Як дотримуються антитютюнового закону в Закарпатській області.

З дня, коли набув чинності закон, що суттєво обме­жив куріння у громадських місцях та закладах громадського харчування на всій території України, минули три місяці. Звісно, квартал це незнач­ний проміжок часу. Але певні висновки, як і певний аналіз ефективності закону можна зробити вже сьогодні. Як мінімум, цікаво дізнатися, чи зміг закон зменшити кількість тютюнового диму в громадських місцях, державних установах, кафе, барах та ресторанах, чи став він причиною фінансових збитків, чи «знайшов» нових відвідувачів для багатьох закладів харчування та, головне, чи став він справді діяти або ж так і залишився тільки на папері через відсутність розуміння з боку українців та контролю з боку держави.

Нагадаємо, Закон «Про обмеження місць куріння тютюнових виробів» набув чинності 16 грудня 2012 року. Згідно з цим документом, у закладах ресторанного господарювання (кафе, барах, ресторанах), нічних клубах, на автобусних зупинках, у державних установах, навчальних і мистецьких закладах та на багатьох інших територіях запроваджується повна заборона на куріння всіх тютюнових виробів, серед яких, до слова, кальяни та електронні цигарки. Дія Закону, стала особливо складним випробуванням для власників вище­згаданих закладів із галузі бізнесу, переважна більшість яких користувалася попитом у курців.

В ОБЛАСТІ ЗНАЙДЕНО ПЕРШИХ ЗЛІСНИХ ПОРУШНИКІВ АНТИТЮТЮНОВОГО ЗАКОНУ

Основними контролерами дотримання закону стали інспекції захисту прав споживачів, органи внутрішніх справ, місцеві муніципальні органи контролю. Проте, певно, найефективнішими щодо просвітництва та контролю стали громадські організації. В Закарпатті найактивніше за цю роботу взялися члени Фундації регіональних ініціатив та Закарпатського громадського центру.

«З грудня минулого року ми обійшли всі громадські заклади обласного центру та кількох найбільших міст області: Мукачева та Берегова. Для нас важливим було спілкування з персоналом та власниками закладів, що повинні були привести у відповідність до законних вимог діяльність свого бізнесу. Крім консультацій та збору відгуків відносно закону ми роздавали наклейки з перекресленою сигаретою та інформаційні буклети з роз’ясненням закону в простих словах. Вулицями міста поширювали інформаційні буклети про те, де не слід вживати тютюнові вироби, а також, як захистити свої права, якщо особа стала свідком порушення закону в закладах чи установах», — зазначила одна з активних учасниць кампанії Юлія Дуб.

Загалом активісти відвідали близько 140 ресторанів, кав’ярень, барів, із яких 62 в Ужгороді, 31 у Берегові та 40 у Мукачеві. Важливим критерієм перевірки була не тільки відсутність тютюнового диму. Так, перевірялося, чи наявні в закладі заборонні таблички та чи відсутні на столах попільниці, що стали зайвими елементами столового сервізу. Порушників знайшли тільки в обласному центрі. Таких закладів нарахували 6. Далі активісти написали скарги в інспекцію з питань захисту прав споживачів, яка за таких обставин змушена здійснити позапланову перевірку закладу на предмет порушення закону. Минулого тижня перші три з них пройшли в закладах центральної частини міста Ужгорода. Участь у перевірці змогли взяти й журналісти та організована громадськість. В усіх трьох випадках вдалося встановити порушення закладами «тютюнового закону». І навіть за наявності заборонних табличок у приміщенні персонал відверто заплющував очі на вживання тютюнових виробів клієнтами. У двох випадках інспектори склали акт про порушення, для одного з закладів це вже другий акт за цей рік, тому він суттєво позначиться на розмірі штрафу, який першого разу становив три тисячі гривень. Третій заклад відбувся «легким переляком» через бюрократичну помилку в заяві, яку свого часу допустили скаржники.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ЗАКЛАДАХ КУРЯТЬ

Недотримання закону коштуватиме власникам закладів чималих фінансових втрат, принаймні в цьому запевняє виконуючий обов’язки начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області Анатолій Рижиков. «Якщо в закладі ресторанного господарювання немає попереджувальних знаків або на столах є попільнички, а офіціанти та бармени дозволяють вживати тютюнові вироби, власник буде змушений сплатити штраф у розмірі від 1 000 до 10 000 гривень. Розмір залежить від ступеня порушення та його повторення протягом року. Якщо ж при забороні курити порушником є відвідувач закладу, то його може бути притягнено до відповідальності в розмірі від 51 до 170 гривень».

«Якщо ви стали свідком порушення закону в закладі, вам необхідно зробити зауваження його працівникам із проханням, аби ті припинили правопорушення. В іншому випадку потрібно звернутися до куточка споживача і зробити відповідний запис у книзі скарг і пропозицій, після чого написати скаргу в інспекцію у справах захисту прав споживачів. Важливо вказати точну адресу закладу та особу, яка згідно з ліцензією здійснює підприємницьку діяльність у цьому закладі. Інформація має бути розміщена теж у куточку споживача. Інший спосіб — викликати міліцію за номером 102 та разом із нею зафіксувати порушення протоколом», — радить помічниця депутата міської ради Тетяна Колесник.

РЕСТОРАТОРИ «ЗА» ПОМ’ЯКШЕННЯ ЗАКОНУ

Власники закладів ставляться до нового закону по-різному, але переважна більшість вважає його доцільним і потрібним, проте все-таки хотіли б, аби він був трохи м’якшим щодо курців і повної заборони куріння. Один із власників закладу ресторанного господарювання пан Олег каже, що до набуття законом чинності в його кафе курили і після заборони виручка стала відчутно меншою. «Але проблема передусім у тому, що поряд є заклади, де курять. Так, поряд із моїм кафе є заклад, у якому сидять курці, бо їх там не обмежують і дозволяють курити. Загалом до нового закону я ставлюся добре. Але вважаю, що можна було для курців дозволити обладнати абсолютно окреме приміщення з витяжкою. Тоді й курців би не поставили в нерівні права з некурцями, і іншим би вони здоров’я не псували, і по бізнесу це   вдарило би не так боляче. А ще треба було поставити всіх у рівні умови перевірками, а то, як я вже казав, страждають передусім ті підприємці, які чесно дотримуються закону», — каже підприємець.

Один із барменів популярного ужгородського паба в центрі міста зазначає, що перші два тижні дії закону клієнти звикали тяжко та реагували здебільшого негативно. «Але потім звикли, бо обмежувальні правила діють усюди. Тому не можу сказати, що це нам завдало серйозні фінансові збитки. Навпаки, з’явилося чимало нових клієнтів, для яких дим неприйнятний. Я вважаю, що це добре, коли люди в кафе можуть насолоджуватися запахом їжі чи напоїв, а не димом, хоча я сам курець і мені часто доводиться виходити надвір. Та я вже й звик», — поділився враженнями бармен.

В Ужгороді порушують закон найбільше

Що стосується індивідуальних порушень громадянами, то цим питанням відають працівники правоохоронних органів та громадські утворення, які мають особливий статус і створюються на допомогу міліційним патрулям. Так, за інформацією Управління МВС у Закарпатській області, в період з 16 грудня 2012 року по 21 лютого 2013 року працівниками міліції складено 531 протокол про адміністративне порушення в місті Ужгороді, 166 — у Берегові та 335 — у Мукачеві. Протоколи були надіслані в місцеві органи влади, де створено відповідні адміністративні комісії для їх подальшого розгляду.

Громадський діяч-правозахисник Володимир Феськов відзначає, що одними з найзатятіших порушників є державні установи. «Під час несистемних відвідин ми були свідками відвертого ігнорування закону в стінах Берегівської та Ужгородської РДА, а також Закарпатської ОДА, особливо в туалетах. Звісно, досі активісти обмежувалися усними зауваженнями і загальними листами до керівників структур. Проте в мене був випадок, коли чиновник у статусі керівника відверто хамив мені на зауваження, через це довелося повідомити про його поведінку в ЗМІ, йому було оголошено догану. Наразі ми взялися за комплексну перевірку установ у районах області і налаштовані доволі серйозно, адже часу адаптуватися в чиновників було достатньо», — зазначив Володимир Феськов.

***

ДО ТЕМИ
Курців в Україні поменшало

Прес-служба МОЗ оприлюднила дані Держкомстату, згідно з якими, за останні чотири роки кількість курців у Україні скоротилася з 10,07 до 8,35 млн. осіб, або на 17 % (1,72 млн.).
За даними звіту щорічного вибіркового опитування домогосподарств, проведеного у жовтні 2012 року, загальна кількість курців зменшилася на 0,5 % ( з 22,3 до 21,8 %) порівняно з 2011 роком.
Зменшення переважно відбулося серед молоді: у 2011 році курили 23 % людей у віці 14—29 років, а у 2012 році — 20,4 %. Опитування проводилося серед населення віком від 12 років.
Зменшилася також кількість українців, які мають хронічний бронхіт або емфізему легенів. Згідно з опитуванням, у 2008 році таких було 8,9 %, а у 2012-му — 6,7 %.
Також продовжує скорочуватися смертність від хвороб органів дихання: у 2012 році від цих хвороб померло майже на 1000 менше людей, ніж у 2011 року, повідомляє Українська правда.