Роздуми над книгою Юрія Шипа «Із Небом на Землі».


Не знаю сучасного поета, котрого книги були би так наскрізно по-народному щиро пройняті сентенціями Святого Письма, як у закарпатського письменника Юрія Шипа.

На увазі маю передусім (із 36) такі його видання, як «Скибка духовного хліба», «Славлю Бога», «Переказ у роздумах про село Великі Лази в соборній родині Христової Церкви, «Соло під небом», «Побожні думки в чотири рядки» та інші, відзначені всеукраїнськими та крайовими літературними преміями імені Зореслава, Федора Потушняка та Героя України о. Августина Волошина. Про них схвально відгукнулося чимало богословів, літературознавців, письменників та інших читачів. Не в одному часописі давав їм оцінку і я.

У стилі цих творів — стиль і єство самого поета з його бого­угодними справами. Майже немає жодної неділі та кредитального християнського свята, де би не був Юрій Васильович на Божественній Літургії. До речі, завдяки його ініціативі та безпосередній участі побудований гарний, мов писанка, храм на його прабатьківських сотках у невеличкому рідному селі Мокре, що в Тур’янській долині на Перечинщині.

Юрій Шип — відомий світський професійний письменник і журналіст, сатирик, гуморист, пісняр і публіцист. Однак духовне домінує в усіх жанрах його творів, сотнях публікацій у багатьох вітчизняних, зарубіжних антологіях, журналах і газетах. Насамперед в інтимній, громадянській, пейзажній ліриці філософського змісту з явно притаманною теологічністю. Складається враження, що твори літератора писані вправною рукою досвідченого богослова, церковного діяча та релігієзнавця. Тож і не дивує, що Юрій Шип удостоєний двох орденів: Преосвященного владики Андрея Бачинського та Преподобного Нестора Літописця.

Нова книга «Із Небом на Землі» — найчіткіше дзеркало його лиця з притаманними йому згармонізованими якостями та властивостями життя і творчості. За обсягом та композицією це видання духовних віршів і пісень щедротно розмаїте: на 542 сторінках 7 розділів та 28 циклів з багатьма світлинами й ілюстраціями (понад 1000) релігійного, історично-пізнавального, біографічного змісту з уміло вмотивованою анотацією на п’яти мовах.

Видання «Із Небом на Землі» — задума християнина над вічними таємницями, проблемами та істинами, що хвилюють багатьох людей в умовах новітнього декадансу, песимізму та розгубленості перед антагонізмами навколиш­ньої соціальної дійсності, егоїстичного прагматизму, екзистенціоналізму та деспотизму сильних світу цього, владних менеджерів зла з імперськими деклініціями геополітичних претензій та зазіхань. Автор книги з християнських позицій простежує історію людства з покликами опам’ятатися, духовно протверезіти, підвести спантеличені гріховні думки і погляди від землі до неба у сповідальниці інкарнації та олюднення моралі й совісті зматерилізованих наших сучасників. Захоплює знання та вміння Юрія Шипа трансформувати в доступні поетичні форми божественну сутність Святого Письма: його догматику, християнські постулати (Старого й Нового Завітів), Діянь і Послань святих апостолів та інших церковних книг.

Видання написане по-християнськи глибокодумно в задумі. Воно є доказом того, що автор іде за святим покликом :

Матерія і Дух,
Земне людське буття....
Їх існування й рух —
Дари Творця життя,
Котрий усе дає
І віковічно є...

Маємо на увазі передусім медитації в розділах «Боголюбні словоспіви» та «Компас душі», а також цикли «Триєдина віковічність», «Дорога Правди і Життя», «Голос Духа чути скрізь» та «Благодатне Лоно спасіння», присвячені роздумам про іпостасність Святої Трійці, а також велич Богосина, вираженим заключною фабулою «Під опікою Творця»:

Невмируща там людина,
Де Христос — наріжний камінь,
В імені Отця і Сина
Та Святого Духа. Амінь.

Зворушливо-лагідними та молитовно-вдячними почуттями пройняті вірші та пісні, приурочені не тільки Божественній Трійці, Різдву, Воскресінню Христовому та Богоматері, але й святим та історії церкви також у таких розділах книги: «Церковні самоцвіти», «Золото святих людей», «Благодатний та лукавий світ». Складається враження, що цей висновок автор навмисне вкарбовує у свідомість читачеві близькими за змістом повторами і роздумами (цикли «Хто з Богом нерозлучний», «Вір, надійся і люби», «Плоди нетлінного засіву», «Жмут порад і пересторог», «Задуми для затями»...).

У перших трьох розділах видання відчуваються стильові особливості теологічного космізму, що в українській (радянській) літературі з боку «глашатаїв компаративізму», починаючи з періоду громадянської війни аж до падіння «залізної заслони» тоталітаризму, виглядав ногами догори. Юрій Шип на загальних відомостях Святого Письма книгою «Із Небом на Землі» повертає гомосапієнсів до Бога з горизонтальної пози космізму в позу вертикальну на планетарній орбіті всесвіту під опікою та на засадах божественних приматів Небесного Деміурга. Повноформатні вірші, мініатюри та пісні видання виглядають книгою хвали Вселенському Розуму: вседержителеві всього в усьому — Богові. Переважно це твори різноманітної форми, глибокого теологічно-філософського змісту і форма їхня різноманітна, хоч...

Інколи непросто розмежувати в контрастових відчуттях ліричного героя, де кінчається особисте й починається релігійне переживання всієї спільноти. Однак вони здебільшого зрозумілі та легкі для сприймання. Маємо на увазі передусім мантру віршів-катренів у розділах і циклах «Золото святих людей», «Жмут порад і пересторог», «Молися і працюй», «Обереги від облуди».

Не знаю, кому належить ця фраза: «Той, хто має що сказати, може дозволити собі говорити стисло». Стосується вона й багатьох віршів із чотирьох рядків у книзі «Із небом на Землі», ламентальних, благальних поезій і пісень різноманітної поетичної конструкції в інших частинах книги. Вони підпорядковані провідній меті: розбудити та укріпити довір’я читача до Божої опіки. Саме їй підпорядковані догматичний зміст та історично повчальна концепція поглядів і трактування ідейно-творчого задуму автора в розділах «Духовний цвіт Сріберної Землі» та «У кого серце без гріха». Вони засвідчили глибокі знання суті релігійного життя своїх краян у вселенській Христовій родині (в лихоліття переслідувань та важких випробувань, що випали на долю праотчої церкви з найдавніших до наших часів) та вміння зворушливо через духовні медитації передати своє світовідчуття й нелицемірну любов до Бога та людини.

...Наші Віру та Надію
Врата пекла не здолають,
Бо на Господа — Месію
Християни уповають,
— запевняє поет у пісні «Горнемось до Господа».

В одному з віршів переконує він, що «світ спасе здоровий розум, а розум там, де послух Богу, Його Заповіти й Господня Молитва «Отченаш». Ця сакраментальна теза є наріжним каменем всієї квінтесенції книги «Із Небом на Землі».

У ній прояв непідробного хисту, щирої мудрості, доброзичливості нелицемірного християнина, що живе справедливістю на підвалині глибокої набожності та моральності. Книга рясніє глибокозмістовними олюднювальними крилатими фразеологізмами, спонуками, порадами та пересторогами з навмисними моносемійними та полісемійними карбами в контексті Псалтиря, книг Еклезіаста, Сіраха та інших богонатхненних (у тому числі й українських) видатних людей, котрі в години смути завжди зверталися до Всевишнього з молитовними словами віри та надії на Його допомогу. Твори аналізованого видання наскрізь пройняті таким же сенсом, як у Григорія Сковороди, Олександра Духновича та інших духовних світочів нашого народу. Вони є і будуть актуальними, як, наприклад, і такі рядки з видання:

Бути хочете щасливі
На усіх своїх дорогах? —
Не існуйте для наживи,
А для ближнього та Бога.

До речі, цей гуманістичний катрен формою та змістом перегукується з фінальними спонуками у п’єсі Івана Котляревського «Наталка-Полтавка»:

Якщо хочеш буть щасливим,
То на Бога покладайся,
Перенось все терпеливо
І на бідних оглядайся....

Геніальний філософ-ідеаліст Фрідріх Гегель вважав, що «У народу, який має нікчемне уявлення про Бога, кепська держава, кепський уряд, нікудишні закони». Тому пізнаваймо Бога, наближаймося до Нього серцем і розумом, словами та ділами. Це зробить нас щасливими, дасть нам радість і мир — запевняє автор видання «Із Небом на Землі». Наголошуючи: «Без Бога — ні до порога!» З огляду на ці та інші важливі пізнавально-виховні й морально-духовні аргументи та вартості ця книга надзвичайно актуальна, цінна і потрібна сучасному читачеві.

Сергій Федака,
член Національної спілки
письменників України,
доктор історичних наук,
професор