У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який обмежить використання поліетиленових пакетів у супермаркетах.

Ми використовуємо їх всього в середньому 20 хвилин, назбируємо вдома безрозмірні пакети з пакетами і кульочки з кульочками, і навіть не задумуємося, що розкладається поліетиленовий пакет близько 500 років! А пластикова упаковка не розкладається взагалі. Якщо взяти до уваги, що поліетилен був уперше випадково винайдений в 1899 році, а як упаковка став використовуватися в 1950-ті, то очевидно, що майже кожен коли-небудь виготовлений шматок пластику досі існує!

28 січня депутати Верховної Ради зареєстрували Законопроект «Про зменшення кількості окремих видів відходів із поліетилену в цивільному обігу», який покликаний обмежити використання пластикових пакетів в Україні уже з 2021 року. Закарпатські депутати зареєстрували звернення до Верховної Ради про необхідність законодавчих змін щодо обмеження і заборони обігу пластику та поліетилену як на території України, так і Закарпатської області ще 28 липня минулого року. Депутати наголошували на зменшенні обігу поліетиленових пакетів у торговельних мережах та точках роздрібної торгівлі Ужгорода, а в майбутньому прагнуть домогтися їх заборони.

Поміркуймо, ми навідуємося в магазин до шести разів на тиждень і кожного разу пакуємо покупки пакети. Порахуймо. Виходить, що протягом року ми приносимо додому близько 160—300 пакетів, а якщо врахувати ще й ті пакети, в які пакуємо овочі, рибу (подвійний пакет), м’ясо (подвійний пакет), квашені овочі (подвійний пакет), то просто волосся може стати дибки від тієї кількості пластику, який ми приносимо додому!

Еко-торбини і біопакети впевнено наступають на п’яти кулькам, у яких світ просто захлинається. Активісти в Ужгороді активно популяризують «безкульочкову» культуру, і еко-торбинками чи полотняними мішечками для розважних продуктів у супермаркетах уже мало кого можна здивувати.

Відома ужгородська активістка, власниця «Зеленої крамниці» Тетяна Жовківська-Лемак уже давно є противницею використання пластику. Ще раніше, навідуючись у магазини виключно зі своїми торбинками, вона відкрила «Зелену крамницю», аби у людей, які теж потерпали від засилля пластику в побуті та в магазинах, була альтернатива. В «Зеленій крамниці» пластику нема. Всі продукти та крупи — у великих паперових мішках, а покупцям розважують покупки в полотняні торбинки.

«Я дійсно вбачаю, що проблема не тільки в тому, що є пластикові пакети, а що сама продукція запакована в пластик, — каже Тетяна. — Одна еко-торба нічого не вирішує, ти все одно принесеш гору пластику додому з супермаркету, бо все запаковане в пластик. До того ж, що найгірше, звичайний пакет, який тобі видають на касі, ти зможеш віддати на переробку, а поліпропілен (той, що шарудить, і в який вся їжа й попакована) ніхто в тебе не прийме! У нас в Україні не переробляється, за кордоном переробляють. Чотири рази може бути перероблений, але в новий виріб із поліпропілену тільки 30 % може йти вторинна сировина».

Повністю від пластику жінка не відмовилася, робить це, як каже, «повільно і зважено, пробуючи, чим зможу замінити пластикову упаковку. Я ще досі експериментую і вчуся в тому руслі».

Але засилля пластику та зокрема поліетиленових кульочків у супер­маркетах так просто не подолаєш

Цікавимося, що ж там із цією проблемою в Європі, оскільки ця халепа — світова. В Європейському Союзі є правила, які регламентують використання пластикової тари. Вони затверджені в 2017 році і, згідно з ними, держави-члени ЄС повинні гарантувати, що з 2018 року одноразові поліетиленові пакети більше не видаватимуться покупцям або їх використання буде обмежене до 90 штук на людину в рік до кінця 2019 року і до 40 штук до кінця 2025-го.

За даними ЮНЕП (програма ООН із навколишнього середовища — ЮНЕП (United Nations Environment Programme (UNEP), сьогодні використовується вдвадцятеро більше пластмаси, ніж у 60-ті роки. Приблизно третина від цих обсягів використовується як пакувальний матеріал. У результаті щорічно в океан потрапляє понад 8 млн. тонн пластикових відходів. А до середини століття виробництво пластику може вирости втроє-вчетверо! Один поліетиленовий пакет може розкладатися 500 років або більше. Вчені підрахували, що на кожну квадратну милю океану припадає близько 46 тисяч шматків пластику.

В Україні в цілому щорічно об’єм використання поліетиленових пакетів становить 3,5 млн. тонн. Про те, що це призводить до забруднення навколишнього середовища, викликає засмічення вулиць, зелених та прибережних зон, водойм — говорити зайве, гадаємо.

Ще у 2012 році в Україні був законопроект про заборону використання поліетиленових пакетів місткістю до 20 літрів. Тобто таких, які видаються у супермаркетах. Однак лобісти від виробників поліетиленової продукції цей закон «зарубали». Вони переконували, що для виробництва паперових пакетів потрібне інше обладнання, а воно дороге. По-друге, ефективність законопроекту мізерна, бо супермаркети просто видаватимуть пакети місткістю 20,5 літра, щоб обійти закон. По-третє, ще не відомо, що більше принесе шкоди природі — засмічення поліетиленом чи вирубування дерев для виробництва паперових пакетів.

Екологи також не були задоволені законопроектом і переконували владу, щоб від 2015 року повністю заборонити використання поліетиленових пакетів, а до того часу ввести додатковий екологічний податок для супермаркетів, які їх видають. На жаль, законопроект загальмував.

Вплинути на місцях на те, щоб ті поліетиленові кульочки поступово припинили своє існування можна, вважає Оксана Станкевич-Волосянчук, природоохоронець, експерт із питань екології та охорони довкілля.

«Для цього є два способи: По-перше, штрафування магазинів, які їх продають (усі «безплатні» кульочки в ціні товару), але для цього місто має мати відповідну службу, наприклад, ефективну муніципальну поліцію (в Ужгороді вона є). Штраф повинен іти в екологічний фонд міста. По-друге, освітньо-інформаційна масована кампанія (починаючи з садочків — освітня, закінчуючи соціальною рекламою на кожному кроці — інформаційна). Кожен окремо метод не дасть 100 % результат, але обидва паралельно за кілька років дадуть...».

То як мінімізувати використання поліетилену в нашому житті?

Тут є кілька нескладних кроків:

— Використовувати при поході в магазини та супермаркети сумки та торбинки з натуральних матеріалів: полотняні, кошики, сітки! Ви зможете ходити з ними на закупки безкінечно довго. А ще подумайте, що таким чином не використовуєте 6 пластикових пакетів на тиждень і 600 — на рік!

— Не використовуйте пластикові пакети, які безкоштовно додають до покупок у магазинах. Якщо відмовлятимемося від целофану в магазинах, попит на них упаде, а отже — незабаром вони перестануть вироблятися!

— Якщо все ж використовуєте пластик, то знайдіть спосіб його утилізувати. Використовуйте його й далі: ходіть за покупками зі своїми пакетами, періть їх і користуйтеся далі.

Спробуйте використати пластик у творчих декорах. Тут уже фантазія хай вас не гальмує! З пластикових пляшок можна зробити чудові годівниці для птахів.

Зоряна Попович


ДО ТЕМИ

Як у світі борються з целофаном?

Данія. Тут у 1994 році ввели податок на безкоштовне роздавання поліетиленових пакетів. Після цього попит на них упав на 90 %.

Німеччина. Утилізацію пакетів оплачують споживачі, а за збір і вторинну переробку відповідають продавці і розповсюджувачі.

Ірландія. Тут застосовують багаторазові сумки з тканини.

США. Поліетиленові пакети не використовують у штатах Сан-Франциско і Гаваї.

Сінгапур, Бангладеш, Тайвань. Введена повна заборона на використання поліетиленових пакетів. Причиною для цього послужили факти закупорювання каналізації та перекриття русел річок пластиком.

Танзанія. Тут за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів штрафують на 2000 доларів або садять у в’язницю на рік.

Занзібар. Ввезення пластикових пакетів сюди заборонене. Як і посуду з нього.

Австралія. Уряд цього материка ввів заборону на поліетиленові пакети ще в 2004 році.

Англія. Тут із 2004 року населення користується пакетами для хліба, які можуть біологічно розкладатися. Цей матеріал розкладається на вуглекислий газ і воду.

Латвія. Податок на одноразові пакети використовується, щоб зменшити їх популярність.

Фінляндія. У цій передовій країні в магазинах облаштовані автомати для переробки та виробництва нових виробів із пластику.

Китай. З 1 червня 2008 року заборонено виробляти, продавати і використовувати поліетиленові пакети завтовшки плівки менше 0,025 мм.

Італія. З 1 січня 2011 року в країні заборонено використання поліетиленових пакетів. Замість них люди користуються сумками багаторазового використання або біопакетами.

Руанда. В магазинах країни заборонили видавати покупцям пластикові пакети. Місцева поліція на вулиці зупиняє тих, хто наважиться пройтися з пакетом у руках. За словами міністра з питань охорони навколишнього середовища Дроселли Мугоревера, деякі супермаркети, які не виконали закон, позбулися торгової ліцензії.

Індія. Згідно з новим законом, будь-який громадянин, який використовує поліетиленові пакети, може піддатися тюремному ув’язненню строком до 7 років або штрафу, сума якого може складати до 100000 рупій, що еквівалентно 2 тисячам американських доларів. Цю заборону ввели за прикладом ПАР.