— Все, все, все… Не працюємо, — крихітна жіночка в білосніжному халаті тягне на себе кремезні двері. — Он вас скільки, а я одна!
— А як же ліки? — чується розпачливий жіночий голос у натовпі.
— Та не помістимося усі тут! — не ведеться на благання аптекарка.
«Ну як так? Нам теж треба… ліками запастися», — не даючи шансу продавчині заховатися, підхоплює хтось вмовляння відчинитися.

Зо дві сотні людей демонстративно вишикувалися в чергу до аптеки, що прямісінько під вікнами офісу Віктора Януковича. Програма мінімум — запастися наперед ліками. Максимум — попросити президента врятувати їхні життя.

«Відсутність хоча би на тиждень ліків або на 10—20 % збільшення у ціні — це 10—20 % наших життів!» — обурюється Дмитро Шерембей. Він — голова організації, що опікується доступом українців до найпотрібніших ліків. Його життя також залежить від пігулки. Діма й зо десяток активістів із громадських організацій першими забили на сполох: із 1 березня всі іноземні ліки можуть зникнути. І причина тому не високі ціни чи брак грошей, а нові вимоги до фармацевтичних препаратів. Із початком весни з продавців ліків на кожен препарат вимагають спеціальну ліцензію.

«Спекуляції щодо можливого дефіциту, припинення постачання ліків треба розцінювати як саботаж і безпідставні спекуляції, які до того ж аморальні щодо стурбованих пацієнтів і нашого суспільства», — заявив у відповідь Микола Азаров.

«Свідомо» з’ясувало, чи прем’єр-міністр знає, про що говорить.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

4 липня минулого року 259 депутатів від Партії регіонів, Комуністичної та Народної партій проголосували за новий закон. За ним іноземні виробники ліків мають проходити додаткову перевірку своїх препаратів. В обмін їм видаватимуть ліцензії. Про те, як таку ліцензію отримати, в законі ані слова.

Першою на сполох забила Американська торгова палата. Там одразу попередили: українці ризикують залишитися без ліків. «Будь-які умови ліцензування імпорту лікарських засобів, які не є автоматичними, не відповідають європейській практиці, порушують правила СОТ і створюють додаткові бар’єри для міжнародної торгівлі», — заявив президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі.

До Міністерства охорони здоров’я і до уряду були направлені десятки звернень. Але правил отримання ліцензій немає досі. А закон набуває чинності вже з 1 березня.

«Якщо зараз ми думаємо про те, де взяти гроші на ліки, то за тиждень будемо думати, де взяти самі ліки!» — не стримує сліз Олена. Другий рік вона бореться за життя сина. Щодня зранку і ввечері, щоб перемогти рак, її Максим приймає таблетки. В Україні таких не виробляють.

«Свідомо» запитало в Мініс­терства охорони здоров’я, хто ще ризикує залишитися без ліків.

«Першими без ліків залишаться діти. Наші виробники не випускають жодного препарату для них», — переймається мама двох дітей, а заразом виконавчий директор громадської організації ЮКАБ Ольга Стефанишина. Молода мама вже почала закуповувати дитячі препарати про запас.

У переліку тих, хто може залишитися без потрібних препаратів, фактично кожен, хто приймає ліки. 98 % знеболювальних — закордонного виробництва, аналогів їм українські заводи не роблять. Йдеться в буквальному сенсі про мільйони. Так, за даними МОЗу, в Україні понад 12 мільйонів людей мають проблеми з судинами. З них періодично п’ють пігулки 35 %, щодня — 14 %. Ще мільйон страждає від діабету. 160 тисяч онкохворих. Майже 130 тисяч живуть із діагнозом ВІЛ. Ще 24 тисячі — зі СНІДом.

Усі вони ризикують залишитися без ліків.

КОМУ ВИГІДНА ПЕРЕВІРКА ЛІКІВ?

Взагалі якість іноземних ліків уже перевіряється, і не один раз. Спочатку сам виробник замовляє клінічні дослідження на людях. Коли ліки запускаються у виробництво, спеціальна організація зі стандартів для фармацевтів — GMP — перевіряє обладнання і процес виробництва. Перед завезенням до України ліки перевіряються в лабораторіях Державного експертного фармакологічного центру. Плюс кожна партія проходить окрему перевірку на якість у Державній лікарській службі.

Для чого ще перевірки? А для чого в нашій країні чиновники запроваджують перевірки?

Обсяг ринку медичних препаратів України у 2012 році досяг трьох мільярдів євро. Найпопулярніші — німецькі препарати. Також продають свої ліки виробники з Росії, Японії, Франції, Угорщини, Словенії, Швейцарії, Бельгії, Болгарії та США.

У скільки обійдуться їм нові умови? Сама ліцензія коштує 1 134 гривні. Проте це не все, за що доведеться розкривати гаманець продавцям ліків.

«Ось тут прописано… кожну серію ліків імпортер тепер буде змушений додатково перевіряти за власні гроші», — гортає закон консультант МОЗу Ольга Баула.

Кожна лабораторна перевірка окремого препарату на якість та безпеку — від восьми до 40 тисяч гривень залежно від складності препарату. Іноземних ліків на українському ринку дев’ять із половиною тисяч. А відповідно, це мінімум 76 мільйонів гривень лише на лабораторних дослідженнях.

Про хабарі ми навіть не говоримо.

ХТО ЗАРОБИТЬ НА ПЕРЕВІРЦІ ЛІКІВ?

На лабораторних дослідженнях — той, хто має лабораторії.

«У Франції всі ліки перевіряють усього дві лабораторії. У нас таких понад 30. Ну треба ж їм чимось заробити?!» — з проханням не називати ані імені, ані посади розповідає «Свідомо» екс-чиновник МОЗу.

Ці лабораторії зараз включені в Державну службу лікарських засобів. Ця ж служба, згідно з новим законом, і видаватиме ліцензії.

Очолює службу 41-річний Олексій Соловйов. За даними Державного реєстру, на нього і на членів його родини не зареєстровані підприємства. Але є одна деталь. Своєю кар’єрою чиновник Соловйов тісно пов’язаний із Миколою Азаровим. За даними Держ­лікслужби, Олексій Соловйов походить зі запорізької родини медиків. У 25 років уже керував у Києві компанією «ЕкРос-Україна». Це представництво ро­сійської групи компаній «ЕкРос» спеціалізується на продажах усьо­го, що потрібно для лабораторій, починаючи з обладнання та меблів, закінчуючи посудом і хімічними реагентами.

У 2007 році за рішенням тодішнього уряду, де прем’єром був Віктор Янукович, а першим віце-прем’єром — Микола Азаров, Соловйов сідає у крісло голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення. Разом із урядом йде. Після перемоги Януковича на президентських виборах і призначення Азарова прем’єр-міністром Соловйов знову очолює службу.

І за два роки уряд проводить через парламент закон про нові перевірки ліків.

Ідея контролювати багатомільярдний імпорт ліків для уряду не нова. Джерело з Міністерства охорони здоров’я показало «Свідомо» старі проекти урядових постанов. «Ще у 2007-му Азаров як перший віце-прем’єр готує постанову Кабміну про створення єдиного регулятора фармринку. Всі повноваження планує віддати Держлікінспекції. Головує в ній… так, цей самий Соловйов».

Плани змінює уряд Юлії Тимошенко. Контроль над ліками в Соловйова він забирає. Його самого звільняють із формулюванням «За одноразове грубе порушення трудових обов’язків». Усі повноваження Тимошенко передає установі майже з ідентичною назвою — Державна інспекція з контролю якості лікарських препаратів. У крісло її голови сідає Геннадій Падалко. Він і реєструє, і сертифікує, і перевіряє всі ліки, що надходять до України. До речі, в медіа Соловйов у цей період активно критикує зосередження контролю в руках одного відомства. Проте у 2010 році разом із Азаровим вони повертаються до уряду. І одразу відомство Падалка ліквідовують, а… Держлікслужбу на чолі зі Соловйовим поновлюють.

Услід за шефом сам пан Олексій у розмові зі «Свідомо» пропонує не хвилюватися. «Я гарантую, 1 березня ліки не зникнуть». Обіцяє піти з посади, якщо після нововведень препарати подорожчають. І додає: «Ви цього навіть не відчуєте!»

Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «РІО»