Чи знав Президент України Петро Порошенко про те, що підписання ним Закону «Про освіту» загальмує просування України до Євросоюзу і призведе до освітнього колапсу в регіонах, де українська мова не є домінуючою? Знав. Але Закон підписав. Бо проти цього Закону виступала Угорщина й Румунія, а у разі непідписання закону він втратив би величезну частину власного електорату. Для Порошенка ж наступні вибори є домінантними в його найближчій політичній діяльності.


Власне, рішення про підписання Закону «Про освіту», який звужує права національних меншин на право навчання рідною мовою, президент прийняв після того, як Угорщина тепло прийняла у себе Президента Росії Володимира Путіна. У Порошенка з’явилося моральне право на образу і, відповідно, на удар у відповідь.

Угорщина вже на офіційному рівні заявила, що гальмуватиме інтеграційні процеси України з Європою. Однак і тут в українського президента є козир — нинішня угорська влада Угорщини є в опалі до керівництва провідних європейських держав через небажання виконувати євросоюзівські рішення щодо вирішення проблеми з біженцями. Главу уряду Угорщини Віктора Орбана вже звинувачують ледь не в расизмі через те, що він категорично проти того, щоб приймати в Угорщині біженців з Сирії та інших країн Азії та Африки. Саме тому Віктор Орбан опинився в опалі і його заяви щодо утиску прав угорців в Україні пройдуть повз вуха високих європейських чиновників.

Тим не менше, Угорщина не має наміру припиняти допомогу закарпатським угорцям. І робитиме вона все, щоб закарпатські угорці не виїжджали з України в Угорщину на постійне проживання. Бо сучасна геополітика базується на тому, щоб застовпити території за власним етносом. І мова не про державні утворення. Сучасний світ занадто нестійкий і поняття держав є дуже умовними. Навіть на прикладі Закарпаття можна простежити, що за останні сто років наш край перебував у чотирьох різних державах. Але при цьому тут завжди жили представники тих самих етносів.

Весь спір, який зараз триває навколо ухваленого Закону «Про освіту», є дипломатичною війною. І кожна держава буде мати правду. Цілком розумно, що Україна намагається втиснути свою державну мову в закарпатський регіон. Адже тут української мови було занадто мало.   Так само свого часу Угорщина тут нарощувала угорську мову, Чехословаччина — чеську, Сталін — російську. І от зараз молода Україна поставила за мету наростити в Закарпатті українську мову. І це зрозуміло у світлі геополітичному. Так само зрозуміло і те, що проти цього виступає Угорщина та Румунія. Бо ці країни стоять на захисті своїх етносів.

Звичайно, що все вирішуватиметься виключно дипломатичним шляхом і всі розмови українських націоналістів та навіть багатьох примітивних українських політиків високого рангу про те, що Угорщина має територіальні претензії щодо Закарпаття, є дурним популізмом. Угорщина — це не дика Росія, яка ігнорує загальноприйняті світові норми та закони. Угорщина, як і Румунія, є цивілізованими країнами, членами світових та європейських співтовариств, де існують чіткі правила. Тому територіальні претензії Угорщині та Румунії можуть вилитися в повну ізоляцію і уряди цих країн усе прекрасно розуміють.

А тепер практична сторона. Підписання цього Закону є політичним кроком, який втілити буде важко, а часом і неможливо. Достатньо це продемонструвати на прикладі Закарпаття. Цей Закон передбачає навчання всіх предметів у школах та вишах виключно українською мовою. Тобто, фактично будуть ліквідовані такі поняття, як школа з навчанням мовою нацменшин. Примітивна українська влада чомусь вирішила раз і назавжди вкорінити українську мову в регіонах, де українців майже немає. Але влада не розробила механізму, як це зробити. Тобто, замість розроблення програми вивчення української мови у регіонах з компактним проживанням національних меншин, урядовці просто ухвалили закон, який має санкційний регламент — викладати предмети українською мовою.

Просто уявіть собі ситуацію. Закон підписаний і його потрібно буде виконувати. По-перше, хто буде викладати ці предмети угорським дітям, якщо навіть вчителі погано володіють українською мовою. Як повинне діяти управління освіти Закарпатської ОДА? Оголосити терміновий набір тисячі вчителів для 150 угорських шкіл Закарпаття? Звідки ці вчителі приїдуть? А куди дівати тих учителів, які зараз у цих школах і погано знають українську. На навчання української мови? А є програма такого навчання? Покажіть її.

По-друге. Учні до 5-го класу не вчили українську мову, бо не було передбаченої законом необхідності, а з 5-го класу вони вже вивчатимуть фізику, хімію, географію та інші предмети українською мовою. Що вони вивчать? Ви кажете, що вони повинні вчити українську? Звичайно. А хто буде навчати їх українській мові і за якою програмою? Може, хтось колись бачив підручники з української мови для угорських чи румунських школярів? Може, Міністерство освіти розробило програму такого навчання? Чи, може, управління освіти проводить курси української мови для угорськомовних школярів?

Звичайно, нічого подібного немає. Тому в уряді повинні зрозуміти, що раптове введення Закону про освіту призведе до освітнього колапсу у, щонайменше, 150 угорських школах Закарпаття, де навчаються тисячі угорських дітей. Подібна ситуація буде і в румунських школах. У словацьких усе буде гладко. Єдина словацька школа, школа № 4 в Ужгороді, не постраждає, бо там уже процес викладання є таким, як передбачає Закон «Про освіту». Не постраждають і російські школи. Там вчителі знають українську мову і зможуть спокійно викладати предмети українською і діти російськомовні також легше перейдуть на українську. Щоправда, є інформація, що у російськомовній школі № 3 Ужгорода негативно сприйняли Закон «Про освіту» саме через сьому статтю, яка стосується мови викладання, але ніхто з вчителів цієї школи та батьків учнів цієї школи протестувати не збираються, бо на них навішають відразу звинувачення у сепаратизмі й путінізмі.

І все ж, усі розуміють, що громадяни України повинні знати українську мову. То як можна вийти з цієї ситуації? Для початку відтермінувати введення Закону і розробити програму вивчення української мови для нацменшин. Наразі передбачено, що Закон набуде чинності з 2020 року. Тобто, залишилося трохи більше трьох років. Цього замало. Далі. Потрібно розробити та видрукувати необхідні підручники і почати інтенсивно навчати угорських та румунських діток українській мові. Так само розробити програму навчання української мови вчителів шкіл національних меншин. Програма повинна бути розрахована на кілька років. А вже потім запроваджувати Закон і бути впевненим, що діти розумітимуть викладання предметів українською мовою. Інших варіантів немає.

Дивними є ті люди, які кажуть, що угорських шкіл в Україні повинно бути стільки ж, скільки українських в Угорщині. На всій території Угорщини проживає трохи більше 5 тисяч українців. І проживають вони не компактно, а по всій країні. Тобто, немає можливості відкрити для них школи, бо ніхто не їздитиме у ці школи з різних куточків країни. А в Закарпатті проживає 150 тисяч угорців. І проживають вони компактно, цілими селами. І ніхто цих угорців сюди не завозив. Вони тут живуть від діда-прадіда. І ми повинні їх поважати і піклуватися про них так само, як про інших громадян країни.

ProZak.info