На прохання читачів газети «РІО» ми публікуємо стислі довідки про те, хто саме «приховується» за назвами вулиць, провулків та площ нашого міста. Виявляється, чимало мешканців обласного центру і не здогадуються, ким саме були ті видатні люди, імена та прізвища яких прикрашають настінні таблички-покажчики Ужгорода. А чимало хто з городян навіть не вміє правильно вимовляти ці назви.

Так, вулицю імені геніальної української актриси Марії Заньковецької вперто називають «вулиця Заньковецька», вулицю Легоцького — «вулиця Легоцька». Вулицю Тіхого плутають із вулицею Тихою. А декотрі не лише вголос перебріхують назви, але навіть пишуть їхні неправильні версії на своїх стінах та огорожах. Так, вулицю, іменовану на честь легендарного організатора української науки Олександра Богомольця, місцеві «умільці» трансформували на «вулицю богомольців». І сміх і гріх.
Так, вулицю імені геніальної української актриси Марії Заньковецької вперто називають «вулиця Заньковецька», вулицю Легоцького — «вулиця Легоцька». Вулицю Тіхого плутають із вулицею Тихою. А декотрі не лише вголос перебріхують назви, але навіть пишуть їхні неправильні версії на своїх стінах та огорожах. Так, вулицю, іменовану на честь легендарного організатора української науки Олександра Богомольця, місцеві «умільці» трансформували на «вулицю богомольців». І сміх і гріх.

До речі, ми також не претендуємо ані на унікальність, ані на вичерпність наведеного списку, і з задоволенням чекатимемо на ваші листи з доповненнями, уточненнями, коментарями тощо.

Айвазовський Іван (1817—1900) — російський живописець-мариніст.

Анкудінов Іван (1906—1944) — Герой Радянського Союзу, похований в Ужгороді на пагорбі Слави.

Белінський Віссаріон (1811—1848) — російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст.

Баб’як Микола — начальник Ужгородського карного розшуку, загинув у 1994 р. під час переслідування злочинців.

Бабушкін Юхим (1880—1927) — російський революційний діяч.

Багратіон Петро (1765—1812) — російський генерал, герой Вітчизняної війни 1812 року.

Бажан Микола (1904—1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет.

Базилович Іоанникій (1742—1821) — уніатський ігумен, церковний історик, історик Закарпатської Русі.

Баконій Золтан — лауреат премії ім. Ушинського, заслужений учитель України, закарпатець.

Балудянський Михайло (1769—1847) — російський вчений-правознавець, державний діяч і реформатор.

Барток Бийла (1881—1945) — угорський композитор, піаніст, музикознавець-фольклорист.

Бачинський Андрій (1732—1809) — церковний греко-католицький діяч, публіцист, просвітитель.

Берчені Мікловш — останній володар Ужгородського замку, граф.

Бестужев Михайло (1801—1826) — декабрист, керівник повстання Чернігівського полку.

Благоєв Димитр (1856—1924) — болгарський політичний діяч, засновник Комуністичної партії Болгарії.

Богомолець Олександр (1881—1946) — український патофізіолог, організатор української науки.

Боженко Олександр (1915—1972) — Герой Радянського Союзу.

Бокшай Йосип (1891—1975) — видатний український радянський живописець.

Борканюк Олекса (1901—1942), організатор партизанської боротьби на Закарпатті, секретар Закарпатського крайкому партії.

Бородін Олександр (1833—1887) — російський композитор і вчений-хімік.

Боршош-Кум’ятський Юлій (1905—1978) — український закарпатський поет, педагог.

Бращайко Михайло (1883—1973) — український політичний і культурний діяч Закарпаття.

Бродлакович Ілля — український живописець ХVІІ століття, працював на Закарпатті.

Вавилов Микола (1887—1943) — російський радянський учений-генетик, ботанік.

Вайда Степан (1922—1945) — член ОУН, вояк Карпатської Січі, командир танкового батальйону Чехословацької танкової бригади.

Вакаров Дмитро (1920—1945) — український російськомовний поет, закарпатець.

Ватутін Микола (1901—1944) — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу.

Ваш Іван (1904—1966) — український радянський партійний і державний діяч.

Верещагін Василь (1842—1904) — російський художник-баталіст.

Волошин Августин (1874—1945) — політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, президент цієї держави, Герой України.

Врубель Михайло (1856—1910) — художник, символіст.

Гагарін Юрій (1934—1968) — перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу.

Галан Ярослав (1902—1949) — український радянський письменник-антифашист, драматург, публіцист.

Гарайда Іван (1905—1944) — вчений, історик, філолог, редактор, викладач.

Герцен Олександр (1812—1870) — російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ.

Глінка Михайло (1804—1857) — великий російський композитор.

Говоров Леонід (1897—1955) — радянський воєначальник, маршал, Герой Радянського Союзу.

Гоголь Микола (1809—1852) — російський та український прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист.

Годинка Антон (1864—1946) — історик, етнограф, педагог, учений русинського напряму.

Гойда Юрій (1919—1955) — український закарпатський поет.

Гренджа-Донський Василь (1897—1974) — український, закарпатський поет, письменник, журналіст, один із творців Карпатської України.

Грибоєдов Олександр (1795—1829) — російський письменник, дипломат.

Грушевський Михайло (1866—1934) — організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова української Центральної Ради.

Гулак-Артемовський Семен (1813—1873) — український композитор, співак, артист, драматург.

Гус Ян (1369—1415) — національний герой чеського народу, проповідник, ідеолог чеської Реформації.

Венелін Юрій, справжнє ім’я: Георгій Гуца (1802—1839), український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик.

Дейнека Олександр (1899—1969) — радянський художник-живописець, графік і скульптор, педагог.

Галицький Данило (1201—1264) — руський князь із династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства.

Дарвін Чарльз (1809—1882) — англійський науковець, автор теорії еволюції та принципів природного добору.

Дворжак Антонін (1841—1904) — видатний чеський композитор.

Декабристи — перші російські дворяни-революціонери, які у грудні 1825 року прагнули силою встановити в Росії конституційний лад.

Дем’ян Многогрішний (1631—1703) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави на Лівобережній Україні.

Джамбул Джабаєв (1846—1945) — казахський, радянський поет-акин.

Дмитро Донський (1350—1389) — великий князь Московський та Володимирський.

Добролюбов Микола (1836—1861) — російський літературний критик, публіцист, революційний демократ.

Добрянський Адольф (1817—1901) — західноукраїнський політичний і громадський діяч, історик.

Довбуш Олекса (1700—1745) — найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах.

Довженко Олександр (1894—1956) — український, радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа.

Докучаєв Василь (1846—1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного грунтознавства та зональної агрономії.

Достоєвський Федір (1821—1881) — великий російський письменник.

Другети — угорський магнатський рід французького походження.

Дунаєвський Ісаак (1900—1955) — видатний радянський композитор.

Духнович Олександр (1803—1865) — греко-католицький священик, українсько-русинський письменник, педагог, поет, культурний діяч.

Єрмак (рік народження невідомий — 1585) — отаман донських козаків, керівник історичного походу в Сибір.

Едмунд Еган (1851—1901) — відомий фахівець із економіки сільського господарства Угорщини.

Ерделі Адальберт (1891—1955) — український живописець, основоположник Закарпатської школи образотворчого мистецтва.

Жаткович Григорій (1886—1967) — карпаторуський державний і громадський діяч, доктор права, адвокат, журналіст, перший губернатор Підкарпатської Русі.

Жемайте Юлія (1845—1921) — литовська письменниця, прозаїк та драматург.

Жуковський Василь (1783—1852) — великий російський поет, перекладач.

Задор Дезидерій (1912—1985) — піаніст, диригент, педагог.

Заньковецька Марія (1854—1934) — видатна українська актриса.

Йокаї Мор (1825—1904) — видатний угорський романіст.

Кармелюк Устим (1787—1835) — український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі.

Кирило і Мефодій — македонські слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов’янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов’янську мову.

Кирпа Георгій (1946—2004) — український політичний діяч, Герой України.

Кобилянська Ольга (1863—1942) — українська письменниця.

Короленко Володимир (1853—1921) — російський, український письменник, журналіст, правозахисник.

Корольов Сергій (1906—1966) — радянський український учений у галузі ракетобудування та космонавтики.

Корятович Федір (?—1414) — литовський князь із роду Коріятовичів, син Коріята-Михайла Гедиміновича, що князював у Новгород-Литовському князівстві.

Котляревський Іван (1769—1838) — письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури.

Котовський Григорій (1881—1925) — радянський військовий та політичний діяч часів Громадянської війни 1918—1922 років.

Андрій Коцка (1911—1987) — український закарпатський живописець.

Коцюбинський Михайло (1864—1913) — український письменник, голова «Просвіти» у Чернігові, один із організаторів Братства тарасівців.

Кошовий Олег (1926—1943), один із керівників підпільної організації «Молода гвардія» у Краснодоні, Герой Радянського Союзу.

Кошут Лайош (1802—1894) — угорський державний діяч, прем’єр-міністр і правитель-президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849 років.

Крилов Іван (1769—1844) — російський байкар.

Лаборець (приблизно 875—892) — князь ранньофеодальної держави слов’янських племен білих хорватів між Тисою і Дунаєм.

Лазо Сергій (1894—1920) — російський революціонер, учасник Громадянської війни.

Легоцький Тиводар (1830—1915) — історик, етнограф, фундатор археології й музейної справи на Закарпатті.

Лелекач Микола (1909—1975) — історик, педагог, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття.

Лермонтов Михайло (1814—1841) — російський поет, прозаїк, драматург, художник, офіцер.

Українка Леся, справжнє ім’я: Лариса Косач-Квітка (1871—1913) — українська письменниця, перекладачка, культурна діячка.

Лисенко Микола (1842—1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог.

Лодій Петро (1764—1829) — український закарпатський філософ, письменник, поет, правник, педагог.

Ломоносов Михайло (1711—1765) — росiйський учений-натураліст, геохімік, поет, реформатор російської мови, перший російський академічний учений.

Лучкай (Поп) Михайло (1789—1843) — закарпатський мовознавець, фольклорист та історик, парох Ужгородського Свято-Преображенського храму.

Міксат Калман (1847—1910) — відомий угорський письменник XIX—XX ст.

Міцкевич Адам (1798—1855) — видатний польський поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху.

Мічурін Іван (1855—1935) — російський біолог і селекціонер, творець багатьох сортів плодоягідних культур, академік.

Макаренко Антон (1888—1939) — український та радянський педагог, письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання.

Макаров Степан (1848—1904) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал.

Маресьєв Олексій (1916—2001) — радянський льотчик-ас, Герой Радянського Союзу.

Марко Вовчок, справжнє ім’я: Марія Вілінська (1833—1907) — українська письменниця.

Маркуш Олександр (1891—1971) — український закарпатський журналіст, етнограф, письменник.

Менделєєв Дмитро (1834—1907) — російський хімік, один із авторів Періодичної таблиці хімічних елементів.

Мечников Ілля (1845—1916) — український, російський і французький науковець, один із основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Мирний Панас, справжнє ім’я: Панас Рудченко (1849—1920) — український прозаїк та драматург.

Митрак Олександр (1837—1913) — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття.

Можайський Олександр (1825—1890) — морський офіцер, капітан І рангу, винахідник першого у світі літака.

Мондок Іван (1893—1937) — професор Ужгородської гімназії, канонік.

Мусоргський Модест (1839—1881) — російський композитор.

Нікітін Федір (? —1960) — підполковник Армії УНР.

Навої Алішер (1441—1501) — узбецький поет, державний діяч.

Нахімов Павло (1802—1855) — російський адмірал, герой Кримської війни.

Некрасов Микола (1821—1878) — російський поет.

Новак Андрій (1850—1940) — закарпатський лікар, учений і педагог, засновник обласної клінічної лікарні.

Огарьов Микола (1813—1877) — російський поет, публіцист, революційний діяч.

Ольбрахт Іван, справжнє ім’я: Каміл Земан (1882—1952) — чеський письменник та громадський діяч.

Орлай Іван де Кобро (1771—1829) — учений-медик, освітній діяч, педагог, письменник.

Осипенко Поліна (1907—1939) — радянська льотчиця, одна з перших жінок, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

Остап Вишня, справжнє ім’я: Павло Губенко (1889—1956) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози.

Островський Олександр (1823—1886) — російський драматург.

Підгірянка Марійка, справжнє ім’я: Марія Ленерт-Домбровська (1881—1963) — українська поетеса.

Павлов Іван (1849—1936) — фізіолог, засновник російської фізіологічної школи, лауреат Нобелівської премії.

Павлович Олександр (1819—1900) — поет, громадський діяч, педагог.

Панькевич Юліан (1863—1933) — український художник, літератор, громадський діяч.

Пархоменко Олександр (1886—1921) — учасник бойових дій в Україні 1917—1921 рр., червоний командир.

Пестель Павло (1793—1826) — дворянський революціонер, лідер декабристів у Україні, полковник.

Пирогов Микола (1810—1881) — російський та український хірург, анатом і педагог.

Плеханов Георгій (1856—1918) — теоретик і пропагандист марксизму, філософ, видатний діяч російського і міжнародного соціалістичного руху.

Плотені Нандор Фердинанд (1844—1933) — композитор, землевласник, розгорнув у В. Лазах потужне винне та спиртове виробництво.

Погорєлов Володимир (1926—1994)— учасник Великої Вітчизняної війни, начальник житлово-комунального господарства Ужгорода.

Попов Олександр (1859—1906) — російський фізик та електротехнік, винахідник радіо.

Пржевальський Микола (1839—1888) — мандрівник, природодослідник, науковець.

Пушкін Олександр (1799—1837) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови.

Рєпін Ілля (1844—1930) — російський художник-реаліст українського походження.

Радищев Олександр (1749—1802) — російський письменник, просвітитель, дисидент.

Разін Степан (1630—1671) — ватажок Селянської війни 1670 — 1671 рр. у Московії.

Ракоці Ференц II (1676—1735) — князь Трансільванії (Семигороддя), керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр.

Рилєєв Кіндрат (1795—1826) — російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України.

Рильський Максим (1895—1964) — український поет, публіцист, громадський діяч.

Ротман М. — радянський учений, публіцист, учасник робітничого руху на Закарпатті.

Руданський Степан (1833—1873) — український поет.

Руставелі Шота (1172—1216) — грузинський поет, один із найвидатніших представників літератури середньовіччя.

Сєченов Іван (1829—1905) — видатний фізіолог, психолог.

Сільвай Іван (1838— 1904) — греко-католицький священик, поет і письменник русофільського напряму на Закарпатті.

Свобода Людвік (1895—1979) — генерал, чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975 рр.

Сечені Іштван (1791—1860) — угорський політик, громадський діяч та письменник, граф, один із найвизначніших угорських державних діячів, засновник Угорської Академії наук.

Сковорода Григорій (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.

Сосюра Володимир (1898—1965) —український письменник, поет-лірик, козак Армії УНР.

Спартак (109—71 рр. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час великого повстання рабів проти Римської республіки.

Ставровський-Попрадов Юлій (1850—1899) — закарпатський поет і освітній діяч на Пряшівщині, греко-католицький священик.

Старицький Михайло (1840—1904) — український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч.

Стефаник Василь (1871—1936) — український письменник, майстер експресіоністичної новели, депутат Австрійського парламенту від Галичини.

Столєтов Олександр (1839—1896) — російський фізик, один із фундаторів квантової фізики.

Стус Василь (1938—1985) — український поет, правозахисник, політв’язень. Герой України.

Суриков Василь (1848—1916) — російський живописець, майстер історичних полотен.

Тельман Ернст (1886—1944) — лідер німецьких комуністів, один із головних політичних опонентів Гітлера.

Терек Павло — популярна фігура на Закарпатті 20—30-х років, робітник-угорець, борець за соціальне і національне визволення, пропагандист, один із керівників крайової комуністичної організації, депутат чехословацького парламенту.

Тимірязєв Климент (1843—1920) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, фундатор школи фізіології рослин.

Тіхий Франтішек (1886—1968) — чеський та український письменник, філолог-україніст, педагог.

Тичина Павло (1891—1967) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

Тобілевич Іван, псевдонім: Карпенко-Карий (1845—1907) — український письменник, драматург, актор.

Толстой Лев (1828—1910) — великий російський письменник, громадський діяч.

Томчаній Михайло (1914—1975) — український письменник.

Тургенєв Олександр (1784—1846) — російський державний діяч, історик.

Туряниця Іван (1901—1955) — закарпатський комуністичний діяч.

Успенський Гліб (1843—1902) — видатний російський письменник, прозаїк, революційний демократ.

Філатов Володимир (1875—1956) — офтальмолог, дійсний член АН УРСР та Академії медичних наук СРСР.

Фединець Олександр (1897—1987) — відомий закарпатський лікар-хірург.

Федькович Осип (1834—1888) — український письменник, передвісник українського національного відродження Буковини.

Фогараші Іван (1786—1834) — закарпатський духовний служитель, викладач Ужгородської семінарії, священик греко-католицької церкви св. Варвари.

Франко Іван (1856—1916) — український письменник, поет, учений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч.

Фучик Юліус (1903—1943) — чеський письменник і журналіст.

Хмельницький Богдан (1595—1657) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні.

Ціолковський Костянтин (1857—1935) — учений, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник.

Чайковський Петро (1840—1893) — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.

Чапек Карел (1890—1938) — чеський письменник.

Чернишевський Микола (1828—1889) — російський публіцист і письменник, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції.

Чехов Антон (1860—1904) — російський драматург і прозаїк.

Чкалов Валерій (1904—1938) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.

Чургович Іван (1791 — 1862) — греко-католицький священик, закарпатський педагогічний діяч, генеральний вікарій Мукачівської єпархії, директор гімназії в Ужгороді.

Петефі Шандор, справжнє ім’я: Олександр Петрович (1823—1849) — угорський поет, публіцист, революційний діяч сербського і словацького походження.

Шафарик Павел Йозеф (1795—1861) — славіст, діяч чеського і словацького відродження.

Шевченко Тарас (1814—1861) — український поет, письменник, художник, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф, історик.

Шишкін Іван (1832—1898) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист.

Шолтес Золтан (1909—1990) — маляр-пейзажист, заслужений художник України.

Шопен Фридерик Франсуа (1810—1849) — видатний польський композитор та піаніст.

Щедрін Михайло, повне прізвище: Салтиков-Щедрін (1826—1889) — російський письменник.

Швидше за все, джерела, з яких нам дістався список ужгородських вулиць, що носять відомі прізвища, є неповними. Тому закликаємо читачів долучитися до корисної справи та доповнити його. Чекаємо на ваші листи за адресою: 88000, м. Ужгород, Головпоштамт, а/с 37д. Звичайно ж, належної уваги заслужать і листи читачів із усіх інших міст та сіл Закарпаття. Долучайтеся!