Загалом у Закарпатті загальна довжина вулиць із комуністичними назвами сягає понад 70 кілометрів. В Ужгороді таких вулиць не так багато, однак влада вирішила, що прийшов час перейменувати і ті, які є.


І дійсно, важко зрозуміти, чому в нас досі є вулиці з назвами прізвищ комуністичних діячів. Або якщо не комуністичних, то історичних постатей, які стосуються історії Росії, але ніяк не України чи країн, у складі яких перебувало Закарпаття. До прикладу, є вулиця Д. Донського — князя Московського та Володимирського, але нема вулиці імператора Франца Йосифа, який правив Австро-Угорщиною 70 років, коли наш край входив у склад цієї імперії.

Не зрозуміло також, яке відношення до Ужгорода чи всього Закарпаття має руський народний повстанець Єрмак чи той таки Степан Разін.

А назва вулиці акина з Тянь-Шаню Джамбула Джабаєва?  

Чому є вулиця Макарова, російського віце-адмірала, Поліни Осипенко, Бабушкіна, Боженка, Пархоменка, Нікітіна, Кошового? Який вони мають стосунок до нашого краю?

Наразі в міськраді пропонують перейменувати 24 вулиці. Пропозиції з перейменування 14 вулиць, які носять імена діячів радянської влади та пов’язані з подіями комуністичного режиму, були оприлюднені на сайті Ужгородської міської ради. Під час громаських слухань, проведених нещодавно, прозвучали ще деякі пропозиції. Відтак усе разом узагальнила робоча група, створена розпорядженням міського голови (№ 503, 15.12.2015). Отож, наразі йдеться про перейменування таких вулиць (офіційна інформація із мерії):

1. Белінського — на І. Чендея (Чендей Іван Михайлович, 1922—2005 — український закарпатський письменник, кіносценарист, автор сценарію «Тіні забутих предків». Народився у смт Дубове на Тячівщині. Похований у Ужгороді).

2. Благоєва — на Ф. Потушняка (Потушняк Федір Михайлович, літературний псевдонім Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник, 1910—1969 — український закарпатський письменник, науковець-етнограф, археолог. Народився в с. Осій Іршавського району. Похований у м. Ужгороді).

3. Борканюка — на В. Довговича (Довгович Василь, справжнє прізвище Довганич, 1783—1849 — український філософ, мовознавець, поет, перший закарпатський академік. Священик УГКЦ. Народився в с. Золотарьово Хустського району. Помер у Хусті, похований на Замковій горі).

4. Галана — на В. Гошовського (Гошовський Володимир Леонідович, 1922—1996 — український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної етномузикології. Народився та похований в Ужгороді).

5. Івана Ваша — на П. Чубинського (Чубинський Павло Платонович, 1839—1884 — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України).

6. Колгоспна — на А. Коцака (Коцак Арсеній, світське прізвище та ім’я Коцак Олексій Федорович, 1737—1800 — український філолог, письменник, педагог, церковний діяч. Народився в с. Буківець (Словаччина). Похований у м. Мукачеві).

7. Котовського — на В. Івасюка (Івасюк Володимир Михайлович, 1949—1979 — український композитор, поет, один із основоположників української естрадної музики, автор 107 пісень, Герой України).

8. С. Лазо — на К. Мейсароша (Мейсарош Карл, 1821—1890 — юрист, журналіст, перший історик м. Ужгорода — у 1861році видав книгу «Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні». Народився в с. Гойдудорог (нині село в Угорщині). Помер та похований у с. Завадка на території Словаччини).

9. І. Мондока — на М. Вербицького (Вербицький Михайло Михайлович, 1815—1870 — український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Гімну України).

10. Пархоменка — на П. Скунця (Скунць Петро Миколайович, 1942—2007 — український поет, член Національної спілки письменників України. Народився в смт Міжгір’я. Похований у м. Ужгороді).

11. Паризької Комуни — на Ю. Кондратюка (Кондратюк Юрій Васильович, справжнє прізвище та ім’я Шаргей Олександр Гнатович, 1987—1941 — український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів).

12. Сидоряка — на І. Ірлявського (Ірлявський Іван, справжнє прізвище та ім’я Рошко Іван Іванович, 1919—1942 — український поет, журналіст, громадський діяч, один із активних творців Карпатської України. Народився в с. Ірлява Ужгородського району, розстріляний у Бабиному Ярі в 1942 році).

13. Тельмана — на С. Добоша (Добош Степан Васильович, 1912—1978 — один із засновників і перший ректор Ужгородського університету. Народився в с. Обава Мукачівського р-ну. Похований у м. Пряшів у Словаччині).

14. П. Терека — на Д. Поповича (Попович Дмитро Миколайович, 1899—1968 — український закарпатський педагог, письменник, громадський діяч. Народився в с. Онок Виноградівського р-ну. Похований у м. Ужгороді).

Додатково за пропозиціями, які надійшли до міської ради і за результатами громадських слухань:

1. Боженка — на М. Ольшавського (Ольшавський Мануїл Михайло, 1700—1767 — єпископ Мукачівської єпархії з 1742 року до своєї смерті в 1767 році).

2. Ватутіна — на І. Фірцака (Фірцак Іван Федорович, 1899—1970 — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. У 1928 р. був визнаний найсильнішою людиною планети. Народився в с. Білки Іршавського р-ну).

3. Лаврищева — на І. Югасевича (Югасевич-Склярський Іван, 1741—1814 — переписувач і упорядник рукописних книг, поет, художник, педагог та збирач фольклору, похований у с. Невицьке).

4. Локоти — на І. Брадача (Брадач Іван — перший єпископ мукачівський, борець за канонічне визнання єпархії).

5. 9 Січня — на Січових Стрільців (Січові стрільці — назва військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР та Збройних сил Української Держави, сформованих у 1917—1919 роках у Наддніпрянській Україні).

6. Островського — на Карпатської України (Карпатська Україна — Українська незалежна держава на частині території Закарпаття з 14 по 15 березня 1939 року).

7. Плєханова — на В. Лендєла (Лендєл Володимир Іванович, 1934—2000 — український фізик-теоретик, педагог, доктор фізико-математичних наук, академік, професор, ректор Ужгородського університету).

8. Ратмана — на Ю. Яворського (Яворський Юліян (Юліан) Андрійович, 1873—1937 — літературознавець москвофільської орієнтації родом із Галичини, дослідник давньої української літератури та фольклору, поет).

9. Туряниці — на Героїв Крут (Герої Крут — юнаки-курсанти, оборонці Української державності, які в січні 1918 року на залізничній станції Крути здобули переконливу військову перемогу над російсько-більшовицькими нападниками).

10. Джамбула — на В. Комендаря (Комендар Василь Іванович, 1926—2015 — український ботанік, доктор біологічних наук, професор УжНУ та НУ «Києво-Могилянська академія», похований у м. Ужгороді).

Чомусь здається, що запропоновані варіанти також недосконалі. До перейменування вулиць потрібно долучити більш широку громадськість. Питання потрібно винести на обговорення мешканців міста, щоб вони також могли пропонувати свої варіанти. Ужгород древнє місто з унікальною історією і не варто зупинятися лише на іменах та історичних подіях останнього часу. Одним словом, потрібно зробити так, щоб незабаром знову не перейменовувати вулиці з новими віяннями та настроями в суспільстві.

Василь Поляк