Ужгородський аеропорт має давню історію (цього року йому виповнюється 87 років) і є доволі унікальним. Унікальний хоча би тим, що літаки злітають і заходять на посадку через повітряний простір Словаччини (держкордон знаходиться на відстані 100 метрів від торця злітно-посадкової смуги).


А ще аеропорт розташований у безпосередній близькості до житлових кварталів, а через 50 метрів від розворотної частини злітної смуги знаходиться найбільший торгівельний центр міста — «Дастор».

Після відкриття 1929 року рейси з аеропорту виконувалися за кількома маршрутами: Кошице, Братислава, Брно, Прага. При СРСР літаки літали до Львова, Києва, Москви та в інших напрямках. Навіть у період становлення України ще були рейси до Києва та Ростова-на-Дону з зупинкою в Кіровограді.

Були спроби налагодити міжнародні рейси до Будапешта та Праги. Але аеропорт помирав. Влада постійно виділяла дотаційні кошти, однак не ясно, для чого.

Ще в листопаді 2009 року облрада виділила значну як на той час суму — 300 тисяч гривень на аеропорт. Як повідомив тодішній тимчасово виконуючий обов’язки начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА Володимир Католик, це питання виникло у зв’язку з необхідністю невідкладного проведення капітального ремонту системи обладнання світлосигналізації аеропорту типу «М-2», пошкодженої ударом блискавки.

Але аеропорту це не допомогло. На тривалий час він припинив функціонування. Точніше, функціонував, проїдаючи державні кошти, але рейси не відбувалися. Лише час від часу сюди прилітали державні мужі.

Літаки українських авіакомпаній відмовилися літати до Ужгорода через збитковість і низьке завантаження рейсів. Окрім того, ціни на квитки були зависокими для більшості пасажирів, приміром, на рейс Київ — Ужгород понад 2,5 тисячі гривень.

Планувалося, що в середині липня 2011 року польоти відновляться, однак не сталося. Інвестор не поспішав. Виникли також проблеми з забудовами, які фактично були поряд із аеропортом, і навіть земельний конфлікт. Колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк був категорично проти аеропорту в цьому місці, який, на його думку, забирав величезні міські території, й навіть пропонував побудувати новий аеропорт поблизу села Середнє між Ужгородом та Мукачевом.

Тоді були скептичні настрої щодо аеропорту в Ужгороді у багатьох експертів. Тодішній державний інспектор із безпеки польотів Міністерства транспорту України, колишній керівник Ужгородського аеропорту Віктор Тислюк пояснював, що сенсу переносити аеропорт немає взагалі. Бо аеропорт нерентабельний у будь-якому випадку. «Через специфіку промисловості області, її географічне розташування цього не буде навіть у далекому майбутньому», — заявив Тислюк пресі.

Тим не менше, він не пропонував закрити аеропорт повністю, а казав, що найрозумнішим буде зберегти Ужгородський аеропорт у тому стані, в якому він є, і здійснювати сполучення малими пасажирськими літаками з Києвом і дуже близькими до Закарпаття європейськими столицями.

Щодо європейських столиць, то розрекламована спроба відкриття рейсу до Праги згодом була провалена. А от до Києва рейс таки почала виконувати авіакомпанія «Мотор Січ».

Уже наприкінці минулого року з обласного бюджету в рамках програми підвищення ефективності роботи аеропорту міста Ужгорода авіапідприємству виділили 800 тисяч гривень. Це був лише початок. «Плануємо привести ужгородський аеропорт до міжнародних стандартів... Прагнемо приймати літаки різних фірм, багатьох напрямків, відродити міжнародні рейси. Зробимо все, аби втілити ці плани в життя, аби ужгородський аеропорт був складовою не тільки української авіаційної галузі, але й міжнародної», — пафосно розповідав голова Закарпатської облради Михайло Рівіс.

Згодом 575 тисяч грн. пішло на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції аеропорту і проведення її комплексної державної експертизи, що дало можливість включити проект із відновлення аеропортової інфраструктури до переліку проектів, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2016 році.

Цей проект передбачає реконструкцію та розширення злітно-посадкової смуги, будівництво огорожі по периметру аеродрому, будівництво технічних споруд. Для реалізації зазначеного проекту необхідно 47 мільйонів гривень, з яких із державного фонду регіонального розвитку — 42 мільйони, а співфінансування з обласного бюджету становитиме 4,7 мільйона гривень.

Було зрозуміло, що коли мова йде про такі кошти, то керувати аеропортом повинна «своя» людина. Такою людиною став Вадим Нічик. Нічик тривалий час працював на Державному авіаційному підприємстві «Україна» пілотом, пілотом-інструктором, заступником командира авіаційного загону та заступником командира льотного загону льотного комплексу. Був пілотом літаків, які обслуговують перших осіб країни. Проживає в Ужгороді. З Вадимом Нічиком укладено контракт на 5 років. Але пропрацював він лише два місяці…

Аеропорт «Ужгород» пережив ще один удар. Його закрили через недостатню безпеку. Державна авіаційна служба України тимчасово призупинила дію сертифіката аеропорту «Ужгород» на обслуговування пасажирських авіарейсів через виявлені в ході перевірки порушення правил безпеки. Сертифікат призупинено до усунення виявлених порушень. Згодом порушення усунули і дію сертифіката авіаційної безпеки аеропорту поновили. Авіатори заявили, що відновлять рейс на Київ уже з 18 квітня.

Це дало новий поштовх для влади лобіювати виділення додаткових коштів. На сесії Закарпатської облради депутати більшістю голосів ухвалили проект рішення, в якому йдеться, що на «реконструкцію інфраструктури аеродрому, відновлення асфальтобетонного покриття аеродрому (злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону), сертифікацію аеропортової діяльності, оснащення протипожежними та аварійно-рятувальними технічними засобами, придбання спецтехніки, збільшення статутного капіталу на приріст обігових коштів» виділяється… 67 міль­йонів гривень, які повинні бути використані до кінця цього року. 24 мільйони гривень мали бути виділені з обласного бюджету, решта — майже 43 мільйони — з державного фонду регіонального розвитку.

І тут знову постало питання: чи варто закопувати стільки мільйонів у напівмертвий аеропорт? Для чого це робиться? Щоб відновити рейс до Києва, який потрібен хіба що кільком закарпатським нардепам, які з усього парламенту найбільше витрачають коштів на добирання?

Так, аеропорт — це престиж міста й області. Але перш ніж вкладати в нього такі гроші, в першу чергу потрібно обрати команду сучасних перспективних менеджерів, які розуміються в бізнесі, вміють шукати клієнтів, зможуть переконувати інвесторів і залучати авіакомпанії для перельотів та робити ще багато що.

Ну і насамкінець. Рейс дійсно поновили. Але ненадовго. По­льоти припинилися. Влада області пояснила, що для компанії «Мотор Січ» рейс із Ужгорода на Київ є нерентабельним. А 16 червня прийшло повідомлення, що у Словаччині урядові комісії України та Словаччини не домовилися про продовження можливості польотів українських літаків з аеропорту Ужгорода та в аеропорт Ужгорода через територію Словаччини. У Державіаагентстві уточнили, що, в принципі, літаки можуть літати, але лише «всліпу», без використання навігаційного обладнання… А кому воно треба?

Одним словом, місто і область втратили аеропорт, який зжирав величезні гроші платників податків.

За матеріалами ProZak.info