Таблетований морфін вже доступний, а ліжок для тяжкохворих усе ще не вистачає.

Питання болю від хронічних та невиліковних хвороб належить до компетенції не тільки медицини, а й правоохоронних органів. Із гуманістичних поглядів страждання людини треба полегшувати, особливо, коли йдеться про безнадійно хворих. З іншого боку, сильнодіючі знеболювальні — це наркотики, якими можуть зловживати наркозалежні.

Засіб, який найчастіше застосовується для лікування хронічного болю у пацієнтів, що страждають на рак — це морфін. 2012 року Україна була чи не єдина країна у Європі, де існувала заборона на таблетований морфін. І кількість наркоманів за цей час суттєво не зменшилася. Натомість люди, які потребують знеболення, змушені були терпіти страшні муки.

Наказом МОЗ № 77 від 1 лютого 2013 р. в Україні зареєстровано таблетовану форму морфіну. Таблетований морфін має ряд переваг, зокрема, пацієнт може приймати його самостійно. Унеможливлюється і ризик розвитку післяін’єкційних ускладнень (нагноєнь, гематом), позбавляє необхідності щоденного відві¬дування аптек, які здебільшого знаходяться далеко, особливо в сільській місцевості.

Ціна таблетованого морфіну у 20 разів дешевша за ін’єкцію. За даними громадських організацій, сьогодні в Україні лише 500 аптек із 20 тисяч торгують медпрепаратами, що містять наркотичні речовини.

КОНТРОЛЬОВАНЕ ЗНЕБОЛЕННЯ

Серед завдань Стратегії державної політики щодо наркотиків, схваленої Кабміном на період до 2020 року, зазначено — проведення національної оцінки потреб у паліативній допомозі, в лікарських засобах, передусім для полегшення болю; сприяння вітчизняному виробництву таблетованого морфіну; забезпечення закладів охорони здоров’я та аптечної мережі таблетованими та пролонгованими формами опіоїдних анальгетиків; створення необхідних умов для безпечного використання наркотичних лікарських засобів у «стаціонарі вдома»; призначення лікарем без додаткового погодження та комісійного перегляду наркотичних лікарських засобів для пацієнтів з хронічним больовим синдромом онкологічної та неонкологічної природи та інші кроки.

За новими нормативами, паліативному хворому вперше можна буде виписати ліки на 15 діб. А коли йдеться про таблетовану форму, то й вживати їх він зможе самостійно. Для людини, що мешкає у сільській місцевості, це порятунок.

Голова Державної служби України з контролю за наркотика¬ми Володимир Тимошенко вважає, що гуманістична складова наркополітики передбачає турботу про хворого, зокрема, полегшення його страждань з допомогою знеболення. «ДСКН підтримує необхідність впровадження у лікарську практику таблетованого морфіну. На нашу думку, це сприятиме вирішенню проблеми доступності знеболення в країні».

НА ЗАКАРПАТТІ БУДУЮТЬ ОКРЕМИЙ ХОСПІС НА 25 ЛІЖОК ДЛЯ ТЯЖКОХВОРИХ І НЕВИЛІКОВНИХ

Полегшити останні дні пацієнта у хоспісі в Україні проблематично. Якщо, за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), необхідним мінімумом є 1000 ліжок для паліативних хворих на   1 млн. населення, то станом на початок 2013 р. в Україні існувало лише 10 хоспісів, а також 15 спеціалізованих паліативних відділень із сукупною кількістю близько 850 ліжок для обслуговування паліативних хворих   за мінімальної потреби у 4500 стаціонарних ліжок, — повідомляє Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги.

Натомість Закарпаття на фоні інших областей виглядає краще. Тут вперше в Україні створили виїзні бригади з надання хоспісної та паліативної допомоги. Сьогодні на Виноградівщині будують медичний центр паліативної допомоги «Хоспіс». Загальна вартість об’єкта — 7 мільйонів гривень. Передбачено 25 ліжок для невиліковних хворих, кількість яких, за потреби, можуть збільшувати. Відкриття запланували на жовтень 2014-го.

Володимир Шевчук, директор комунального підприємства «Агенції місцевого розвитку Виноградівщини», яке й виграло європейський грант, розповідає, що об’єкт буде унікальним на теренах країни. «Нині наша країна відстає з такими закладами, адже, наприклад, у наших партнерів з Польщі їх вже понад 1,5 тисячі, у нас — не більше двох десятків. Ми використовуємо американський та європейський досвіди. Тут задіяний трикутник співпраці «влада-громада-бізнес» і він підтверджує свою ефективність. Основний помічник у цій справі є   церква, адже саме духовенство чи не найбільш ефективно вирішує питання надання паліативної допомоги», — прокоментував пан Володимир під час круглого столу «Паліативна допомога: за і проти».

Щодо стаціонарної паліативної та хоспісної допомоги, якою сьогодні можуть скористатися закарпатці — це 68 ліжок для тяжкохворих і невиліковних. У деяких районах по 4 ліжка. Загалом працюють три відділення: в Іршаві, Великому Березному. На базі Мукачівської центральної районної лікарні діє хоспісне відділення, пояснює Емілія Венгер, головний спеціаліст з паліативної та хоспісної медицини управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА .

Сьогодні на Закарпатті 18,5 тисячі онкохворих. Майже кожен четвертий—п’ятий випадок виявлено у занедбаній стадії хвороби, коли досягнути позитивного ефекту в лікуванні вкрай важко, а подеколи вже й неможливо. Щодо статевого поділу, у жінок переважають рак молочної залози, шкіри та матки, а чоловіки найчастіше хворіють на рак легенів, передміхурової залози, шкіри та органів травлення.

Найголовніше, щоб хворі мали належний доступ до своєчасної і ефективної допомоги, а також, щоб медикаменти, розраховані для знешкодження болю, потрапляли саме до хворих. Адже коли немає надії на допомогу, вкрай потрібно хоча би полегшити страждання і створити для людини людські умови в останні дні її життя.  

Наталія Каралкіна