Словацьке Лесне як орієнтир розвитку для закарпатських сіл
У межах 50 кілометрів від Закарпаття можна знайти чимало прикладів вдалої організації громади, влади і бізнесу. Одним із таких є словацьке село Лесне, якому за сім років удалося реалізувати 90 % задуманої стратегії й залучити інвесторів для розвитку малого бізнесу, що сприяло зростанню добробуту всього села.
Сучасні можливості словацького Лесного презентували під час воркшопу-тренінгу в рамках проекту Програми ЄІСП ЄС Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна «Інструменти розвитку можливостей для самореалізації жінок у бізнесі». У воркшопі взяли участь жінки-підприємці з Закарпаття й Словаччини, а також представники центрів зайнятості з двох країн.
Проект на партнерських засадах реалізовують Агентство місцевого розвитку та інформаційних ресурсів «Європоліс» і Місцева дієва група «Душа». Головна мета — покращити і зміцнити передумови для активізації підприємництва і занять бізнесом серед жінок цільового транскордонного мегарегіону. За час реалізації проекту здійснено чимало заходів для навчання жінок підприємництву, зокрема близько 50 жінок пройшли курс тренінгів на базі Центру зайнятості в Ужгороді про те, як розпочинати і вести власний бізнес, здійснювати маркетинг, бізнес-планування тощо. Спільна робота в рамках проекту є ефективною, зокрема, для зниження рівня трудової міграції жінок із України.
Село Лесне не випадково обрали місцем проведення воркшопу. Лесне є прикладом для багатьох сіл у Кошицькому краї. У село вкладають чималі інвестиції місцеві підприємці, серед яких і жінки, завдяки чому створюються нові робочі місця й локації, привабливі для туристів, зазначив керівник Місцевої дієвої групи «Душа» (MAS DUЉA) Ян Френа. Однією з таких є «Ферма під гіркою» — туристичний рекреаційний комплекс, який складається з ферми і звіринця. Тож сьогодні в селі можна відпочивати, полювати, оздоровлюватися, а також навчатися. Завдяки співпраці громади, влади і бізнесу, яких об’єднує «Душа», і став можливим такий розвиток Лесного та довколишніх сіл.
Про тривалу історію Лесного свідчить греко-католицька церква, на території якої знайшли кам’яну чашу ХІІІ століття для хрещення дітей, а також фрески ХV і ХVІ століть, які сьогодні відновлюють за гроші європейського проекту. Нечисельна громада села — всього 450 осіб — розділилася у своїх релігійних поглядах і сьогодні лише 50 % вважають себе греко-католиками, тому вони несуттєво підтримують свій храм коштами.
Проекти «Лесне — туристично-рекреаційний центр» і «Ферма під гіркою» постали менш ніж за рік. Хороша організація праці дала свій результат. За таким прикладом хотіли би відновити й інші села. Якщо знайдуться інвестори, то це можливо. За два роки Лесне зміниться ще більше, розповів під час презентації села керівник Місцевої дієвої групи «Душа» Ян Френа.
Для розвитку села надзвичайно важливі скоординовані дії всіх жителів, а також підприємців, які можуть додати до розвитку села ідеї й ресурси. Люди — ключове слово в усіх змінах.
Сьогодні у Словаччині така система влади, що села конкурують між собою щодо того, куди піде бізнесмен зі своїми ідеями. У деяких випадках села повинні об’єднуватися, пояснює Ян Френа. Наприклад, у випадку створення системи очисних споруд селам краще об’єднуватися, бо так легше вирішити цю проблему. Інший приклад — велосипедна доріжка, яка йде через різні села. Самостійно село не могло вирішити це питання, лише поєднавши інтереси всіх, вдалося прокласти велодоріжку.
Проект Програми ЄІСП ЄС Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна «Інструменти розвитку можливостей для самореалізації жінок у бізнесі» дуже важливий для подальшого розвитку словацьких сіл, вважає керівник Місцевої дієвої групи «Душа». Вся інформація, здобута під час проекту, буде розміщена на сайті «Душа» для того, щоб набагато більше людей знали про послуги місцевих підприємців. А це дає додатковий прибуток громаді. Бо люди нерідко не знають, що поряд із ними є підприємці, зазначає Ян Френа.
«На Закарпатті природне середовище нічим не гірше, ніж у Словаччині, але треба створити умови розвитку, бо це додаткові інвестиції для села і нові робочі місця. А хтось мусить це координувати, створювати інтелектуальні умови для розвитку. У Словаччині це «Душа» — дуже хороша інституція, яка включає владу, бізнес і громадські організації. Закарпаттю поки що не вистачає такого інтелектуального центру. Ми пішли трохи іншим шляхом — створили в деяких селах ресурсні центри. Сьогодні ті села, де існують такі центри, мають співпрацю з закордоном і розвиваються значно краще», — пояснює координатор проекту в Україні, голова правління агентства Місцевого розвитку «Європоліс» Олег Лукша.
Загалом словацький приклад місцевого економічного розвитку може стати орієнтиром для Закарпаття, хоч є і деякі відмінності між територіями та чисельністю сіл. Зразковим, безсумнівно, залишається європейський принцип життя, коли проблеми вирішують ті, хто живе найближче, зокрема місцеві підприємці з допомогою інвестицій, а сільська територія з погляду надання послуг є нічим не гіршою за місто. І найважливіше те, що кожен мешканець зацікавлений у подібному розвитку, бо й сам отримує чимало переваг за таких умов.
Наталія Каралкіна
Коментарі :
Додати коментар