Кому через якусь біду доводилося викликати «швидку» допомогу, той знає, як катастрофічно довго тривають хвилини її очікування. Часто від того, як швидко приїде допомога, залежить життя людини. Нарешті справа зрушила з місця — почала реалізовуватися медична реформа, тож відрадно, що саме наша область виявилася щодо реалізації реформи на передовій.


Медична реформа, яку ще й досі оцінюють неоднозначно, таки стартувала. Системні зміни відбулися аж на третьому році її впровадження. Порівняно з іншими реформами в медичній галузі досі такого масштабного проекту ще не було. Стара система фактично не змінювалася з 30-х років минулого століття і, без сумніву, потребувала новацій. Практична реалізація сколихнула країну 1 січня 2013 року, коли набув чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу».

Наразі медична реформа потребує роз’яснень, тож говорити про ефективність зарано. Зрозуміло, що створення нової системи у старих установах, з автомобілями, які вийшли з експлуатації ще минулого століття, має чимало недоліків. Але в медичній реформі однозначно вже є позитивні моменти.

Свого часу в нашій області був створений Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги. Керівник центру Фома Білинець розповідає, що такого масштабного реформування роботи центру, яке відбувається сьогодні, ще не було: «З 1 січня реформа набрала масштабного впровадження. До цього часу принцип «швидкої» був сформований і працював у режимі міжрайонного або районного підпорядкування за територіальним типом, тобто в кожному районі була станція чи відділення «швидкої». З впровадженням закону вся «швидка» перейшла на обласний рівень фінансування і підпорядкування, тобто вона стала структурою обласного підпорядкування. Це обласний заклад як такий, в основі якого є Територіальний центр екстреної медичної допомоги зі структурними підрозділами, зі станціями «швидких» у районах».

Сутність медичної реформи полягає не в руйнуванні, а в наданні додаткових функцій медикам. На утримання Територіального центру в 2013 році з обласного бюджету буде виділено майже 65 мільйонів гривень. Відповідальність за здійснення реформи тепер несе безпосередньо керівник краю.

Щодо мережі структури в області, то її майже не змінювали. «Структура змінилася лише в організаційному плані. Всі пункти, починаючи з відділень, станцій, перейшли на баланс обласного підпорядкування і фінансування. Всі кадри, які до 1 січня 2013 року працювали в системі, теж підпорядковуються нам. Дуже добре, що не виникає питань із оплатою праці, бо кожна реформа робиться для того, щоб покращити щось, а не погіршити», — вважає керівник Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги Фома Білинець.

Надання екстреної медичної допомоги відтепер здійснюється за єдиним телефонним номером 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112. Зараз «швидка» має за десять хвилин доїхати до пацієнта в містах та за двадцять хвилин — у селах. Щоправда, враховуючи стан доріг, важко виконати нормативи, які передбачає закон, і до того ж у стислі терміни.

У Законі введено й класифікацію екстрених викликів. Сюди належать: якщо пацієнт знепритомнів, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль у ділянці серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточуючих. Також за екстреним викликом медики будуть виїжджати, якщо у пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкий забій, травми голови), ураження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодження при надзвичайних ситуаціях (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєння, укус тварин, порушення нормального перебігу вагітності, — повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Щодо впровадження стандартів доїжджання — 10 хвилин у місті й 20 у сільській місцевості це досить жорсткі умови, але враховуючи різний час доби, в основному наші працівники виконують цю норму. У місті на 85—88 % викликів бригада доїжджає за 10 хвилин. Цей факт ми моніторимо щодня. Зранку райони подають звітність доїжджання і до восьмої ранку цю інформацію отримує Київ», — коментує Фома Білинець.

Мабуть, найважливіше доповнення і зміна цього закону — відсутність оплати за приїзд «швидкої», а також відповідальність за відмову виїжджати на виклик. Зараз принцип надання екстреної допомоги не залежить від екстериторіального типу. Це означає, що будь-яка бригада «швидкої» з іншого району надає допомогу найближчому населеному пункту іншого району. Це важливо, бо не треба чекати допомогу за кілька десятків кілометрів тільки через те, що вона з твого району. Особливе значення це має в гірських населених пунктах, адже Закарпатська область на 70—75 % є гірською місцевістю».

GPS УЖЕ ВСТАНОВЛЮЮТЬ, ОБІЦЯЮТЬ ТАКОЖ СПЕЦ-АВТОМОБІЛІ Й ГЕЛІКОПТЕР

Європейські стандарти і якість надання послуг вимагають від реформування сучасного обладнання. Єдиний центр диспетчеризації, оснащення машин «швидкої» допомоги сучасним обладнанням і медикаментами, GPS-навігаторами тощо. На місцях кажуть, що в першу чергу варто було би оновити автопарк, бо неможливо провести реформи без нормального транспорту.

На Закарпатті питання потребує негайного вирішення. Майже 60 % транспортних засобів нам треба повністю поновити, розповіли в Територіальному центрі екстреної медичної допомоги. Наразі триває масштабна робота з ремонту, щоб поставити «швидку» на колеса і щоб служба працювала. Закарпатці вже внесли пропозиції з приводу централізованої закупівлі санітарного транспорту з підвищеною прохідністю. В гірській місцевості такий транспорт був би доречний.

«Зараз на базі Ужгородської станції швидкої медичної допомоги проводяться роботи з монтажу обладнання GPS-навігації. Сьогодні на 15 автомобілях уже встановлено обладнання й організована центральна диспетчерська служба, яка буде функціонувати на базі швидкої медичної допомоги. Диспетчерська охоплюватиме всю область. Станція розташована в Ужгороді неподалік аеропорту. І цей процес уже майже закінчений. Протягом року вся область буде охоплена GPS-навігацією. Через місяць GPS уже працюватиме в Ужгородському, Перечинському та Великоберезнянському районах, а також у місті Ужгороді», — розповідає Фома Білинець.

Щодо санітарних гелікоптерів, питання також розглядають. Якщо брати до уваги розвиток туризму, гірськолижних баз, то подібний транспорт не був би зайвим.

ЗАВДАННЯ МЕДРЕФОРМИ — НАБЛИЗИТИ ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ДО ПАЦІЄНТА, ЯКИЙ ЇЇ ПОТРЕБУЄ

На обладнання, медикаментозне забезпечення на 2013 рік за рахунок субвенцій було виділено майже 8 мільйонів гривень. Зараз у області в постійному чергуванні працюють 96 бригад. Усі працівники служби також забезпечені новою формою (зимовий, демісезонний, літній костюми, плащ-накидка та сигнальний жилет).

«Після того як ми промоніторили цю ситуацію і побачили, де і як є можливість врегулювати виклики, перевірити їхню справжність, на сьогодні кількість викликів зменшилися на 150—180. Це свідчить про те, що часто-густо «швидку» використовували не за призначенням. Після впорядкування маємо чітку картину. Це допоможе оперативно виконувати свою роботу, унеможливлює виклик служби для немедичних цілей, як це було раніше», — розповідає Фома Білинець.

Зрозуміло, що настільки масштабний проект за три місяці підсумовувати важко. У Закарпатському територіальному центрі екстреної медичної допомоги наголошують на тому, що організаційні моменти впровадження реформи практично завершені. «Щодо питань, які стосувалися переходу служби на обласний рівень, передача майна, кадрове питання практично завершені. Велика робота здійснена з впровадження центральної диспетчерської служби. Отримані ліцензії на практичну діяльність. Із урахуванням структурних змін треба було поновляти й ліцензування. Тож бачу лише позитив, його просто потрібно розвивати, вдосконалювати і таким шляхом іти. Найперше — дійсно наблизити екстрену медичну допомогу до пацієнта, який її потребує», — вважає Фома Білинець.

Наразі констатуємо, що реформу розпочато хоч і невеликими кроками, зате успішно. Однозначний позитив у тому, що звернули увагу на медикаментозне забезпечення, паливно-мастильні матеріали. Проблемним залишається питання транспорту. Насправді медичне реформування триватиме ще не один рік. Попереду в українців — створення чіткої вертикалі управління медичної галузі, навчання та виховання молодих медиків, менеджерів медицини і, найважливіше, перехід до страхової медицини. Хтось скаже — чергові випробовування й експерименти, але ж хіба існує інший спосіб досягнення мети?

Реформаторів медицини цікавить думка людей, які вже відчувають зміни на собі. Пропозиції з покращення, а також скарги чекають за телефоном: 800-507-309. Урядова телефонна «гаряча лінія» працює, крім неділі та святкових днів, за таким графіком: понеділок — п’ятниця — з 8.00 до 21.00, субота — з 8.00 до 19.00. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua.

***

Коментар керівника краю:
«У зв’язку з тим, що реалізація реформи на нашій відповідальності, я обіцяю докласти всі зусилля, щоб реформа в Закарпатті була втілена якнайшвидше і в найкоротший час ефективно запрацювала. Карета швидкої допомоги повинна доїжджати на виклик до хворого не більше ніж за 10 хвилин і це цілком реально. Якщо вже людина потрапила в біду, то завдання лікарів якнайшвидше надати людині необхідну медичну допомогу, бо подеколи всього від кількох хвилин залежить життя людини. Реалізація реформи під моїм особистим прискіпливим контролем», — сказав нашому кореспондентові голова   Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида.

Наталія Каралкіна