Закарпаття вже відчуло румунський землетрус: не вперше і не востаннє.

Закарпаття в очікуванні землетрусу вже понад тиждень. Сейсмологи зафіксували поштовхи на Тячівщині та Рахівщині. Епіцентр лиха знаходиться не в Україні. Трусить Румунію, а ми лише відчуваємо поштовхи. Хоча чим вони глибші, тим масштабніші й небезпечніші.

Загалом на планеті землетруси активізувалися після катастрофи в Японії. Зміщення земної осі загрожує зростанням числа землетрусів, вивержень вулканів, цунамі. В Україні зонами ймовірного лиха вважають Крим, Одесу і Закарпаття.

Причини таких процесів уже достатньо вивчені, хоча з обладнанням для попередження про землетруси в нас проблеми. Закарпаття є сейсмічно активною зоною. Карпати — гори молоді, розвиваються, тому всюди, де є розломи, відбуваються відповідні процеси. Що вже говорити про зміщення земної осі, коли на виникнення землетрусів впливають навіть паводки. Вода, потрапляючи в земні розломи, відіграє роль мастила. Відтак зсувні процеси також можуть спровокувати і підсилити землетруси.

Найближчим часом прогнозують землетрус, осередок якого очікується в Молдові, пишуть ЗМІ Східної Європи. За прогнозами румунського геофізика Ніку Рою, 8-бальна стихія може торкнутися західних та південних областей України.

«Основний осередок землетрусів, який трясе Молдову, Україну і Росію, це масив Вранча в Румунії. У неділю я зідзвонився з румунськими фахівцями, вони мені сказали, що не знають такого геофізика, як Ніку Рою. Але в останні місяці сейсмічний режим осередку Вранча становить близько 15—20 слабких землетрусів щомісяця, що частіше, ніж раніше (зазвичай відбувається до 10 за місяць). Але поки що поштовхи не перевищують 4 балів», — сказав директор молдавського Центру експериментальної сейсмології Іон Іліеш виданню «Сегодня».

За словами завідувача відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України Сергія Вербицького, передбачити, де, коли і з якою силою «трусоне», не можна. «Будь-які катастрофічні землетруси впливають на всю Землю. І якщо в якійсь із сейсмоактивних зон (у яких знаходяться осередки струсів) вже накопичилася енергія, пройшла, так би мовити, підготовка до землетрусу, то через японський жах він може відбутися. Тобто ці події можуть спрацювати як спусковий гачок, але рушниця вже повинна бути набита порохом. І буде землетрус саме такої сили, яким мав бути спочатку, не більше. Іншими словами, якщо в зоні Вранча накопичилася енергія для струсу магнітудою 7, то через Японію він може статися раніше. А ось де накопичилася енергія і якої потужності — це просто неможливо спрогнозувати ...», — пояснює фахівець виданню «Сегодня».

ЩОРОКУ НА ЗАКАРПАТТІ СТАЄТЬСЯ В СЕРЕДНЬОМУ ВІД 5 ДО 20 ЗЕМЛЕТРУСІВ

У краї виділяють чотири землетрусонебезпечні зони: зона зчленування Складчастих Карпат і Закарпатського внутрішнього прогину (найсильніший землетрус у цій зоні стався в 1908 році у Сваляві, його потужність сягала 7—8 балів за шкалою МСК), Тячівська зона (за кількістю і повторюваністю землетрусів це найактивніший район Закарпаття), Південно-Західна час­тина Закарпаття (найчастіше сильні землетруси були в Берегові). Найважливішою лінією є Сігет (Румунія) — Свалява. За останні 200 років у області сила землетрусів не перевищувала 7—8 балів за 12-бальною шкалою інтенсивності. Крім того, на сейсмічність Закарпаття впливають і підземні поштовхи в Румунії у районі гір Вранча. Вони докочуються до Ужгорода з інтенсивністю близько чотирьох балів. Землетруси на Закарпатті ніколи не припинялися, на рік припадає від 5 до 20 таких природних катаклізмів.

Незважаючи на тривожні новини, в Держслужбі з НС України про прогнозований землетрус нічого не чули. Все під контролем, сейсмологічні станції нічого не фіксують. А значить, хвилюватися і панікувати не варто, заспокоюють українців вітчизняні фахівці з техногенних катастроф. На думку вчених, подібні новини виникають щороку і довіряти їм не варто.

Так, ми співпрацюємо з румунським Географічним товариством і обмінюємося інформацією, але там працює багато людей. Передбачити землетрус складно. А назвати точні терміни неможливо. Сильні підземні поштовхи в зоні Вранча трапляються раз на 25—30 років, пише news.finance.ua.

ЗАКАРПАТСЬКІ СЕЙСМОЛОГИ НЕ ПОСПІ­ША­ЮТЬ ІЗ ВИСНОВКАМИ ПРО НАБЛИ­ЖЕННЯ ЛИХА

Наразі в Україні діють 38 сейсмостанцій. Для такої великої території це замало. Сейсмологи констатують відсутність спеціальних приладів і карт для дослідження глибин Землі. Наприклад, для Закарпаття останню таку зробила у 1970 році році Львівська філія Інституту геофізики.

«За останні 200 років на Закарпатті землетрусів, сильніших за 7 балів, не зафіксовано. Тому область і вважається 7-бальною. Але 7 балів — це за 12-бальною шкалою MSK-64, а не за Ріхтером, як часто плутають. Показники за школою Ріхтера — це магнітуда. Землетруси відбуваються і на глибині 2 км, і 50 км, 200 км, 700… Поки ця енергія виходить назовні, сила втрачається. Тобто, поки землетрус «дійде» до поверхні, його сила буде відрізнятися від тої, яка зафіксована на самій глибині. Якщо землетрус відбувається на глибині 2 кілометри, то, однозначно, він одразу буде сильно відчутний. Мас-медіа часто плутають, наводячи інформацію, що Закарпаття — 7-бальне за Ріхтером. Наша область 7-бальна за шкалою MKS-64. Це значить, що на місце, де територіально стався землетрус, виїжджає комісія і робиться дослідження за наслідками руйнувань. За його результатами виставляється бальність. Це шкала, яка показує руйнування на поверхні, вона є важливою для своєрідного прогнозування надзвичайних ситуацій. Шкала Ріхтера відображає те, що всередині, показує, якої сили землетрус був на глибині, однак це не означає, що він спричинить руйнування такої ж сили», — пояснює фахівець виданню Zaholovok.

Очікувати ще сильніших і глибших поштовхів наші сейсмологи не радять, оскільки навіть немає техніки, яка могла би передбачити землетрус у такий короткий термін, як заявляли румуни. Навряд чи вона є і в Румунії. Якщо ж поштовхи й будуть відчутні, то знову ж таки — у Тячівському і Рахівському районах, де відносно мало населених пунктів та гірська місцевість.

Насправді дізнатися точну структуру глибин Землі нереально, тому жоден сейсмолог не скаже точно, де і коли трусне. Однак це не привід для хвилювань, адже Закарпаття періодично переживає поштовхи, в тому числі ті, що надходять із Румунії. Тож, із одного боку, лихі новини розповсюджуються майже щороку, з іншого — хто знає, чого на цей раз очікувати від румунської Вранчі?

***

ДО ТЕМИ

До землетрусу треба готуватися ще з початку планування житла
«Люди повинні готуватися до землетрусів наперед, у першу чергу визначаючи, чи витримають будинки або промислові споруди вплив максимальних для даного місця землетрусів. Їх величина показана в додатку Б до Державних будівельних норм «Будівництво в сейсмічних районах України». Якщо будинки досить сейсмостійкі, то на землетруси можна не реагувати, а якщо ні, то треба будинки відповідно зміцнювати. Як це робити — також описано в зазначених вище Державних будівельних нормах», — каже сейсмолог Олександр Кендзера.
Серед інших порад, актуальних уже під час землетрусу:
1. Падаючі предмети можуть призвести до травм і викликати трагічні наслідки. Тому необхідно підшукати безпечне місце у квартирі на випадок, якщо почне трощити меблі. Найкраще сховатися під столом або залізти під ліжко, які приймуть на себе падаючі предмети, і людина таким чином зможе уникнути травм.
2. Найбезпечнішим місцем у кімнаті є внутрішній кут, який необхідно зайняти. При руйнуваннях першими обрушуються зовнішні стіни.
3. Заборонено під час поштовхів вибігати з будинку, особливо якщо це висотні багатоповерхові будинки, оскільки в цей час можуть обрушитися сходи. Також не можна спускатися на ліфті. Взагалі під час землетрусу основна паніка починається біля ліфтів і сходів. Тому слід уникати цих місць і заздалегідь скористатися запасними або аварійними виходами.
4. Не рекомендують тим, хто перебуває вище п’ятого поверху, бігти до сходів або ліфтів, оскільки «вихід у таких випадках понад усе заповнений людьми, а ліфти, найвірогідніше, вийдуть із ладу».
5. Якщо в момент землетрусу ви перебуваєте в автомобілі, рятувальники просять зупинитися, відчинити двері й залишатися в машині до припинення коливань.

У природних катастрофах минулого року загинули майже 10 тисяч людей
Збитки від лиха, завданого природою, становили 122 мільярди євро. Про це заявила німецька компанія «Мюнік Ре», яка є одним із лідерів ринку страхування, пише «ИТАР-ТАСС».
За її даними, найчастіше природні катаклізми відбувалися в США.
Наприклад, на ураган «Сенді», який залишив без даху над головою тисячі мешканців штатів Нью-Йорк, Нью-Джерсі й Коннектикут, прийшлася майже третина від загальної суми, а саме 38 млрд. євро.
Найбільшу кількість життів забрав тайфун «Бофа» на Філіппінах. Від його удару загинули понад 1 тис. осіб, було зруйновано 65,5 тис. будинків.
«У 2012 році лише невелика кількість природних катастроф сталася на території держав, що розвиваються, де гуманітарні наслідки для населення можуть бути значно серйознішими», — зазначили в доповіді.
«Мюнік Ре» додає, що наслідки природних катастроф у минулому році все ж виявилися набагато меншими, ніж у 2011-му, коли стався землетрус магнітудою 9 і утворилося цунамі, що накрило ряд префектур Японії.
Тоді у світі через катаклізми загинули 27,2 тис. людей, а матеріальний збиток сягнув 300 млрд. євро. Найгіршим роком, який зафіксували статистики, був 1983 рік. Тоді у світі через природні катастрофи загинули до 300 тис. осіб.

Наталія Каралкіна