Публікуємо експертну думку Тараса Шотіка, кандидата економічних наук, фахівця із бізнес-планування, яка опублікована у виданні «ZIK».


«Громом серед ясного» неба сьогоднішня новина про націоналізацію ПриватБанку стала тільки для тих, хто зовсім не цікавиться фінансовими новинами. Про причини націоналізації, її перебіг та наслідки — далі в тексті.

Як хребет фінансової системи цілої держави опинився в одній кишені…

ПриватБанк — один із найтехнологічніших банків, мабуть, у Європі. В Україні — так точно. У «Приваті» першими в Україні зрозуміли, що банк — не лише фінансово-кредитна установа, а й у сучасних умовах справжня ІТ-компанія. Інтернет-банкінг від «Привату» — справжній еталон такого роду послуг. «ПриватБанк» — лідер майже у всьому. Йому належать 21 % активів банківської системи держави. Частка депозитів і рахунків населення становить приблизно 35 % від загальної їх кількості.

Треба визнати, що в ниніш­ньому, близькому до монопольного становищі ПриватБанку — не тільки його власна заслуга (хоча темпи росту «Привату» за останні 10 років удвічі випереджали загальногалузеві), а й банківської санації «ім. Гонтарєвої» — коли НБУ врешті по-дорослому зайнявся банками-одноденками та банками, які ігнорували нормативні вимоги Нацбанку. По мірі того, як зменшувалася кількість банків-«пустушок», зростала і частка «Привату» на ринку, який мав попри все непохитну репутацію.

Найцікавіше, що антимонопольний комітет не може висунути «ПриватБанку» жодної претензії: таке становище банк завоював у конкурентній боротьбі, зростаючи органічно, а не за рахунок поглинань конкурентів.

Причини націоналізації

Ще нещодавні походи пенсіонерів та бомжів під НБУ продемонстрували багатьом, що Нацбанк усерйоз взявся не тільки за дрібні проблемні банки, а й наступив на горло фінансово-кредитній армії справді серйозних людей. Злі язики приплітали сюди інтереси не лише Рабиновича та Мураєва, а й Коломойського, Бахматюка, Жеваго (можливо, саме тому ці акції і вийшли відносно масштабними та отримали таке прискіпливе висвітлення з боку преси).

Те, що більшості банків країни не вистачає капіталу, теж давно не секрет. Проте сума, яка фігурує щодо ПриватБанку, дійсно шокує. За оцінками МВФ, «дірка» у докапіталізації ПриватБанку десь 140—160 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ (!!!). Сума занадто велика для того, щоб проблему просто ігнорувати.

Формально основною причиною такої кризової ситуації називають «невиважену кредитну політику банку». Давайте все ж дивитися на речі реально: насправді, вона ще й яка виважена! Не секрет, що ті українські банки, які належать олігархам та ФПГ, слугують «пилососом», який витягує депозити населення як джерело відносно дешевих кредитів для олігархічних бізнесів. У ПриватБанку це було піднесено у ранг принципу: «Понад 97 % корпоративного портфеля, який становив 150 млрд. гривень на 1 квітня 2015 року, це були кредити, пов’язані з акціонерами компанії» (Гонтарєва). Вкладники ПриватБанку кредитували бізнес фінансово-промислової групи «Приват», при цьому, наскільки можна зрозуміти, заставний фонд «випадково» обирався таким, який або коштує менше вартості корпоративного кредиту, або який просто складно відчужувати.

По суті існувало кілька альтернативних варіантів виходу з ситуації

Коломойський та Боголюбов вносять капітал у необхідному розмірі. Та, як хтось влучно зауважив: «Навряд чи Коломойський, дуже багатий і не зовсім чесний олігарх, захоче стати чесним, проте бідним». Мабуть, недаремно шириться поголос, що улюблена фраза Коломойського: «Долги отдают только трусы».

Ліквідація банку — такий варіант можливий лише в поліцейській державі, яка зможе придушити масові заворушення та протести мільйонів клієнтів банку.

Не робити нічого — ну, тут як із вагітністю — саме не «розсмокчеться». Рано чи пізно банк стикнувся би з тим, що не зміг би віддати клієнтам їхні вклади.

Націоналізація. Варіант не надто хороший, призведе до того, що держборг зросте на згадані 140—160 мільярдів (докапіталізація «Привату» для підтримання ліквідності, вочевидь, буде здійснена шляхом випуску облігацій внутрішнього державного займу). Проте це єдиний варіант, який дозволить банку-гіганту встояти і втримати на плаву фінансово-кредитну систему України.

Рейдерство?

Одразу ж — ні! Націоналізація ПриватБанку просто фізично неможлива без згоди його власників. Як уже йшлося, «Приват» — це не тільки стіни і працівники, а й складна ІТ-система, сервери, команди програмістів. І знову ж злі язики стверджують, що власники банку в обхід чинного законодавства тримають компоненти інформаційної системи (ті ж сервери) не на території України. За бажання залишити банк собі, Коломойському достатньо було на пару днів «покласти» систему «Приват-24», щоб вивести на вулиці натовп розлючених вкладників банку. Важко сказати, що спонукало власників «Привату» здатися майже без бою — можливо, президент змушений був пообіцяти якісь преференції бізнесу олігарха, можливо, на пана Коломойського знову повпливали з Заходу (як тоді, коли між ним та державою виник конфлікт щодо «Нафтогазу»). Це вже зараз не так важливо — головне, що банк житиме.

Тож чого тепер чекати?

Насправді, імовірність, що у клієнтів ПриватБанку виникнуть якісь проблеми з доступом до своїх коштів, тепер МЕНША, ніж до націоналізації, коли банк реально мав «діру» під 6 мільярдів доларів. Банкомати і термінали так само продовжують працювати, відділення та каси обслуговуватимуть населення. Звісно, певні проблеми люди можуть створити для себе самостійно: паніка — головний ворог фінансової системи. Панікою можна «покласти» навіть цілком здоровий та благополучний банк.

Можу хіба що порадити власникам обмінників, ювелірок та магазинів побутової техніки тимчасово підняти ціни — цілком можливі «масові забіги лемінгів» у спробах утопити власну паніку в покупках цінних речей. Хлопці, можете підзаробити перед святами!

***

КОМЕНТАР

Закарпатці можуть спокійно використовувати всі сервіси ПриватБанку

З валютними операціями доведеться зачекати.

У закарпатському сегменті Facebook також дуже активно обговорювали і обговорюють ситуацію з ПриватБанком. Натяки про націоналізацію банку й можливі наслідки з’явилися за кілька днів до ухвалення цього рішення.

Ми звернули увагу на слова надійних користувачів мережі, яким редакція довіряє. Дехто писав, що неможливо було розрахуватися в супермаркеті, інші повідомляли, що певні магазини не приймали оплату приватівською картою. Також учасники FB зазначали, що у понеділок продовжували користуватися Інтернет-банкінгом «Приват24» — здійснювали перерахунки з картки на картку, купували в Інтернет-магазинах, оплачували комунальні послуги. Але це йдеться виключно про приватні рахунки, а не про рахунки приватних підприємців чи юридичних осіб. При цьому, звісно, найбільше були занепокоєні ФОП і юрособи.

До прикладу, один із рестораторів написав: «Нічого не працює у фізичних осіб-підприємців. Картки-ключі до рахунків не працюють, всі кошти заблоковано». Інший підприємець вказав: «У юридичних осіб і приватних підприємців усі рахунки заблоковані, жодні платежі не проходять, готівку зняти не можна».

Ще одна ужгородка, яка є ФОП, розповіла, що платежі на її рахунок надходили, однак далі з цими грошима нічого не можна робити (до прикладу, зняти їх із банкомата).

Редакція звернулася за коментарем до прес-секретаря Приват­Банку в Закарпатській області Ольги Капітан. Вона акцентує, що рахунки підприємців та юросіб не було заблоковано, однак тимчасово здійснювати банківські операції було неможливо. Причина цьому — процес передачі приватного банку державі. Однак, за словами пані Ольги, з вечора вівторка все, що стосується гривневих рахунків, запрацювало — і для ФОП, і для юридичних осіб. З валютою операції на момент інтерв’ю були неможливі, оскільки не було відповідного розпорядження.

Пані Ольга наголошує, що всі клієнти банку з приватними рахунками можуть спокійно ставити гроші на картку, перераховувати з картки на картку, оплачувати комунальні послуги, мобільний телефон, можуть розраховуватися карткою, знімати готівку, загалом користуватися Інтернет-банкінгом та SMS-банкінгом.

Якщо ж у клієнтів є доларові та євро-картки, то для зняття валюти необхідно робити попереднє замовлення в касі.

Якщо в понеділок каси не працювали, то вже з вівторка все було у звичному режимі.

Головний месидж від прес-секретаря — не варто панікувати, гроші нікуди не зникнуть, доступ до корпоративних рахунків відкрився, клієнти можуть спокійно використовувати всі сервіси ПриватБанку.

P. S. У банку кажуть, що у вівторок увечері ситуація стабілізувалася, однак наші джерела, які займаються бізнесом, переконують — у середу вони не могли користуватися своїми грошима.

Евеліна Гурницька

admin