У Закарпатті триває безконтрольне вирубування лісів. У нашій області 16 державних   лісомисливських господарств і Національний парк «Зачарований край». І майже скрізь діють одні й ті самі схеми, за якими ліс нищівно вирубується, а прибуток із цього отримує не держава, а групи ділків.


Останніми днями відразу два телесюжети про суцільні незаконні вирубування показав один із обласних телеканалів. Мова йшла про вирубування лісів у Воловецькому та Міжгірському районах.

«Вирубують, не замислюючись над тим, що буде потім. Із гірських масивів Закарпаття дедалі частіше зникає ліс. Якщо такими темпами і надалі вирубуватимуть дерева, то цілком можливо, що край перетвориться на пустелю. Води і повітря позбавляють ті, хто за зрубані дерева отримує чималі кошти, нашій знімальній групі вдалося зустріти лише на короткій відстані шість лісовозів.

Згідно з даними ООН, вирубують ліси гігантськими темпами. Щорічно втрачається близько 13 мільйонів гектарів лісу, тоді як виростає лише 6. Це означає, що   щосекунди з лиця Землі зникає лісовий масив розміром зо футбольне поле!

Лише по дорозі зі Свалявського району до Воловецького ми зустріли шість лісовозів. Якщо ви звертали увагу на ліси в цих районах, то з кожним днем   дерев у них стає менше. На місці, де колись вирувало життя, залишається гола земля, де-не-де вкрита кущами. Варварське вирубування лісу призводить до природних катаклізмів. Річки, криниці, джерела   поступово висихають. Знищення лісу призводить до ерозії грунту та утворення парникових газів. Часом у літню спеку людям, особливо жителям міст, бракує свіжого повітря.

Тривогу забили екологи, бо знають: винищення лісу — реальна загроза навколишньому середовищу. Недарма кажуть: до людини був ліс, після людини — пустеля. І якщо бюджетні установи переводять на твердопаливні котли, які працюють на утилізованих відходах із деревини і не завдають реальної шкоди середовищу, то вдома з багатьох причин люди не в змозі   перейти на такий вид опалення. Єдиний вихід, до якого вдаються люди — обігріватися дровами. Не вирубувати, а берегти і насаджувати дерева це головне правило, яке повинен запам’ятати і якого повинен дотримуватися кожен свідомий громадян, який не хоче залишити своїм нащадкам одну пустелю», — йдеться в сюжеті «М-Студіо» з Воловеччини.

У коментарі в. о. голова Воловецької РДА Олег Цінник звинувачує відкрито самих лісозаготівельників, які по-варварськи ставляться до лісу, залишають за собою незачищені лісосіки.

«Ліси Закарпаття стрімко рідіють. Останнім часом різко побільшало самовільних рубань у промислових масштабах. Депутати Міжгірщини б’ють на сполох — при такому рівні розкрадання лісу гори дуже швидко стануть лисими.

Гірські райони дотаційні і вважаються депресивними через відсутність робочих місць. Тож місцеві або їдуть на заробітки, або мародерствують на природних ресурсах. Корисних копалин у Карпатах майже немає, а от лісу хоч відбавляй. Успішно «відбавляють» його місцеві ділки самовільними рубаннями. У процесі вирощування лісу видаляють сухі, сильно послаблені дерева, а також ті, які уражені грибковими захворюваннями та пошкоджені сніголамами і буревіями. Під прикриттям так званої рубки формування і оздоровлення лісів зрізають виключно здорові дерева цінних порід.

Корупційні схеми як працювали за минулої влади, так само діють і зараз. Але і серед білого дня лісовози, завантажені під зав’язку кругляком, на Міжгірщині снують туди-сюди. Контро­юючим органам уже давно час звернути на це увагу, заявляють депутати районної та обласної рад, інакше в недалекому майбутньому Карпати стануть повністю лисими», — це вже з сюжету про безкарне і безжальне вирубування лісів на Міжгірщині.

Олександр Грига, начальник відділу звернень громадян, переконаний, що масове вирубування лісів стала можливим, через відсутність контролю з боку держави. Такої анархії в лісогосподарстві не було за останні десять років, каже він, і не рятує навіть закон про заборону вивезення кругляка.

У свою чергу депутат Закарпатської обласної ради Юрій Гнепа каже, що якщо ще зовсім недавно в Міжгірському районі вирубувалося 40 тисяч кубометрів лісу, то зараз близько ста тисяч. Він вважає, що все зав’язано на грошах і міліція не діє. Після сьомої години вечора починається масовий рух лісовозів.

Подібна ситуація і в Тячівському районі. Тут також лісу вирубується вдвічі більше, ніж раніше. При цьому державні лісогосподарства показують збитки, приховуючи реальні показники. Преса свого часу писала про сумнозвісне Брустурянське лісомисливське господарство, коли навіть місцеві мешканці перекривали дорогу, протестуючи проти тотальних вирубувань лісів. У людей зникає вода у криницях. Буки виконують водорегулювальну функцію і після того, як їх масово вирубують, вода просто зникає.

До речі, люди нарікають, що це підприємство також вирубує цінну деревину і продає її необ­ліковано, а в документах вказує, що відбувалося санітарне вирубування. Навіть активісти-протестувальники неодноразово зупиняли в селах навантажені лісовози з необлікованою продукцією. Викликалися правоохоронні органи, машини ставили на штрафні майданчики, однак згодом вони звідти «зникали».

Ну і нарешті, чи можуть правоохоронці бути об’єктивними в розслідуванні фактів незаконних вирубувань, якщо мають від «лісової мафії» свій зиск. Галузь повністю потонула в корупції. Джерела повідомляють «тарифи» на виділення лісосік — 3 долари за кубометр у кишеню керівників держлісгоспів. Найбільшими лісогубами є самі державні підприємства. Варто тільки подивитися, в яких величезних будинках живуть керівники ЛМГ і на яких машинах їздять. Та що там керівники ЛМГ. Чому антикорупціонери не перевірять, як живуть «звичайні» головні лісничі. Саме лісом вони розраховуються і з контролюючими органами, і з бандитами-«рішалами», які їх подеколи прикривають.

А чому правоохоронці не перевіряють приватні лісопильні? В кожному селі «лісового» району їх десятки. І більшість — без відповідних дозвільних документів.

Корупція в лісогосподарстві скрізь. Навіть ті, хто переробляє деревину і має намір отримати сертифікат для вивозу продукції за кордон, «неофіційно» заносять «дівчатам» від 100 до 200 грн. за один сертифікат. Це так звані «чайові». А тепер лише уявіть собі цифру: за рік в області видається щонайменше 50 тисяч таких сертифікатів. Тобто п’ять мільйонів гривень «чайових», а то й удвічі більше.

На жаль, держава дійсно не здатна навести лад у лісовій галузі. У Києві кажуть, що є справи і важливіші. Зараз так і не призначено нового голову комітету лісового господарства при уряді. Чим усе це може закінчитися для нашого краю, навіть важко уявити. Ми вже переживали не один раз руйнівні повені, а от коли почнемо задихатися і користуватися завізною водою, тоді вже буде катастрофа. А ліс вирощується не за один-два роки.

Сергій Форкош, ПроЗак

***

ДО ТЕМИ

Екологи Закарпаття вважають Київ відповідальним за знищення лісів регіону

З ініціативи Закарпатської обласної організації Національної спілки крає­знавців України у рамках Всеукраїнської акції «Чиста Україна» у с. Кам’яниця Ужгородського району на базі місцевого лісового господарства відбувся круглий стіл «Сучасні виклики екологічній безпеці Закарпаття та шляхи їх вирішення». У його роботі взяли участь екологи, науковці, вітчизняні та іноземні експерти, представники громадянського суспільства та засобів масової інформації.

Закарпатська область має унікальні не тільки для України, а й загалом для Європи природні умови і тому довкілля регіону вважається чи не найголовнішим його багатством. Водночас проблеми екологічного характеру залишаються дуже актуальними для Закарпаття і з кожним роком дедалі більше загострюються та несуть суттєву загрозу для екологічної безпеки території краю.

На думку учасників круглого столу, нехтування екологією краю набуло загрозливих масштабів. Звичайним явищем стали проведення господарської діяльності без екологічної експертизи, самовільна рубка лісів, є численні факти невпорядкованості місць складування твердих побутових відходів. Через неналежний контроль органів місцевого самоврядування має місце неорганізована рекреація, стихійні забудови і навіть стихійні сміттєзвалища поблизу річок, у місцях масового проживання і відпочинку людей, біля військових частин. Всупереч вимог чинного законодавства на території державних заповідників та парків здійснюється незаконне будівництво міні-готелів, закладів громадського харчування, спортивних споруд та інфраструктури до них, житлових будинків.

Учасники круглого столу вважають сучасними викликами екологічної безпеки краю: невирішеність проблем захищеності водоносних горизонтів; ерозію грунтів; збільшення площ карстових провалів; підвищення загрози нових катастрофічних повеней тощо.

Причинами такого незадовільного стану охорони навколишнього природного середовища області є неефективна робота в цьому напрямі діючої влади, відсутність належного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства України з боку центральних та місцевих органів державної влади, безвідповідальність їх посадових осіб за екологічну безпеку території краю, масове розповсюдження корупції у сфері використання природних ресурсів, особливо лісу та землі.

Разом із тим, у місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування недостатньо ресурсів та важелів для поліпшення екологічної ситуації у краї, а загальнодержавні органи влади усунулися від вирішення нагальних екологічних проблем регіону. Тому Закарпаття залишається сам на сам зі своїми екологічними проблемами через відсутність необхідних фінансових ресурсів. Так, Кабінетом Міністрів України своєчасно не було виділено достатньо коштів для проведення аварійно-відбудовних робіт на шахтах Солотвинського солерудника (Тячівський район), ліквідації наслідків затоплення гірничих виробок, гальмування утворення карстових провалів тощо, що призвело до утворення нових провалів у нинішньому році.

Громадськість краю завжди активно боролася за збереження природного середовища краю. І сьогодні має бути почуте слово громадськості. З метою забезпечення екологічної безпеки території області учасники круглого столу «Сучасні виклики екологічній безпеці Закарпаття та шляхи їх вирішення» вважають необхідним здійснення низки заходів з боку Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Зокрема, у державі має гарантуватися пріоритет екології над економічною доцільністю. У процесі розпочатої у країні конституційної реформи слід здійснити переміщення центру важливості й відповідальності за розв’язання ресурсо-екологічних проблем на місцеві органи влади й органи самоврядування регіонів. Запропоновано використовувати досвід інших країн щодо розмежування повноважень із передачею фінансових коштів для вирішення екологічних завдань на рівень регіону.

На думку експертів, до Земельного кодексу України та законів України про місцеве самоврядування необхідні зміни щодо надання права розпорядження лісовими ресурсами органам місцевого самоврядування.

Учасники круглого столу Олег Лукша та Василь Ільницький привернули увагу до дуже шкідливих наслідків для навколишнього природного середовища Закарпаття розпочатого у гірських районах будівництва міні ГЕС.

Під час дискусії координатор Громадської ради Майдану Василь Печко наголосив на необхідності запровадження в Україні нової моделі держави, в рамках якої мають бути знайдені шляхи реального захисту дов­кілля краю.

Фахівець природоохоронної галузі Словацької Республіки Йосип Гренко розповів про досвід своєї країни в справі розмежування повноважень між загальнодержавними та регіональними органами з передачею функцій фінансування екологічних завдань на рівень регіону.

Також під час дискусії щодо ефективного вирішення нагальних екологічних проблем ряд експертів, у тому числі Василь Кузьо і Василь Заяць, висловили думку про те, що такому унікальному регіону, як Закарпаття, необхідний статус спеціальної самоврядної території.

Крім того учасники круглого столу вважають, що в регіоні врешті-решт має бути забезпечено застосування природозберігаючих технологій при експлуатації лісів, зокрема, колісного та повітряного транспортування лісу, запроваджене бережливе вирубування, лісів згідно з   науково-обгрунтованими лімітами, та заборона вивезення ділової деревини за кордон.

Запропоновано також розширити участь громадськості у вирішенні екологічних проблем.