Регіональний форум «ЧОП-ЕКО-CHOP-2016» стає трампліном до екологічних змін у Закарпатті.

30 листопада у Чопі відбувся регіональний екологічний форум «ЧОП-ЕКО-CHOP-2016». Це масштабна подія, яка зібрала навколо себе владу, дипломатів, екологів, науковців та всіх тих, хто здатен покращити екологічну ситуацію у Закарпатській області. І несе за це відповідальність.

Головна тема події — вода — водозабори, каналізація та очищення стічних вод.

Для Закарпаття вода — болісна тема, яка зачіпає абсолютно кожного, і саме з кожного треба починати, аби її вирішити. Конкретно для Чопа вода — один із головних пріоритетів.

«Найбільша наша проблема — вода. Водозабір постав у далекому ХІХ столітті, його збудували для миття і заправляння потягів. Ті технології, звісно, не відповідають сьогоднішнім нормам, стандартам і вимогам. Так, водозабір модернізувався, але концептуально тут нічого не змінювалося, — висловився мер Чопа Валерій Самардак. — Рік тому ми визначили пріоритети — вода, каналізація, сміття і все, що пов’язано з благоустроєм. Ми розробили власний проект із водовідведення, який зараз проходить експертизу. Я познайомився з унікальною особистістю — паном Вернером Франком, ця людина не просто створює проекти, будує очисні споруди, з його допомогою ми реалізуємо проект із водовідведення у Чопі».

На заході була присутня Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді пані Янка Буріанова. Вона висловила вдячність, що є змога підтримувати важливі екологічні ініціативи завдяки допомозі з боку Словаччини.

«Екологія — атрибут дипломатії, базових прав людини, адже вона має право жити у чистому середовищі. Ціную те, що на форумі порушуються довгорічні проблеми, конкретні шляхи їх вирішення», — висловилася пані Буріанова.

У форумі брали участь голови селищ, де починаються зрушення щодо водовідведення, каналізації та очищення стічних вод. Голова Воловця Михайло Попелич підкреслив, що очисні споруди у його селищі будувалися майже півстоліття тому. Та зараз Воловець знайшов партнерів, які показали шлях, як вирішити питання забрудненої води.

Словацький досвід: міста самі мають проявити ініціативу

Ми вже писали про словацький досвід каналізування, очищення стічних вод. Зараз словаки завітали на форум і розповіли, як їм вдалося майже на 100 % вирішити екологічне питання води.

Мер словацького міста Спішська Бела Штефан Бієлак розповів, що близько 15 років тому в них була катастрофічна ситуація з водою, відходи з каналізації безпосередньо потрапляли до річки Попрад. Але місто провело мережу каналізації, встановило очисну споруду — це все реконструювалося, будувалося за кошти Європейського Союзу. Минулого року Спішська Бела завершила масштабний проект (на суму 4,5 млн. євро) добудови каналізації. До того каналізація була вибудована на 75 %, вже тоді була встановлена очисна споруда. А сьогодні, за результатами минулорічної роботи, 98 % мешканців підключені до мережі каналізації, а 2 % — узагалі мають власні домашні очисні споруди.

Мер Спішської Бели порадив закарпатським колегам шукати партнерів у ЄС, писати гранти, спільно втілювати їх. Тим паче, Брюссель готовий фінансувати, просто йому треба довести, що ми цілеспрямовано використаємо кошти. А ще пан Бієлак підкреслив, що не варто чекати допомоги згори, а почати треба з себе.

«У нас це була ініціатива міста. Не прийшли держава, міністерство чи депутати, місто саме усвідомило, що має вирішити свої екологічні питання. Ми проявили ініціативу, а зараз маємо результати. Так, це довго і складно, але воно реально», — поділився пан Бієлак.

У Спішській Белій встановлені очисні споруди словацької компанії «Ekoservis Slovensko». Важливий нюанс для України: фахівці вищезазначеної компанії на пільгових умовах надають підтримку у підготовці технологічного проекту й написанні гранту, залучають експертів на місцях, супроводжують проект до його завершення, а згодом забезпечують сервісне обслуговування очисної споруди.

«Ekoservis Slovensko» інтенсивно працює із міськими й сільськими головами. За словами засновника компанії Вернера Франка, «Ekoservis Slovensko» у минулому році розробив для Словаччини 57 проектів, із них третина вже пройшла тендери, у яких виграла саме ця компанія. У 2015 році компанія допомогла у підготовці 30 грантових проектів для словацьких сіл, із яких три села виграли європейські гранти, і це хороший показник.

Пан Франк під час форуму у Чопі зазначив: «На цій конференції я переконався, що багато людей справді прагнуть, аби вода була чистою, аби навколишнє середовище було чистішим».

Наразі у Закарпатті налагоджена робота з Великим Березним, Перечином, Іршавою, Воловцем, Міжгір’ям, Сторожницею, Чопом, Буштином, запропоновано також Солотвину, яке готове співпрацювати.

Словацька компанія разом із представниками у області допоможе Закарпаттю з проектами і написанням грантів. Щодо фінансування, то йдеться про європейські гранти, які закарпатські міста й села мають писати у рамках транскордонної співпраці, спільно з партнерами з країн ЄС. Серед джерел фінансування можуть бути централізовані кошти, однак треба добиватися, аби нарешті держава виділяла ці гроші й на об’єкти у Закарпатті. У місцевих бюджетах, до прикладу, закладені цільові екологічні кошти, які можна спрямувати на проектні, дослідницькі роботи — те що є основою на початку будь-якого процесу.

Підписання хартії

Регіональний форум «ЧОП-ЕКО-CHOP-2016» — це екологічний діалог із доповідями, технологічними презентаціями, інформуванням щодо проблематики регіону. Форум показав, як Словаччина змогла, і як ми рухаємося. Форум завершився, але ідея і праця — ніколи. Це постійний процес, всестороння відповідальність. Модератор заходу — Володимир Суран, директор ТОВ «Карпати-Унг», представник «Ekoservis Slovensko», зазначив, що на форумі були присутні ті, хто свого часу взяли на себе відповідальність за те, що ми залишимо майбутнім поколінням.

Учасники форуму підписали Хартію Карпатської ініціативи «За чисте довкілля». У документі вказано, що підписанти беруть на себе зобов’язання докладати максимум зусиль у міру власних можливостей, суспільного статусу, знань, аби разом упорядкувати та мінімізувати процеси негативного антропогенного впливу на довкілля. Йдеться про очищення річок та водойм від комунальних та технічних стоків; збереження джерел питної води; збір, сортування та переробку твердих відходів; пропагування дбайливого ставлення до природи серед населення, досягнення гармонії між містобудуванням та природою. Хартія дозволяє її підписантам розраховувати на допомогу та сприяння один одному в досягнення цілей Хартії.

У тексті влучно сказано: «Хартія — це один із кроків до великих цілей. Чисте довкілля, збереження природи — наш спільний шлях, давайте йти ним разом»...

Евеліна Гурницька