У минулих числах «РІО» вже порушувала питання   будівництва міні-ГЕС
у області та ставлення до цих намірів громади і представників різних організацій. У деяких випадках селяни безкомпромісно засуджують плани використати гідроенергетичний потенціал області, з деякими інвесторам вдається домовитися.


Ще наприкінці липня на Тячівщині завершилися повторні громадські слухання стосовно будівництва міні-ГЕС на р. Брустурянка у с. Лопухово. Нагадаємо, що тоді результатом слухань стало підписання двосторонньої угоди між головою села Лопухово Михайлом Фіцаєм, який очолив громадські слухання, та забудовником, директором приватного підприємства «Комерцконсалт» Андрієм Ганзелом. Ця угода передбачає ряд вигідних пропозицій для селян взамін на дозвіл на будівництво міні-ГЕС. Зокрема інвестори зобов’язалися, по-перше, платити податок до місцевого бюджету сільської ради, який буде поповнюватися також за рахунок надходження податку з доходів фізичних осіб та від орендної плати за земельну ділянку і від збору за спеціальне водопостачання. По-друге, ПП «Комерцконсалт» обіцяє забезпечити робочими місцями на період будівництва ГЕС близько 25 місцевих мешканців, а п’ятьом-шістьом запропонує постійну роботу з обслуговування станції. Фірма взяла на себе відповідальність стосовно щорічного зариблення річки Брустурянка. Також інвестори виділять близько півмільйона гривень на різні соціальні потреби селян, зокрема 50 тис. грн. Яблунецькому НВК, 50 тис. грн. Лопухівському ДНЗ, 10 тис. грн. отримає місцева футбольна команда, а також буде підсипано футбольний стадіон, 40 тис. грн. витратиться на облаштування поля для міні-футболу на території Лопухівської ЗОШ І—ІІІ ст., 20 тис. грн. планують виділити на облаштування гравійного дорожнього покриття від смт Усть-Чорна до с. Лопухово і 300 тис. грн. на реконструкцію Прочківського НВК.

Мешканці Лопухова не одразу схвально оцінили бажання інвесторів побудувати міні-ГЕС на Брустурянці, та врешті сторонам вдалося домовитися. До слова, громади інших населених пунктів, де є можливість звести міні-ГЕС, так само з осторогою дивляться на це.

БУДІВНИЦТВО МІНІ-ГЕС У ЗАКАРПАТТІ ІТАЛІЙСЬКІ ФАХІВЦІ ВВАЖАЮТЬ ВИПРАВДАНИМ КРОКОМ

Будуватиме міні-ГЕС ПП «Комерцконсалт» у селі Лопухово за італійським проектом. Представники фірми зазначають, що мають достатній досвід у будівництві гідроелектростанцій. Зокрема в області вони побудували міні-ГЕС за українським проектом у с. Красна та за вірменським проектом на Перечинщині. Нині забудовники співпрацюють із італійською фірмою «Wild Metal» із Південного Тіролю, яка проектує, виготовляє та встановлює водозабори для міні-ГЕС. Власне, щоб ознайомитися з роботою фірми «Wild Metal» та загалом гідроелектростанціями італійського регіону, нещодавно був організований прес-тур для місцевих журналістів та науковців до Південного Тіролю в Італії. Власник фірми «Wild Metal» Маркус Вілд, який забезпечив власним обладнанням понад 100 міні-ГЕС у Південному Тіролі, ознайомив із роботою деяких із них. Сам проектант уже неодноразово бував на Закарпатті з метою вивчення регіону, тому після спільних із колегами спостережень зазначив: «Потенціал Закарпаття з розвитку міні-ГЕС дуже великий». Адольф Денг, головний інженер, проектант «Wild Metal», презентував журналістам порівняльний аналіз Південного Тіролю та Закарпатської області, яка, до речі, за розмірами вдвічі більша. За словами пана Адольфа, це дуже схожі регіони, про що свідчить майже однаковий час виникнення Карпат і Альп, майже однаковий відсоток залісненості в межах 50 %, річкове наповнення регіонів. Дещо різняться показники опадів, у Закарпатті їх більше. «Закарпаття має достатньо передумов для будівництва міні-ГЕС. Це буде виправданим кроком», — зазначив інженер.

У ПІВДЕННОМУ ТІРОЛІ 1000 ГЕС

Сьогодні в Південному Тіролі налічується близько 1000 ГЕС різної потужності. Більшість із них це, звичайно, міні-ГЕС — 822 з потужністю до 220 кВт. 144 ГЕС потужністю від 220 кВт до 3 МВт і 30 гідроелектростанцій потужністю понад 3 МВт. За інформацією Адольфа Денга, саме в Південному Тіролі поблизу Больцано була збудована свого часу найбільша у світі ГЕС, яка нині вважається третьою за величиною в Італії. Більшість міні-ГЕС у цій місцевості є приватними. А сам край завдяки розвитку гідроенергетики забезпечується електроенергією майже удвічі більше за необхідну потребу, тобто на 177 %.

Зважаючи на те, що гідроенергетичний потенціал Південного Тіролю почав освоюватися у краї з появою в 1897 році першої ГЕС потужністю 50 кВт, сьогодні, за словами Адольфа Денга, основні сили спрямовані не на пошук нових місць під будівництво ГЕС, а оновлення старих, деяким із яких уже понад 70 років, або ж будівництво нових міні-ГЕС на місці старих.

ІТАЛІЙСЬКА КОМПАНІЯ ЗАВЕРШУЄ ПРОЕКТИ ДЛЯ ТРЬОХ МАЙБУТНІХ ЗАКАРПАТСЬКИХ МІНІ-ГЕС

Наразі італійці завершують проекти трьох міні-ГЕС у Закарпатській області. За словами директора ПП «Комерцконсалт» Андрія Ганзела, мова йде про проект будівництва міні-ГЕС на р. Брустурянка в с. Лопухово на Тячівщині, а також на р. Шипіт поблизу с. Тур’я Поляна на Перечинщині та на р. Павлик неподалік с. Видричка на Рахівщині. Останні два об’єкти, за словами Андрія Ганзела, не вимагають проведення громадських слухань, оскільки будівництво міні-ГЕС відбуватиметься не в населеному пункті. Дозвіл на будівництво надає РДА. З 2010 року земля надана інвесторам в оренду, але передують будівництву дослідження території, які поки що тривають. До слова, в Тур’я Поляні віднедавна вже діє одна міні-ГЕС, щоправда, люди як виступали проти будівництва, так і досі залишаються невдоволеними. Проект діючої Тур’є-Полянської міні-ГЕС розробляла вірменська фірма. Адольф Денг переконаний, що в Закарпатті без жодних проблем і різного роду втрат, зокрема екологічних, може існувати понад 300 міні-ГЕС, що дасть змогу краю вийти на новий рівень, зокрема й у економічних показниках. До того ж, за словами головного інженера «Wild Metal», ЄС на сьогодні стимулює питання продукування чистої енергії.

Що стосується міні-ГЕС у Лопухові, за словами інвесторів, вартість проекту становить понад 2 млн. євро. Аби звести міні-ГЕС, знадобиться щонайменше 10—12 місяців. За попередніми підрахунками, окупиться проект щонайменше через 7—8 років.

МІНІМАЛЬНЕ ВТРУЧАННЯ У СЕРЕДОВИЩЕ І МАКСИМАЛЬНЕ МАСКУВАННЯ САМОЇ СТАНЦІЇ

Цікавий факт, під час відвідин гідроелектростанцій різної потужності в Південному Тіролі Маркус Вілд відзначив, що інвесторами деяких міні-ГЕС у їхньому краї виступають самі сільські ради. На сьогодні в Італії жодних проблем із місцевим населенням стосовно будівництва ГЕС немає. На етапі створення проекту беруться до уваги всі вимоги. Велике значення приділяється вигляду самої станції. Так, до прикладу, машинне відділення ГЕС «Вальтігль» у с. Ріданна ідеально вписується в місцевість, частина його перебуває під землею, а інша частина обшита деревом і зовсім не схожа на традиційну промислову будівлю. Всі труби проходять під землею, а водозабір завдяки самій системі не шкодить природі. Одна з чотирьох презентованих журналістам ГЕС за показниками була дуже наближена до міні-ГЕС, яку планують звести в Лопухові. Розташована вона у м. Фортецца і теж є приватною. Її власник Александр Плунгер зазначив, що теж не мав проблем при будівництві ГЕС. Її потужність — 2141 кВт, напір — 17,7 м, витрата води — 18 м3/с. Ніяких пільг у власників приватних міні-ГЕС немає, єдине, вони мають визначені тарифи, за якими держава гарантовано купує від них електроенергію.

Бургомістр м. Ріо де Пустерія Крістоф Пруггер, з яким вдалося поспілкуватися під час огляду однієї з найпотужніших ГЕС у його місті, взагалі назвав ГЕС «Мюльбах» гордістю міста. Цю ГЕС було збудовано на місці старої. За словами власника Гельмута Фраснеллі, об’єкт обійшовся йому у 28 млн. євро, був зведений за 18 місяців, а окупиться щонайменше через 30 років. ГЕС «Мюльбах» складається з 4 водозаборів. У випадку з цією гідроелектростанцією, за словами Гельмута Фраснеллі, громада населеного пункту взагалі виступала за будівництво, оскільки новий проект передбачав демонтаж зовнішнього трубопроводу та розташування самої станції у спеціально створеному 800-метровому тунелі, який ліквідував проблему шуму та небезпеки для населення. Також завдяки інноваційному підходу вдалося збільшити на 25 % виробництво електро­енергії. Потужність такої ГЕС понад 20 МВт.

ПЕРЕДУВАТИ БУДІВНИЦТВУ ГЕС ПОВИННІ МАСШТАБНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ

Звичайно, будівництво ГЕС незалежно від її потужності це, в першу чергу, втручання у природу. Тому, за словами представників італійської фірми «Wild Metal», одна з головних ролей у будівництві відводиться саме роботі еколога. «Для нас важлива участь фахового еколога від моменту розробки проекту і до завершальної стадії втілення його в життя», — зазначає Маркус Вілд. Перший італійський проект у Закарпатті, як уже йшлося вище, буде втілений у селі Лопухово. Коментуючи це питання, Адольф Денг зазначив: «Ми хочемо і надалі співпрацювати з Україною, тому докладаємо максимум зусиль до цього проекту. У ньому втілено весь наш досвід. Це буде високотехнічний проект, у якому враховані всі принципи. Ми хочемо пишатися своєю роботою». До слова, досвід роботи Адольфа понад 25 років.

Провідний біолог Пд. Тіролю Курт Кустачер під час обговорення питання з закарпатськими колегами відзначив: «Передувати будь-яким планам у будівництві ГЕС повинні масштабні дослідження. Відтак, зважаючи на те, що в Південному Тіролі дуже розвинений туризм, для нас залишається найважливішим питання охорони природи та збереження природи в її первозданному вигляді». Зважаючи на сучасні технології, італійські фахівці переконують, що сьогодні можна будувати гідроелектростанції з мінімальним втручанням у природне середовище, не змінюючи ані ландшафт, ані завдаючи шкоди фауні та флорі, при цьому мінімізуючи конструкції, та продукувати більше енергії, ніж раніше.

Людмила Федоришина