З 1 листопада для майже 150 підприємств харчової промисловості Закарпатської області відкривається можливість виходу на ринки ЄС. Але тільки якщо будуть впроваджені європейські системи конт­ролю якості.


Справа в тому, що 1 листопада 2014 року набула чинності значна частина Угоди про асоціацію України з ЄС. Відбулося застосування Угоди у сферах політичного діалогу, зовнішньої та безпекової політики, юстиції, свободи економічного та галузевого співробітництва. Це забезпечить міцне підгрунтя для реалізації основної й великої частини Угоди — торговельної, що створить нові можливості для українських виробників.

РЕСУРСНА БАЗА ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО «ПРОРИВУ»

За даними Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, на сьогодні понад 70 % території України — 43 млн. га — складають сільськогосподарські землі. Розорюється близько 54 % території — 32,5 млн. га, в той час як у Франції — 32,1 %, Польщі — 44,3 %, Великобританії — 24,1 %, Німеччині — 33,1 %, Нідерландах — 21,7 %. Розораність сільськогосподарських угідь в Україні є найвищою у світі.

Із загальної площі Закарпатської області (1,3 млн. га) землі сільськогосподарського призначення займають 36,8 % — близько 0,5 млн. га.   Їх розораність, за даними Державної служби статистики України, складає 43 %. Природна родючість грунтів України є однією з найвищих у світі. Все це є базовою передумовою для розвитку такої галузі сільського господарства, як екопродукція, що користується великим попитом на європейському ринку. «Екопродукція — не лише модний тренд, але і масштабна інвестиція у здоров’я нації», — переконані експерти Реанімаційного пакета реформ.

За підрахунками спеціалістів ННЦ «Інститут аграрної економіки», нині в Україні під органічними культурами зайнято 270 тис. га, проте обсяги споживання екологічно чистої продукції надзвичайно низькі й становлять лише 5,1 млн. євро (0,11 євро на одну особу). Для порівняння, у Фінляндії споживання на одну особу становить 15 євро. Попит на екопродукцію на ринку ЄС разом із родючими чорноземами, що займають 44 % території України, може створити зелене світло вітчизняним сільгоспвиробникам на шляху до ринку ЄС.

У країнах ЄС також особливо цінується ексклюзивна продукція, назва якої визначає регіон її походження. Наприклад, італійський сир «пармезан», виготовлений у регіоні Парма, та іспанське вино «херес», вирощене в однойменному регіоні Іспанії, не мають аналогів саме через унікальне походження. Приведення українського законодавства в харчовій галузі у відповідність до вимог ЄС дасть змогу, наприклад, моршинській воді, ніжинським огіркам, херсонським томатам чи мелітопольським черешням стати відомими європейськими брендами. Європейці переконані, що саме така географічна прив’язка додатково захищає продукцію від підробок.

ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ

Щоб бути конкурентними на ринку ЄС, 148 підприємств харчової промисловості Закарпаття повинні будуть додатково попіклуватися про якість своєї продукції. Річ у тім, що сьогодні в Україні жоден із чотирьох контролюючих органів, які займаються питаннями безпечності харчових продуктів, не гарантує безпечність на 100 %. «Український виробник має 2 точки контролю — перевірка сировини та власне готової продукції перед відправленням на продаж. А під час виробництва контролю немає», — каже координатор інформаційної кампанії Stronger Together і експерт Реанімаційного пакета реформ Любов Акуленко.

В ЄС діє система HACCP   (Hazard Analysis and Critical Control Points — аналіз ризиків і критичні точки контролю), яка дозволяє запобігати появі небезпечних складових у харчових продуктах. Вартість її впровадження в Україні — 70—100 тис. грн. «Використання системи   убезпечить і власників підприємств від низки ризиків. Наприклад, виробник поніс витрати на виробництво продукту: закупівля сировини, зарплата працівників, опалення, електроенергія тощо, а у процесі виробництва через хворого працівника в продукт потрапила кишкова паличка. Як наслідок — кошти витрачені, а продукцію треба утилізувати», — аргументують у Реанімаційному пакеті реформ важливість впровадження європейської системи. Однак необхідності проводити модернізацію негайно немає, якщо компанія не планує найближчим часом виходити на європейський ринок. Перехідний період   для гармонізації стандартів, наприклад, для підприємств малого і середнього бізнесу становить 5 років. «Ніхто не змушуватиме підприємства переобладнуватися під європейські стандарти. Виробники самі повинні будуть визначитися, як їм надалі розвивати свій бізнес і чи вкладати кошти в модернізацію зараз, пізніше або взагалі не вкладати їх», — зазначає Любов Акуленко.

Після запровадження стандартів НАССР українці можуть не хвилюватися за якість продукції на торговельних полицях, а вітчизняні підприємства матимуть змогу сміливо готувати план збуту свого товару на ринку ЄС, що майже у сто разів більший за ринок України. Експерти переконані, що адаптація українського законодавства до європейських стандартів відкриє додаткові можливості для вітчизняних експортерів та створить сприятливі умови для просування українських товарів на ринок ЄС.

Модернізація виробництва сприятиме залученню іноземних інвестицій, поліпшенню економічних показників та зростанню ВВП. Такий прогрес, своєю чергою, створить в Україні умови для наближення до європейських стандартів життя (в медицині, соціальній сфері, рівні заробітної плати) подібно до того, як до цих стандартів наближалися східноєвропейські країни протягом останніх двох десятиліть.

ДОВІДКА

Угода про асоціацію з ЄС це документ, який встановлює норми співпраці між країнами ЄС й іншими країнами в таких сферах, як економічна, політична, соціальна, культурна тощо. Робота над документом тривала 5 років. Наразі 19 країн світу співпрацюють із ЄС у рамках Угод про асоціацію. Єдиного стандартного тексту Угоди про асоціацію з ЄС не існує. Для кожної країни розробляють індивідуальні умови залежно від глибини співпраці, перспектив членства в ЄС і т. ін. Політичну частину угоди підписано 21 березня 2014 року. Економічну — 27 червня 2014 року.

admin