В Ужгороді звели унікальну дерев’яну церкву
Її попередниця простояла на Тячівщині два століття.
Храм постав за відносно короткий термін на території кладовища на вулиці Капушанській. Будівництво викликало чимало запитань. Надгробки вже давно були в занедбаному стані, а сам цвинтар поступово перетворювався на смітник. Завдяки побудові церкви в нього з’явилася перспектива збереження. На території кладовища побудували дерев’яний храм, копію унікального готичного шедевра села Нересниця Тячівського району.
Храм освятили на Благовіщення. Подробиці відбудови розповіли журналістам греко-католицький єпископ Мілан, мистецтвознавці Михайло Приймич, Михайло Сирохман та відомий історик Йосип Кобаль. На зустріч запросили також Віталія Семаля, заступника мера.
Побудували церкву за підтримки греко-католицької єпархії та спонсорів. Це вже другий дерев’яний храм в Ужгороді. Перший —Шелестівська церква — розташований у Закарпатському музеї народної архітектури і побуту.
Найдавніші відомості про цвинтар на Капушанській походять із ХVІІІ століття. «З ХІХ століття ми знаємо, що воно складалося з двох частин: старого і нового. Старе кладовище починалося там, де тепер проходить проспект Свободи. Та вулиця так і називалася -— Цвинтарна. Тут ховали ужгородців із лівобережної частини міста», — розповів історик Йосип Кобаль.
Тут спочивають представники різних християнських конфесій. Кладовище було міським, тож коли воно поступово заповнювалося, доточували нову ділянку землі. У 1960-х роках його закрили, тобто перестали ховати небіжчиків.
Цвинтар на Капушанській має велике значення для збереження історичної пам’яті Ужгорода. «Якби тут не звели церкву, вся територія перетворилася б на смітник, а з часом її би просто забудували», — вважає Йосип Кобаль.
Будівництво храму біля кладовища продовжує давню закарпатську традицію. Найбагатших християн ховали навіть під церквою. Такі поховання знайшли і в Ужгородському замку. Про традицію поховання неподалік церков розповів мистецтвознавець Михайло Приймич. Він вважає унікальним для Ужгорода відновлення дерев’яного шедевра, який 10 років тому згорів у Нересниці. У селі натомість побудували муровану церкву. А оригінал завдяки збереженим кресленням вдалося відтворити в Ужгороді. «Це була єдина збережена церква у Тересвянській долині, у цьому її унікальність, — розповів Михайло Сирохман. — Тут навіть шпилі оригінальні. Ганок вдалося відновити майже повністю».
Ніде в Карпатах так довго не збереглася традиція народного зодчества, як у нас. «Завдяки відновленню цієї церкви можемо бачити, що втрачене теж можна відновити. Це вселяє оптимізм, маємо чудовий приклад для наслідування», — вважає Михайло Сирохман.
Під час відвідин нового храму прозвучали думки про облаштування паркової зони. Цвинтарі-парки досить поширене явище в Європі. Це не місце для сміття, пияків та наркоманів, вважає владика Мілан. Внаслідок Ужгород може отримати ще одну чудову затишну зелену зону.
Наразі у храмі ще тривають роботи. Попереду встановлення бічних дверей, виготовлення іконостасу. Запланували також встановлення дерев’яної огорожі й дерев’яної дзвіниці.
Це перша Благовіщенська церква в Ужгороді. Богослужіння проводять щодня. Духівники кажуть, що молитимуться тут за всіх, похованих на кладовищі.
Наталія Каралкіна
Коментарі :
Додати коментар