Для закарпатців літо — не тільки туристичний сезон, а й час сезонних підробітків. Починається гаряча пора в тисячах ресторанів, барів, кафе, кіосків і невеличких магазинів, у тому числі тих, що на літній період відчиняються в курортних містечках.


Відчуває сезонний дефіцит працівників і аграрний сектор Закарпаття. Фермери терміново наймають людей для прополювання і охорони полів, збирання, фасування та транспортування врожаю. Тому робота знайдеться хоч для студента, хоч для тимчасово безробітного кваліфікованого спеціаліста.

Підзаробити влітку поспішає багато людей, незалежно від спеціальності, стажу і досвіду. І це охоче використовують роботодавці. Нерідко «сезонникам» пропонують влаштуватися без офіційного оформлення і одержувати зарплату «в конвертах». Для закарпатських роботодавців це непоганий спосіб отримати дешеву робочу силу й чимало заощадити на податках. На перший погляд, вигідно не мати зобов’язань перед своїм роботодавцем і отримувати гроші готівкою. Однак, на думку експертів ринку праці, всі ці плюси — не більш ніж ілюзія. У більшості випадків виявляється, що людина, яка неофіційно працює, залишається абсолютно беззахисною перед начальством і власником. У більшості таких випадків роботодавці Ужгорода не соромляться встановлювати робочий день на свій розсуд, запроваджувати штрафи та непомірні норми виробітку. Зрозуміло, вони не збираються дбати про умови праці, лікарняні, вихідні.

Варто зазначити, що нелегальне працевлаштування у багатьох країнах світу сьогодні визнано новою формою рабства. З цим явищем активно борються як в Європейському Союзі, так і на пострадянському просторі. Навіть у Москві, куди традиційно вирушають за легким заробітком мешканці країн СНД, сьогодні у більшості випадків можна влаштуватися на роботу за трудовим договором.

До боротьби проти сучасного рабства долучилася й Україна. Тільки за три місяці нинішнього року експерти Міністерства доходів і зборів виявили близько двадцяти тисяч випадків нелегального працевлаштування. Роботодавці часто не укладали зі своїми працівниками трудових угод. Чимало порушень виявлено і в сфері бізнесу. Так, перевірки допомогли виявити понад одинадцять тисяч підприємців, які вели бізнес без офіційної реєстрації. Враховуючи розвиток сучасних технологій, викриття підпільних бізнесменів сьогодні для експертів не є особливо складною справою. Деколи достатньо лише зробити моніторинг ужгородських рекламних листівок, буклетів, оголошень у мережі Інтернет і засобах масової інформації.

У результаті з початку року лише від сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету України надійшло близько 16 мільярдів гривень. Це більш ніж на мільярд перевищує показники за аналогічний період 2012 року. Зібрані мільярди будуть спрямовані на вирішення соціальних проблем, у тому числі й Ужгорода: ремонт доріг, підвищення зарплат, пенсій і багато іншого.

Не слід вважати, що боротьба з нелегальним працевлаштуванням і «тіньовими» зарплатами може залишити українців без роботи. Повірте, кількість робочих місць на Закарпатті й серед них сезонних через це не зменшиться. Приміром, нинішнього року в Криму співробітники Міндоходів і зборів виявили понад дві тисячі випадків нелегального працевлаштування. Ці наймані працівники не лише не втратили своїх місць, а й офіційно уклали з роботодавцями трудові договори, отримали соціальний захист та офіційну, реальну зарплату.

Нагадаємо, на сьогодні мінімальна заробітна плата в нашій країні становить 1147 гривень. Простіше кажучи, платити менше за цю суму роботодавець просто не має права. Але це лише у випадку, якщо працівник є офіційно оформлений. Приміром, офіціантам, барменам, продавцям сьогодні без оформлення обіцяють у середньому по 50 гривень за день. Якщо працювати, як і належить за КЗпП, з двома вихідними, то за місяць можна отримувати по тисячі гривень. А це суттєво менше, ніж гарантовано законом.

Не слід забувати, що без офіційного оформлення трудових відносин будь-які обіцянки роботодавця або домовленості нічого не варті. Наприклад, приймаючи на роботу, в особистій бесіді він може пропонувати хорошу зарплату — п’ять або навіть вісім тисяч гривень. Але нерідкими є випадки, коли ближче до кінця місяця роботодавці штрафують працівників на великі суми, і цілком солідна зарплата дуже швидко стає нижче за мінімальну. При цьому у випадку нелегального працевлаштування намагатися захистити свої права або пред’являти якісь претензії такому начальникові практично немає сенсу. Найімовірніше, він у суді заявить, що зовсім не знає цього співробітника.

Зрештою, кожен сам ладен обирати: погоджуватися на нелегальну роботу чи ні. Однак, якщо тих, хто не хоче бути «нелегалом», буде більшість, то роботодавці змушені будуть офіційно працевлаштовувати робітників.

Андріана Мегіц, студентка відділення журналістики УжНУ