Заборгованість населення України з оплати житлово-кому­нальних послуг наразі складає 12 мільярдів гривень. Людям просто немає з чого платити за комуналку. Із 1 жовтня в Україні почали діяти нові удосконалені правила призначення та нарахування житлових субсидій.


В уряді переконують, що збільшиться кількість сімей, які матимуть право на компенсації за оплату житлово-комунальних послуг. Зокрема запроваджено нові терміни: соціальна норма житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, на які держава надаватиме пільги, субсидії та компенсації. За роз’ясненнями ми звернулися до директора Департаменту соціального захисту Закарпатської ОДА Віктора Мацоли.

Він розповів: із 1 жовтня змінився принцип розрахунку обов’язкового відсотка платежу сім’ї за житлово-комунальні послуги при призначенні субсидій, що залежатиме виключно від її доходів. Якщо досі родини, які мали субсидію, сплачували за ЖКП у межах визначених норм користування житловою площею та встановлених нормативів користування компослугами 15% середньомісячного сукупного доходу, а сім’ї з непрацездатних громадян — 10%, то з 1 жовтня обов’язковий відсоток платежу визначається для кожної родини індивідуально. Згідно з новим порядком призначення житлових субсидій, із метою забезпечення соціального захисту малозабезпечених категорій громадян держава збільшила соціальну норму житла, на яку надаватиметься субсидія (хоча соцнорма, крім ветеранів війни, що складається лише з непрацездатних осіб, для надання пільг залишилася попередньою). Її встановили в розмірі 13,65 кв. м площі на одну особу та додатково 35,22 кв. м на домогосподарство. Норма для ветеранів війни складає 42 кв. м на особу та 21 кв. м на родину.

Постановою Кабміну встановлені єдині для всієї України нормативи споживання послуг. Для опалення норма споживання природного газу становить 7 м куб. на 1 м кв. площі (враховуючи введений регіо­нальний коефіцієнт), на газову плиту для приготування їжі — 6 м куб., на неї ж для приготування їжі та підгріву води — 9 м куб., на газову плиту і водонагрівач — 18 м куб. Норма постачання холодної води — 2,4 м куб. на особу за наявності централізованої гарячої води й 4 кубометри за її відсутності. Норми централізованого гарячого водопостачання для Закарпаття вже малоактуальні.

Щодо електроенергії, то її норма на опалення становить 65 кВт..год. на 1 м кв.; у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами — 150 кВт..год.

на сім’ю + 30 кВт..год. на іншого члена родини. У будинках, не обладнаних стаціонарними електроплитами, норма становить 120 кВт..год. на сім’ю з однієї особи + 30 кВт..год. на іншого члена сім’ї (за відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача). Норма на освітлення житла зашишилася без змін — 30 кВт..год. на особу.

Внесено також зміни до старого (в редакції 1997 року) Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, згідно з якими:

• комісії позбавляються права приймати рішення про надання субсидії на збільшену понад норму площу житла;

• передбачається враховувати дохід на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які зареєстровані на житловій площі й декларують відсутність доходу або доходи яких менші за прожитковий мінімум;

• субсидія надаватиметься одному з зареєстрованих членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок;

• для осіб, які перебувають у шлюбі, але зареєстровані й проживають окремо, субсидія призначається на соціальну норму житла;

• субсидія призначається, виходячи з соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і перерахунок розміру, призначеної субсидії за фактичними обсягами споживання послуг не здійснюється.

Внесено також зміни до Постанови Кабміну від 27.07.1998 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії». Згідно з ними змінюється розрахунок відсотка обов’язкового платежу сім’ї, який визначатиметься для кожного домогосподарства індивідуально, залежно від сукупного доходу.

До прикладу, в житловому приміщенні зареєстрована одна особа — пенсіонер. Розмір плати за житлово-комунальні послуги, виходячи з соціаль­них норм та нормативів користування послу­гами, становить 300 гривень. Пенсіонер­­ не працює, пенсія за 6 місяців складає 12000 гривень. (2000 грн./місяць). Визначається обов’язкова частка плати за послуги у %: 2000:1176:2х15%=12,76%. Тобто пенсіонер повинен сплачувати за комунальні послуги 255,2 грн. (2000х12,76%), а решта плати є субсидією (300-255,2 грн.=44,8 грн.).

Ще один приклад. У квартирі зареєстрована сім’я: чоловік, дружина, двоє дітей. Розмір плати, з огляду на вищенаведені нормативи, складає 400 грн. Чоловік та дружина працюють, дохід за 6 місяців складає 24 000 гривень (4000 грн./міс.), значить, середньомісячний сукупний дохід на 1 особу становить 1 тисячу грн. Визначається обов’язкова частка плати за послуги: 1000:1176:2х15%=6,38%. Тобто сім’я повинна сплачувати за житлово-комунальні послуги 255,2 грн. (4000х6,38%), а решта є субсидією (144,8 грн.).

Порядок звернення за житловою субсидією залишився незмінним. Як і раніше, для її призначення необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації. При цьому необхідно надати довідку про доходи осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, а також заповнити бланки заяви та декларації про доходи й майновий стан.

Пенсіонери мають заповнити лише заяву та декларацію. Інші документи, що необхідні для надання субсидії, збирають безпосередньо спеціалісти управління. Документи не обов’язково подавати особисто — є можливість звернутися через поштовий зв’язок.

У Мінсоцполітики передбачають, що внаслідок нововведень кількість отримувачів субсидій в Україні порівняно з минулим опалювальним сезоном зросте на 300 тис. домогосподарств: з 1,3 млн. до 1, 6 млн. родин. На сьогодні — до початку опалювального сезону — субсидії отримували 450 тис. домогосподарств.

Людмила Орос, «ЗП»