можуть знати щось таке, що могло б не лише зруйнувати його полiтичну кар'єру, а й спричинити дуже рiзкi та неприємнi повороти у його долi. Доки Президент рухається у вигiдному їм руслi, доти цi данi тримають у таємницi.
-- Але ж росiйський президент Володимир Путiн не раз заявляв про те, що Тимошенко не заслуговує такого жорсткого покарання. Який йому резон змушувати Януковича тримати екс-прем'єрку у в'язницi?
О. Скипальський: -- Резон дуже простий. Поки в Українi є полiтв'язнi на зразок Тимошенко та Луценка, цивiлiзований свiт, себто країни Євросоюзу, не розглядатимуть нашу державу як потенцiйного претендента на їхнє товариство. А це означатиме, що Україна змушена буде йти у фарватерi Росiї.
-- Чим же ж можуть шантажувати нашого гаранта?
I. Золотаренко: -- Та багато чим. Наприклад, темними плямами у його бiографiї. Про судимостi Януковича у часи його буремної молодостi нiбито усiм вiдомо, однак небагатьом вiдомо, що у цих iсторiях є чимало загадкового, такого, що волiють замовчувати. Нагадаю, що у 1973 роцi, через рiк пiсля того, як Янукович почав вiдбувати термiн
другого покарання, постановою народного суду Єнакiєвого з Януковича достроково були знятi обидвi судимостi, термiн погашення яких закiнчувався в липнi 1975 року. Однак у 2005 роцi нова влада запiдозрила, що судимостi з Януковича були знятi з порушенням закону. Вiдтак Донецька обласна прокуратура навiть порушила кримiнальну справу за фактом можливої фальсифiкацiї рiшення про зняття судимостей.
Тодiшнiй мiнiстр внутрiшнiх справ Юрiй Луценко наводив данi експертизи, яка це пiдтвердила. Як заявляв тодi Луценко, експертиза однозначно встановила, що рiшення було сфальсифiкованим, адже секретарка, яка пiдписалася пiд рiшенням того суду, на той час могла мати сiм рокiв.
Тобто, так поспiшали, що навiть не звернули увагу на такi "дрiбницi". Але потiм усi цi викриття раптом затихли, а документи взагалi кудись зникли, хоча, згiдно iз законодавством, кадровi справи у будь-якiй установi повиннi зберiгатися 55 рокiв. А це ж справи кримiнальнi, i стосуються вони не кого-небуть, а першої особи держави. Куди
вони зникли i в чиєму сейфi тепер лежать? Чи не ФСБ?
О. Марчук: -- Хотiв би додати, що в українському полiтикумi активно циркулює iнформацiя i про те, що була ще одна судимiсть, однак комусь вдалося її ретельно приховати. Якщо це вiдповiдає дiйсностi, то є пiдстави думати, що керiвник держави просто став марiонеткою в руках спецслужб -- як закордонних, так i, можливо, своїх.
Якщо продовжувати цей логiчний ряд, то цiлком можна припустити, що у цих спецслужб є й iншi гачки. Наприклад, пiсля резонансного вбивства Євгена Щербаня мiсце, яке вiн мав посiсти у Донецькiй облдержадмiнiстрацiї, вiддали Вiктору Януковичу. Наразi не вiдомо, чи простим збiгом обставин було i "випадкове" вбивство на полюваннi Євгена Кушнарьова. Чимало полiтологiв та полiтикiв навiть iз середовища Партiї регiонiв переконанi, що саме цей впливовий та розумний полiтичний дiяч становив найбiльшу загрозу нероздiльнiй владi Януковича.
-- Чи вiдомi у свiтовiй практицi випадки шантажу державних та полiтичних лiдерiв?
О. Скипальський: -- У 2004 роцi, наприклад, в Iзраїлi вибухнув скандал, пов'язаний iз тим, що тамтешнiй прокурор Една Арбель давала дозвiл на прослуховування розмов мiнiстра фiнансiв Бiньямiна Нетаньяху та президента Iзраїлю Моше Кацави, аби потiм використовувати цю iнформацiю для шантажу цих осiб.
Подiбну тактику спецслужби США використовували i до лiдерiв країн Латинської Америки, зокрема, до президента Болiвiї Ево Моралеса.
Росiйськi ж спецслужби шантажували таджицьке керiвництво розпалюванням громадянської вiйни, якщо Таджикистан не дасть згоди на розмiщення у себе вiйськової бази Росiї. А в часи iснування СРСР взагалi траплялись випадки, коли агентами КДБ ставали керiвники iнших країн. Це тодi у спецслужбах вважалося вищим пiлотажем. I таких прикладiв ще можна навести чимало.

Юрiй ГРИЦИК
Експрес онлайн
expres.ua/main/2013/02/27/82972

admin