В уряді часто вигадують схеми для наповнення бюджету, однак часом це доходить до абсурду. Наразі сокира нависла над самою лісовою галуззю. А все через те, що перед тим, як піти у літню відпустку, депутати Верховної Ради 10 липня ухвалили Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким була внесена поправка до Податкового кодексу України, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

Тепер не зрозуміло, чи це було зроблено навмисно, чи все-таки депутати просто чогось не зрозуміли. Фактично у законі встановлювалися земельні податки для фермерських господарств, але якісь розумники додали невеличку фразу, яка стосувалася оподаткування і лісових земель. І саме через цю фразу тепер уся лісова галузь може просто збанкрутувати.

Ми вирішили поцікавитися в управлінні лісомисливського господарства Закарпаття, які прогнози в галузі після ухвалення Радою нового податку.

Так от, раніше оподатковувалася рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів лише заготовлена деревина в деревостанах віком понад 40 років, другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). Всього по Україні лісовики заплатили до бюджетів майже мільярд гривень цих податків, із яких половина йшла до держбюджету і половина до місцевих бюджетів.

Що стосується закарпатських лісовиків, то тільки за минулий рік вони заплатили понад 67 млн. грн. цього податку.

А після ухвалення змін у податкове законодавство, крім рентної плати, оподаткування передбачається на всі лісові землі. Податок доведеться платити і за те, що не приносить жодного прибутку, де не ведеться господарська діяльність. Буде оподаткування земель, які перебувають у стадії створення деревостанів або на яких зростають насадження до 40-річного віку і їх не можна рубати. Будуть також оподатковуватися всі захисні ліси, ліси з обмеженим лісокористуванням (у заказниках регіонального і місцевого значення, інших об’єктах природозаповідного фонду).

При цьому ставка оподаткування становитиме від 0,1 до 5 %. Рішення про встановлення розміру ставок належить до компетенції місцевих рад.

Минулого року підприємствами лісової галузі України було реалізовано продукції на 14 млрд. грн. і загальна сума податків була 4 млрд. грн. Напевно, уряду цього було мало, тому і ввели нове оподаткування, яке при таких розкладах повинно додати до цієї суми ще від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад щодо ставки.

По Закарпатській області об’єм реалізації за 2017 рік становив 887,9 млн. грн. Загальна сума податків за 2017 рік склала 302,6 млн. грн. А тепер додатковий земельний податок у рік становитиме від 16,0 млн. грн. до… 801,2 млн. грн., також залежно від того, які ставки вводитимуть місцеві ради.

Тобто, якщо всі місцеві ради введуть ставку 0,1 %, то додатковий податковий тягар на лісову галузь області становитиме 16,0 млн. грн., а якщо місцеві ради введуть 5 %, то — додаткових 801,2 млн. грн. Зрозуміло, що це не підйомна для галузі цифра. Галузь просто зникне.

У Закарпатському обласному управлінні ЛМГ порахували, що навіть при мінімальній ставці податку 0,1 % чистий фінансовий результат (прибуток) зменшується на 24,7 %, або 13,8 млн. грн. і становитиме орієнтовно 42,2 млн. грн. За таких умов усі підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства ще залишаються прибутковими, але з рентабельністю всього 1 %.

А от при ставці 0,3 % — чистий фінансовий результат (прибуток) зменшується до 28,8 млн. грн. і вже 5 лісогосподарських підприємств будуть збитковими. При ставці 1 % уже 15 підприємств галузі будуть збитковими, а інші працюватимуть на межі банкрутства. При ставці 3 % — збитки складуть 151,5 млн. грн., усі підприємства — збиткові. При ставці 5 % — збитки складають 285,0 млн. грн. і, звичайно ж, усі підприємства будуть збиткові.

Не важко здогадатися, що місцеві ради захочуть ухвалювати якнайбільші ставки, щоб наповнити свої бідні бюджети. Але в такому випадку депутати, які прийматимуть рішення, повинні зрозуміти, що у випадку ухвалення ними високих ставок лісогосподарства будуть змушені вживати якісь відповідні кроки. Чи буде розумним у селі, де більшість людей працюють на лісогосподарствах, навмисне приймати високу ставку, яка просто зробить нерентабельним підприємство і воно закриється. Адже в такому випадку роботи позбудуться мешканці цього ж села.

Окрім того, лісогосподарства змушені будуть піднімати ціни на свою продукцію, в тому числі на дрова для населення. У глобальнішому масштабі лісогосподарства просто змушені будуть більше рубати і більше продавати за кордон. Лісгоспи намагатимуться позбуватися зайвих площ земель. У першу чергу це будуть землі природозаповідного фонду, які перебувають під охоронним зобов’язанням лісгоспів.

Одним словом, головна галузь Закарпаття може просто звести свою діяльність до нуля. Тут потрібна підтримка місцевої влади, потрібен здоровий лобізм нардепів. Нам стало відомо, що Державне агентство лісових ресурсів збирає терміновий конгрес із цього приводу. Влада повинна зрозуміти, що додаткове оподаткування матиме виключно негативний результат. І, до речі, такого подвійного оподаткування немає ніде в країнах Євросоюзу, тому говорити про якісь європейські стандарти у цьому випадку недоречно.