Усиновлення чи рабство?
Процедура міжнародного усиновлення може обернутися катастрофою для сиріт.
З одного боку в Україні досі неохоче віддають у сім’ї дітей з інтернатів, оскільки це не вигідно керівникам цих установ. З іншого — коли дитину й усиновлюють, то ніхто достеменно не скаже, чи буде її доля щасливішою у новій родині.
За даними Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, сьогодні у нашій країні 95 тисяч дітей перебувають в інтернатних закладах. При цьому близько 100 тис. дітей в Україні живуть на вулиці. У ЮНІСЕФ переконані, що це наслідки політики Радянського Союзу.
Україні потрібна прозора процедура міждержавного усиновлення, вважає уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко. Йдеться про приєднання України до Гаазької конвенції з питань міждержавного усиновлення. Сьогодні в родинах іноземців у 34 країнах світу виховується понад 21 тис. українських дітей, повідомив він під час прес-конференції.
Наразі не всі підтримують відкриття кордонів щодо усиновлення. Колишній омбудсмен Ніна Карпачова наполягає, що ратифікація конвенції «відкриє повні шлюзи для торгівлі українськими дітьми»: «Парламент тричі відхиляв ратифікацію Гаазької конвенції, оскільки вона не відповідає інтересам українських дітей-сиріт», — пише видання Тиждень.ua. При цьому Карпачова зазначила, що цей законопроект не випадково з’явився в Україні після заборони усиновлення дітей в Росії — він поширюється на громадян США. «Як тільки одна з країн перекриває кисень, відразу ж посилюється тиск на політичний істеблішмент інших країн. Посередницькі структури отримують за це гроші, і це є завуальованою торгівлею дітьми-сиротами», — пояснює Ніна Карпачова.
В США ПОБИЛИ УСИНОВЛЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ СИРІТ
Слова колишнього омбудсмена підтверджує гучний скандал, що розгорівся навколо ситуації знущання над трьома українськими сиротами, яких всиновили у США. Їхнього прийомного батька Льва Дзюбу та двох його сестер — Аліну Дзюбу та Наталію Меллон — було заарештовано за підозрою у знущанні над дітьми, повідомляє Голос Америки. За словами слідчого Майкла Кемпа, який розслідує цю справу, проти підозрюваних висунуто звинувачення в жорсткому поводженні з дітьми другого ступеня, що означає «завдавання особі до 18-ти років жорстокого чи надмірного фізичного чи ментального болю». Згідно з даними розслідування, батько ізолював трьох дітей у своїх кімнатах, не дозволяючи їм бачитися з однолітками.
Відповідно до тюремних протоколів, прийомного батька звинувачують у позбавленні дітей засобів до існування, а його сестер — у заподіянні дітям надмірного фізичного та психологічного болю. На жаль, це не єдиний випадок жорстокого поводження з українськими сиротами. 22 лютого 2013 року було повідомлено, що у 2011 році в США усиновитель застрелив 13-річного хлопчика з України. У сусідній Росії ввели заборону на усиновлення дітей громадянами США. Закон пояснюють загибеллю в США за останні 20 років 19 прийомних дітей з Росії.
Натомість агентство Reuters розкрило інформацію про практику в США передачі усиновлених дітей за оголошеннями в Інтернеті без контролю з боку держави. У цій країні наразі відсутня єдина система моніторингу становища прийомних дітей.
За даними авторів розслідування, найчастіше жертвами схеми з передачі права на опіку ставали діти з Росії, Китаю, Ефіопії та України. Загалом за п’ять років існування подібних сервісів журналісти виявили понад п’ять тисяч випадків. Вік дітей, опіка над якими передавалася без контролю з боку держави, в більшості випадків коливався від 6 до 14 років. Деякі з них страждали від сексуального насилля у прийомних родинах.
НА ЗАКАРПАТТІ ВІД ПОЧАТКУ РОКУ УСИНОВЛЕНО 46 ДІТЕЙ, З НИХ 11 — ІНОЗЕМЦЯМИ
— Наразі на обліку служб у справах дітей області перебувають 2 394 дитини-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Це 0,8 % від загальної кількості дитячого населення Закарпаття. По Україні цей показник становить 1,1 %, — розповіла під час брифінгу Світлана Якімеліна, начальниця обласної Служби у справах дітей.
Цього року 35 дітей усиновлено громадянами України та 11 — іноземцями. У випадку бажання усиновити одну і ту ж дитину батьками нашої країни й громадянами з-за кордону, перевага надається українській родині. «Відповідно до чинного законодавства для іноземців є обмеження, які не поширюються на наших громадян. Мова йде про сімейний статус. Тобто неодружені, розлучені чи одностатеві пари усиновлювати наших дітей не можуть, — розповіла Світлана Якімеліна виданню Нове Закарпаття. — Крім того, іноземці можуть усиновлювати дітей тільки після досягнення ними п’ятирічного віку. Різниця у віці між претендентом на батьківство та дитиною не повинна перевищувати 45 років».
Щодо усиновлення громадянами з інших держава, то зазвичай усиновителями є сім’ї з США, Іспанії, Великобританії, Ізраїлю та Італії. Є навіть випадки всиновлення дітей з інвалідністю. Нині тих, хто потребує родини, можна побачити й віртуально — на всеукраїнському порталі національного усиновлення «Сирітству — ні!».
На державному рівні, безперечно, має бути передбачено суворий нагляд за дотриманням прав дітей, які мають статус сиріт в Україні. Їхня доля після усиновлення потребує ще ретельнішого перегляду, особливо у випадку виїзду дитини за кордон. За Конвенцією ООН про права дитини навіть збереження таємниці усиновлення — це порушення її прав, оскільки дитина повинна мати інформацію про майбутню родину. Бо працівник соціальної служби може не помітити неприязні, мотивів прийомних батьків, натомість дитина зазвичай розрізняє дбайливе ставлення і лицемірне, що може обернутися катастрофою для неї.
Наталія Каралкіна
Коментарі :
Додати коментар