Все знайоме до болю... Слово про Олену Юрош

29.03.2021 11:55 СОЦІО

У березневі дні 2021 року ужгородка Олена Юрош ступила за межу Вічності, не доживши місяць до свого п’ятдесятиліття.

Небіжчиця народилася 26 квітня 1971- го в місті над Ужем. Повсюди й завжди навчалася зразково: в Ужгородській середній школі № 1 імені Тараса Шевченка, в Ужгородському державному музичному училищі імені Дезидерія Задора (1990), а також на музично-педагогічному факультеті Прикарпатського державного (нині національного) педагогічного університету ім. Василя Стефаника (1990—1995 рр.).

Від 1994 року працювала викладачем дитячої музичної школи ім. Петра Чайковського, а в 2004—2015 рр. трудилася викладачем та концертмейстером Ужгородського факультету Київського національного університету культури та мистецтва.

Становлення Олени Юрош як науковця відбулося в аспірантурі Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка (2004—2007). 26 березня 2009 року успішно захистила дисертацію «Становлення і розвиток музичного виховання в Закарпатті (1919—1939 рр.)» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (науковий керівник — проф. Володимир Кемінь).

Добрий розголос викликала між фахівцями її ґрунтовна праця, що вийшла окремим виданням: «Музичне виховання в Закарпатті: Контекст освітнього процесу (1919—1939)». Діапазон професійних і наукових зацікавлень Олени Юрош сягає глибин вивчення сутності музики та її ролі у процесі музичного виховання, що відображені у численних публікаціях і книжкових виданнях дослідниці.

Монографія Олени Юрош «Ужгородська дитяча музична школа імені Петра Чайковського: Віхи становлення» була удостоєна 2017 року обласної премії імені Дезидерія Задора. Ця праця постає логічним продовженням вивчення проблематики музичного виховання, пов’язаної з періодом 1945—2015 рр.

Окремої оцінки заслуговує видання циклу з шести експромтів на теми українських народних пісень німецького композитора Едуарда Мертке (1833—1895).

Не можна не відзначити зусилля Олени Юрош у справі фіксації бібліографічних позицій. Так, наприклад, спільно з Олександром Білоусом вона вперше уклала «Бібліографічний покажчик публікацій професора Миколи Зимомрі».

Її статті опубліковані в таких авторитетних виданнях, як «Енциклопедія сучасної України», «Українська музична енциклопедія», а також у багатьох зарубіжних наукових збірниках.

Смерть Олени Юрош сталася раптово і несподівано. Звідси — глибокий смуток і горе, які охопили родину. Поринули у відчай і страждання її люблячі батьки — Одарка та Микола Зимомрі. Друзі поділяють їхній смуток з приводу передчасної та несподіваної смерті обдарованої доні.

Олена Юрош вміла радуватися. Вона по-особливому очікувала виходу в світ батькової збірки художніх творів. Є щось містичне в тім, що книжка Миколи Зимомрі в німецькомовних перекладах Яни Грицай справді була надрукована в останній день її світлого життя…

Так, вона горіла в трудових буднях, неначе прагнула встигнути виконати їй доручену справу.

Олена Юрош уособлювала кращі ознаки справжньої особистості, покликаної служити людям. І вона віддавала дітям весь талант без останку, всю душевну теплінь, а також те, що називається непроминальною святістю чеснот.

Весняне сонце віддзеркалюватиме промені, що утверджуватимуть Вічную пам’ять про добромисну Людину.

Висловлюємо щирі співчуття усім рідним і, зокрема, Одарці та Миколі Зимомрі, у зв’язку з непоправним горем, що спіткало родину.

Микола Мущинка,
Надія Скотна,
Тарас Кучма,
о. Іван Паньків,
Михайло Сікора,
Михайло Кравець,
Йосип Фиштик,
Богдан Завідняк,
Ян Гжесяк,
Олександра Німилович,
Володимир Грабовський,
Василь Густі,
Андрій Дурунда,
Степан Яким,
Ігор Шимко

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат