Німецький закарпатець поставив вічну історію за Бертольдом Брехтом.

Тема війни, ключова жіноча постать на тлі революційних подій, вміння виживати, частково радіти тому, що інші вважають страшним лихом, постали на початку ХХ століття у п’єсі відомого драматурга Бертольда Брехта. Сьогодні Матінка-війна, Матінка Кураж, її діти, а також «велика капітуляція» відродилися на сцені Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв.

Велика капітуляція» — одна з наймасовіших вистав, у якій задіяно увесь склад акторів Облмуздрамтеатру. Крім сценічної гри, протягом усієї п’єси лунає військовий оркестр, а також танцює балет. Поставив п’єсу німець, хоча й не корінний. Михайло Мільмейстр родом з Ужгорода, понад 13 років прожив у Німеччині і взяв на себе нелегке завдання продемонструвати закарпатцям виставу класичного репертуару, щоправда, з деякими авторськими відступами, своєрідними ремарками й оригінальною музикою.

Історія війни, без сумніву, трагічна. Але Бертольд Брехт демонструє боротьбу за смерть і життя через окрему сім’ю — Матінку Кураж і її дітей. Жінка втрачає їх, хоча протягом усієї п’єси материнські почуття вступають у конфлікт з прагненням збагачення за рахунок війни. Ставлення до трагедії у Матінки виключно споживацьке. Прізвисько вона пояснює тим, що тримати кураж важливо у будь-якій ситуації. Мир для неї невигідний, тому вистава все ж таки завершується на тому, що мандри маркітантки тривають. На сцені — меркантильні риси людей, у деяких моментах змішані з героїчністю, а в деяких — із недоумством.

Режисер Михайло Мільмейстр розповідає, що у закарпатському варіанті хотів розкрити ще один ключовий образ вистави — доньку Матінки Кураж. Німа дівчина весь час перебуває поруч своєї матері, виконує її прохання, хоча всередині Катрін (у виконанні Світлани Мавріц) бунтує, врешті гине трагічною смертю, так і не пізнавши щастя. Це важливий драматичний образ, якому в постановках зазвичай приділено досить мало уваги.

Про підготовку вистави режисер розповів журналістам клубу «Театрал» перед прем’єрним показом. А особливості нового сезону «привідкрила» Любов Оленчук, директорка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв. Виставу за п’єсою Брехта вже показували на закарпатській сцені у 1983 р. Постановку здійснив Юрій Горуля.

«Велика капітуляція» — лунає з пісні Матінки Кураж. Саме так назвали і виставу, оскільки з оригінального твору довелося скоротити третину тексту. Та й погодьтеся, не так легко показати тридцятилітню війну за 2,5 години, як вийшло в пана Мільмейстра. У театрах Європи він бачив «Матінку Кураж» п’ять разів. Закарпатський варіант звучить «за мотивами вистави «Матінка Кураж та її діти», бо для оригінальної назви потрібно було викупити права на твір у родини Бертольда Брехта. Тобто, історія трохи інша, хоча 10 зонгів відомого драматурга зберегли. Музика пов’язує дії на сцені, пісні написані сином режисера Петром, а також самим Михайлом Мільмейстром.

Головну героїню Матінку Кураж зіграла Людмила Білак. «Влилася» у процес досить пізно, хоча майстерності в неї не забракло, вважає режисер. На цю роль спочатку претендувала інша акторка, а також сама директорка Облмуздрамтеатру. Михайло Мільмейстр до останнього сподівався, що Матінку зіграє Любов Оленчук, однак у неї забракло часу для репетицій, хоча зіграти цю роль таки мріяла.

Михайло Мільмейстр про свою роботу розповідає самокритично. Вважає, що найактивнішою фазою підготовки був останній місяць. Директорка театру Любов Оленчук переконана, що останнім часом в акторському складі по-новому відкрилися чимало акторів: «Ми беремося за великі твори, й наші актори з цим справляються. Я гадаю, що як театр ми відбулися».

Під час закриття попереднього сезону у театрі анонсували сценічний круг (частина сценічного майданчика, що обертається. З його допомогою здійснюється швидка зміна декорацій на сцені, створюється реальне відчуття безперервності сценічної дії. — Авт.). Встигли відновити механізм, а для запуску, на жаль, не вистачило коштів.

Те, що Облмуздрамтеатр взявся за Брехта — дуже серйозна річ. Підтверджується й тим, що наразі виставу за відомим твором німецького драматурга показують лише на Закарпатті. Під час прем’єрного показу зал був практично заповнений глядачами, хоча в антракті дехто покинув виставу. Напевно, тема війни виявилася досить трагічною.

Наступна прем’єра в Облмуздрамтеатрі буде дитячою. Режисер Олексій Філіпов готує казку за повістю Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон». У перспективі також співпраця з відомим режисером Анатолієм Хостікоєвим. А «Велику капітуляцію» для закарпатського глядача підготували у двох складах, тож 15 грудня історію тридцятилітньої війни і відомої маркітантки можна буде побачити вдруге.

Наталія Каралкіна