Світлій пам’яті митця.

Кожний мистецький твір нашого земляка, народного художника України Василя Скакандія — це щире, чистосердне звернення до глядача, позбавлене щонайменшого натяку на упередженість, догодництво або компліментарність, це авторські одкровення в тембрі власного несфальшованого голосу, без завчених шаблонних висловів і невиправданих формальних ефектів.

6 лютого цього року перестало битися серце великого закарпатця, світлу пам’ять про нього ми надовго збережемо в наших серцях. Він був людина надзвичайно талановита, світла, приязна, доброзичлива й толерантна, а його творча спадщина відчутно збагатила скарбницю нашої вітчизняної духовної культури.

Графічні праці Скакандія — це імпровізація з об’ємами, просторовою організацією тривимірності

Василь Скакандій побачив світ прозорого березневого дня 1941 року в смт Середнє, що на Ужгородщині. Талановитий хлопець із ранніх років захопився малюванням. Нестримна жага до образотворення привела його в столицю, де він був зарахований на навчання в Київський державний художній інститут (факультет графіки). Випускник вишу, щасливий власник престижного диплома повертається на свою малу отчину і відразу ж активно включається в художнє життя краю, яке з середини 1960-х років переживає відчутне пожвавлення — короткий, втім надзвичайно надихаючий час знаменитої хрущовської відлиги. Активізація видавничої діяльності спричинила зростання попиту на книжкову графіку. Перед молодим художником відкрилося безмежне поле докладання творчих сил у цій царині.

Результатом успішної творчої співпраці майстра пензля і майстра слова — художника і письменника — стала низка ілюстрацій В. Скакандія до літературних праць як українських класиків, так і представників сучасної закарпатської поезії та прози, а також безіменних авторів колоритного фольклору, народних переказів, легенд та казок. Цей різновид авторських візуалізацій став яскравим з’явленням не тільки в контексті крайової, а й усієї вітчизняної образотворчості. Прикметність ілюстрацій митця — в обов’язковій узгодженості стилістики графічного мовлення та емоційної ємності образного відтворення з особливостями лексичного та чуттєвого ладу літературної оповіді. Виконані в техніці ліногравюри та офорту, вони вирізняються добірністю образотворчих висловів, делікатністю, вишуканістю та артистизмом графічних виоформлень, відтак, окремі аркуші-ілюстрації набувають значення самостійних якісних станкових творів. У збірці Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая зберігається ціла серія графічних праць В. Скакандія — ілюстрації до творів Стефаника, Дем’яна, Скунця, в яких Скакандій сміливо заявив про себе осібними графічними нововведеннями, незавченими образно-стильовими та лексичними потрактуваннями. В цих композиціях відсутні суворі лінеарно-пластичні та оповідно-сюжетні обмеження, художник довільно «грає» формою, імпровізує з об’ємами, просторову організацію тривимірності узгоджує з умовною площинністю аркуша. Вони стали новим словом в історії закарпатської графіки, відчутно збагатили її мистецькі позитиви. З особливою силою художницька інтуїція та творча уява митця проявилися у серії ілюстрацій «Легенди Карпат». Закорінені в образотворчу поетику народної культури, вони приваблюють красою та гармонійністю візуальних виображень, схвильовано-романтичною настроєвістю.

Митець є автором обширної галереї портретних зображень

Особливий талант В. Скакандія як вправного рисувальника виразно позначився в такому важливому різновиді образотворення, як портрет. Загальновідомим є той факт, що митець є автором обширної галереї портретних зображень губернаторів краю, що зберігаються в приміщеннях облдержадміністрації. Ці відтворення є історичними та художніми документами часу. Вони проявляють спорідненість із реалістичною традицією класиків закарпатського малярства, зокрема творами Г. Глюка. Свідченням цьому є впевнений реалістичний малюнок, правдивість та об’єктивність зображень, ясна дохідлива, переконлива, позбавлена невиправданих формальних ефектів та зайвої деталізації манера малярського мовлення. На портретах — особистості різні за характерами, віком, зовнішністю. Автор щоразу зумів віднайти найбільш виразисту, найбільш характерну рису кожної моделі й, послуговуючись прийомами художніх наголосів та акцентів, підкреслити винятковість зовнішніх проявів та внутрішнього чуттєвого світу людини.

Серед безсумнівних мистецьких досягнень у творчому доробку Василя Скакандія — пейзажна тема. Рідна природа — незмінний об’єкт його захоплення. Авторські краєвиди, виконані в техніці олійного малярства та акварелі, це романтичний одухотворений світ, розфарбований різними емоційно-настроєвими відтінками. Вони сприймаються як щирі авторські одкровення, як освідчення в безмежній синівській любові до своєї отчини. Залишаючись у межах своєї творчої програми, зберігаючи вірність реалістичній манері відтворення, автор послуговується стишеною, згармонованою тональною палітрою, обтічними мелодійними живописно-пластичними об’ємами, що надає пейзажним образам поетичної настроєвості. Варіювання пейзажного мотиву залишається для художника привабливим, допоки візуалізація образної ідеї інтригує його творчу уяву.

Акварельні пейзажі хвилюють філософічністю творчої думки

В останні роки В. Скакандій особливо захоплювався технікою акварелі. Вочевидь, його приваблювала магнетизуюча шляхетна прозорість колориту, дивовижне перетікання та взаємозбагачення фарб. Одухотворені волею художника, акварельні пейзажні аркуші хвилюють філософічністю творчої думки, асоціативністю образно-емоційних зв’язків. Кожній картині властива естетична самодостатність, емоційна і настроєва інтонаційність.

У своїх мистецьких працях В. Скакандій нерідко звертався до відтворення пам’яток архітектури — собори та замки, церкви та стародавні споруди, що привертають красою та ясністю класичних форм. Чистотою стилів. Ці художні образи, зведені до інтонаційної та пластичної єдності, за задумом художника є символами одвічної гармонії, мудрості й краси світоустрою.

Не можна обійти мовчанням ще одну грань дарування митця. На творчому рахунку Василя Скакандія — десятки високопрофесійно і талановито виконаних творів монументально-декоративного мистецтва, географія яких сягає далеко за межі нашого краю.

Виконані в різних техніках — стінопис, мозаїка, сграфіто, вітраж, вони і сьогодні є художніми акцентами архітектурного простору, інтер’єрів та екстер’єрів численних громадських споруд, збагачуючи їх образну виразність. Це, переважно, колоритні сцени побутування земляків, що резонують етно-культурною традицією народного образотворення, орнаментальні декоративні розписи, що нагадують гаптовані та мальовані візерунки з творчим осмисленням крайової фольклорної міфопоетичної спадщини. На превеликий жаль, наприкінці буремних 80-х — поч. 90-х років минулого століття велика кількість безцінних пам’яток монументального мистецтва були по-варварськи знищені, серед них і твори В. Скакандія. Та все ж ті, що «вижили», є наразі промовистим свідченням багатогранності таланту митця.

Свій великий мистецький досвід і знання Василь Скакандій з великою щедрістю і радістю передавав своїм вихованцям. Він був доброзичливим і щирим наставником студентства, викладаючи курс фахових дисциплін у Закарпатській академії мистецтв. Численні учні, колеги і друзі, а також численні поціновувачі творчості митця з великою повагою і вдячністю згадують добре ім’я талановитого майстра і пошани гідної людини.

Олена Приходько, мистецтвознавець