Екологічно чиста продукція в попиті всупереч ціні й негативним тенденціям.

Ми те, що ми їмо. У щоденному раціоні людини має бути не менше 300 грамів овочів і фруктів. Але як і де вони вирощені й чи немає в них «хімії», запевнить далеко не кожен продавець. Тоді про яке здоров’я може йти мова, коли поля оброблені селітрою, насіння з ГМО, а спілість досягається барвниками. Однак фрукти й овочі можна вирощувати без шкідливих добавок і при цьому збирати хороші врожаї. Саме такий підхід пропонує органічне землеробство. Наразі воно впевнено конкурує з традиційним і найголовніше — забезпечує здорове харчування.

За різними оцінками врожайність органічних культур приблизно на 20 % поступається тим, які вирощуються за інтенсивними технологіями. Утім, завдяки сучасним методам господарювання різницю можна звести до мінімуму. А за підсумками останніх років органічні культури за врожайністю не тільки не поступаються своїм «інтенсивним» конкурентам, а й випереджають їх.

Органічний рух в Україні розпочався півтора десятиліття тому, але особливо він активізувався в останні 5—7 років. Станом на 2011 рік таких господарств було вже 155. Загалом під органічне землеробство вони відвели 270 тис. гектарів, повідомляє Національний прес-клуб із аграрних та земельних питань.

Цього року Україна вийшли на 20-те місце у світі за обсягами виробництва органічних продуктів харчування. Такі дані до Всесвітнього дня продовольства оприлюднила Федерація органічного руху України, пише Радіо Свобода.

ЯБЛУЧКО З ЧЕРВ’ЯЧКОМ УКРАЇНЦІ ГОТОВІ КУПУВАТИ ДЕДАЛІ ЧАСТІШЕ, НІЖ «СТЕРИЛЬНЕ» З МАРКЕТУ

Наразі охочих до органіки приваблюють асортиментом чимало закладів харчування. В еко-ресторанах обід обійдеться дорожче, ніж у звичайних, однак споживачів переконує залізний аргумент: корисно для здоров’я.

Серед переваг органічних продуктів: відсутність пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів у кінцевому продукті, залишків хімічно синтезованих добрив, ГМО та їх похідних. Також високий вміст вітамінів та мінералів, виражений природний аромат і смак, пише Organic.ua.

Органічне землеробство в Україні розвивається попри цілковиту відсутність підтримки з боку держави. Законодавча неврегульованість позначається на загальних обсягах виробництва. Підприємці самотужки намагаються вирощувати екологічно чисті овочі та фрукти. Найважливіше для споживача таких продуктів те, що вони забезпечують здорове життя. Закон України «Про виробництво й обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» набуде чинності лише з 2014 року.

«В Україні поки що не існує жодного вітчизняного офіційного нормативного акта, який би регулював органічне виробництво. Відповідно, вітчизняні виробники проходять процедуру органічної сертифікації свого виробництва за діючими міжнародними стандартами, частіше за все це норми Європейського Союзу. Державною цільовою Програмою розвитку села на період до 2015 р. задекларовано план довести обсяг частки органічної продукції в загальному обсязі валової продукції сільського господарства до 10 відсотків, передбачається стимулювання ведення органічного сільського господарства, унормування розвитку орга­нічного землеробства та створення системи його сертифікації», — повідомляє Федерація органічного руху України.

Більшість українських органічних господарств розташовані в Одеській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Житомирській областях. Українські сертифіковані органічні господарства різного розміру — від кількох гектарів, як у більшості країн Європи, до понад десяти тисяч гектарів ріллі.

У ГІРСЬКИХ ТА ПЕРЕДГІРСЬКИХ РАЙОНАХ ЗАКАРПАТТЯ МАЙЖЕ ВСЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ОРГАНІЧНЕ

На Закарпатті загальне виробництво продукції сільського господарства за розрахунками в усіх категорі­ях господарств за 9 місяців 2013 року зросло порівняно з відповідним періодом 2012 року на 2,9 %, що забезпечило 8-ме місце по державі. На 1 жовтня 2013 року всіма категоріями господарств зібрано 252,4 тис. тонн овочів, 614,5 тис. тонн картоплі та 95,6 тис. тонн плодоягідних культур.

«На жаль, на сьогодні в області незначна кількість сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом продукції органічного землеробства, це насамперед зумовлено тим, що органічні або екологічно чисті продукти чи так звані продукти харчування під логотипами (оrganic food) повинні вироблятися за принципами, правилами та методами органічного виробництва з дотриманням їх на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки, транспортування, сертифікування). Хочу зазначити, що в передгірській та гірській зоні Закарпаття селянські господарства при вирощуванні картоплі, овочів та фруктів застосовують органічне землеробство майже повністю. Позитивна тенденція спостерігається у виробництві органічної продукції в галузі тваринництва, повністю органічною можна вважати продукцію вівчарства, м’ясо-молочну продукцію в передгірській та гірській зоні Закарпаття», — каже Андрій Готько, директор департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА.

Серед прикладів успішного впровадження органічного землеробства в дію такі закарпатські виробники, як ФГ «Тізеш», що працює в с. Ботар Виноградівського району з середини 90-х років і має сертифікацію на свою продукцію, а також «Селиська сироварня» в с. Нижнє Селище Хустського району, яка є учасником Швейцарського проекту підтримки органічного виробництва в області. А на базі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Рахівська бринза» в с. Луг Рахівського району діє міні-цех із переробки овечого молока. За рахунок коштів обласного бюджету в 2012 році підприємство придбало фасувальний апарат для виробленої продукції.

«При використанні правильної технології, яка передбачає органічне землеробство, можна отримувати врожаї не менші, ніж при традиційному веденні господарства. Проте це означає, що потрібна нова технологічна система, котра би забезпечила урожай­ність саме на тому рівні, який потрібен для продовольчої безпеки людства. Якщо вирішити питання продовольчої безпеки, то можна спокійно надалі займатися орга­нічним землеробством. Звісно, при набутті чинності Закону України «Про виробництво й обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», сподіваюся, на державному і місцевому рівнях будуть розроблені механізми підтримки сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом органічної продукції», — переконаний Андрій Готько.

Наразі Україна має всі шанси стати одним зі світових лідерів виробництва органічної продукції. У нас наразі до 8 млн. га екологічно чистих чорноземів, а також доступна сіль­ськогосподарська робоча сила.

Загалом можна довго говорити про перспективи України як великої аграрної держави і навіть узаконити органічне землеробство. Однак найбільшим стимулом для розвитку екологічно чистого вирощування овочів і фруктів має бути бажання фермерів і підприємців вирощувати органіку, а споживачів — купувати таку продукцію.

Наталія Каралкіна