Арданівська бесіда
Говірку закарпатського села зібрали в одній книзі.
Численні архівні матеріали свідчать, що наше Закарпаття має дуже давню і надзвичайно цікаву історію. Перебуваючи під владою іноземних правителів, за майже тисячу років закарпатці зуміли зберегти свою рідну мову, звичаї та обряди.
Яскравим прикладом цього є наше мальовниче село Арданово, яке розташоване на південно-західних схилах гори Гат (гірський хребет у Карпатах) за 25 кілометрів від міста Мукачева та 22 кілометри від районного центру Іршава, яке в 2014 році відзначатиме 650-річчя від першої (підтвердженої документально) письмової згадки про своє існування.
Варто зауважити, що знайдені науковцями поблизу гори Богослав (гора над селом Арданово) численні артефакти свідчать — поселенню під горою Гат значно більше років. Одним із яскравих свідчень належності Арданова до найдавніших сіл краю є збережена віками цікава говірка (мова), яка досі тут активно побутує. У лексиці села, як і в більшості населених пунктів Боржавсько-Іршавської долини та селах передгір’я Карпат над Латорицею, збережено давні старослов’янські слова, а також запозичення з угорської, німецької, чеської, словацької та інших мов.
Нещодавно в КП «Ужгородська міська друкарня» побачила світ ошатна книжечка «Арданівська бесіда — говірка села Арданово Іршавського району Закарпатської області» (автор-упорядник — уродженець села під Богославом, відомий в області громадський і культурний діяч Михайло Ломага), яка включає 1750 оригінальних слів — невеличку частину тієї рідної отчої мови, яка далася нам із материнським молоком, а сьогодні ще досить активно використовується переважно старшим поколінням односельчан, що, звичайно, заслуговувало на природне бажання автора-упорядника зафіксувати цю унікальну говірку та зберегти її для нащадків.
«Арданівська бесіда», очевидно, зацікавить мовознавців, а також усіх, хто шанує і любить свій край та його унікальну історію. Починається вона із вступного слова автора-упорядника та фото його великої родини за 1940 рік і власне словника, а також цікавих кольорових світлин Арданова та біографічних даних про автора на обкладинці видання.
При підготовці словника автором використано «Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району Закарпатської області» Івана Сабадоша, «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (України)» Йосипа Дзензелівського та іншу літературу.
Вітаємо Михайла Ломагу, а також усіх односельчан та земляків із виходом у світ книжки про село під Богославом і бажаємо успіхів у виданні наступних цікавих книжок, які фіксують і доносять до нащадків історію краю.
Василь Кобаль, заслужений працівник культури України, уродженець села Арданово
ТЕГИ : арданово, Михайло Ломага,
Коментарі :
Додати коментар