Найбільше хвиля банкрутств банків була в 2014 році. Тоді, за даними Національного банку України, до кінця року в стані ліквідації перебувало 19 українських банківських установ, ще на 15 установах процедура ліквідації була завершена.

У числі банкрутів виявилися і ряд відомих банків, зокрема, Ерде Банк, «Таврика», Брокбізнесбанк, Банк «Форум», «Промекономбанк», «Старокиївський», «Реал Банк» і Банк «Меркурій».   За даними експертів, станом на 1 січня 2014 р. на рахунках банків, у яких згодом було розпочато процедуру ліквідації, сума коштів фізичних осіб становила 14,68 млрд. грн., або 3,32% усіх вкладів фізичних осіб в цілому по системі.

А пізніше «впали» банки «Михайлівський» та «Дельта-банк». Були навіть акції протесту. Люди справедливо вимагали свої вклади.

Верховний Суд визначив, що повернення коштів із банків-банкрутів має відбуватися виключно в черговості, встановленій Законом «Про систему гарантування вкладів фізосіб». Такого висновку він дійшов у ході судового розгляду між тим таки «Дельта-банком» та його вкладником. Клієнт довірив банку 1,6 млн. грн. і 138 тис. дол., але не зміг їх отримати назад ні напередодні запровадження в банк тимчасової адміністрації, ні вже після визнання його неплатоспроможним. Він звернувся до суду, посилаючись на те, що банк не виконав своїх зобов’язань і порушив майнові права позивача на належні йому кошти.

Розгляд пройшов усі судові інстанції та дійшов до ВСУ, бо суди ухвалювали різні рішення в таких питаннях. Однак вкладнику було відмовлено у відшкодуванні грошей. «У суперечках, пов’язаних з виконанням банком, у який запроваджено тимчасову адміністрацію або в якому введено процедуру ліквідації, своїх зобов’язань перед його кредиторами, норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законодавчих актів», — повідомив суд у правовій позиції.

Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» встановлює чітку послідовність повернення грошей з банків-банкрутів. Першими отримують свої заощадження вкладники з депозитами до 200 тис. грн — за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який позичає для цього гроші у держави — Мінфіну та НБУ. Решта боргів перед кредиторами банку виплачуються за рахунок продажу його майна та активів. При цьому ФГВФО стоїть попереду інших таких кредиторів.

Згідно з даними ФГВФО, ліквідовані банки заборгували своїм клієнтам понад 240 млрд. грн. Громадяни, які мали вклади понад 200 тис. грн., втратили в банках-банкрутах понад 40 млрд. грн. Якщо суди не зможуть стягнути ці гроші з ліквідатора банку позачергово, у цих клієнтів не залишається інших можливостей для повернення своїх заощаджень, крім очікування, коли банки розпродадуть своє майно. «Відповідно до вимог п. 5 ст. 36 Закону, у разі тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, в тому числі виконання платіжних доручень із перерахування грошових коштів із рахунку клієнта банку на інший рахунок в іншому банку. Законом передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої черговості та неприпустимість задоволення кредиторських вимог за межами ліквідаційної процедури», — повідомили у ФГВФО.

За останні три роки збанкрутувало вже понад 90 банків. Але поки що жоден із них не розплатився з усіма своїми клієнтами повністю. Проблема в тому, що їм не вдається швидко та ефективно розпродати свої активи і виручити за них якісь великі суми, а 95 % позичальників перестають платити за кредитами, часто ініціюючи фіктивні банкрутства, виведення активів і заставного майна. У 2015 році ФГВФО вдалося продати активів усього на 1 млрд. грн., у 2016-му — на 3,2 млрд. грн. Причина таких результатів у тому числі в тому, що в багатьох банках майже немає ніяких активів. У Фонді підрахували, що у 70 ліквідованих банках ринкова вартість активів та майна насправді вчетверо менша, ніж балансова — всього на 94 млрд. грн.

Проблема повернення вкладів є дійсно актуальною і болісною. Одним із пунктів Програми стрімкого розвитку України, яку розробила партія «Основа», є повернення грошей, які вкрадені банками.

«Ми повернемо гроші, вкрадені з банківської системи, і країна запрацює!», — йдеться в Програмі.

«І приватні особи, і підприємства отримають із Фонду гарантування вкладів і з Центробанку повне повернення коштів, втрачених у закритих колишньою главою Нацбанку Гонтарєвою банках. Підприємства зможуть повернутися до роботи, а люди — вкласти свої гроші в економіку країни. Грошей вистачить — тільки у Гонтарєвої та її оточення можна конфіскувати щонайменше 100 мільярдів гривень!», — гласить Програма.

«За оцінками Асоціації українських банків (АУБ), на рахунках банків, виведених із ринку в 2014—2016 рр., зависло мінімум 134,7 млрд. грн. коштів населення і 78,9 млрд. грн. коштів юридичних осіб.

Фізособам до весни 2018 р повернули приблизно 2/3 коштів, близько 90 млрд. А юрособи втратили практично всі свої кошти.

Балансова вартість банківських активів, які перебувають в управлінні ФГВФО, оцінювалася понад 500 млрд. гривень. Продають їх за 20—25 % від балансової вартості. А ще 400 млрд. — розчинилися в схемах тих, хто допущений до керування цими активами», — коментує керівник осередку партії «Основа» в Закарпатській області Олексій Сапронов.

З його слів, саме повернення вкладів збанкрутілих банків може зацікавити новостворений Антикорупційний суд. Нещодавно преса повідомляла, що понад 600 справ, які зараз у роботі Антикорупційного бюро, потраплять вже в новий Антикорупційний суд і тоді держава зможе відшкодувати збитки від корупції на суму понад 200 мільярдів гривень.

«Якщо антикорупціонери зможуть повернути хоча би ці кошти, які зникли у схемах, то економіка б отримала чудовий поштовх. Саме одним із завдань нашої партії є повернення вкладів збанкрутілих банків. Ці кошти фактично були вкрадені й ми будемо домагатися їхнього повернення», — розповів Олексій Сапронов.