Натомість обіцяє покращити послуги... GPS-навігаторами й відеокамерами.


У вівторок 22 січня на пл. Театральній в Ужгороді збирали підписи проти підвищення ціни на проїзд у міських маршрутках. Учасники акції сподівалися, що в середу на засіданні виконкому міська влада при розгляді проекту рі-шення «Про тарифи на міські пасажирські пере-везення» візьме це до ува-ги й не змінюватиме ціну.

Як ідеться в пояснювальній записці до проекту рішення, до міського голови з клопотанням звернулися ПАТ «Ужгородське АТП-12107» та ГО «Асоціація пасажирських перевізників міста Ужгорода» щодо погодження тарифів на перевезення пасажирів у міському автотранспорті, який працює в режимі «маршрутного таксі», в розмірі 2,50 грн. Своє звернення перевізники мотивують тим, що за період діючих тарифів відбулося зростання вартості дизпалива з 7,15 грн. до 10,10 грн. (на 41,3 %), вартості газу з 3,96 грн./м3 до 6,90 грн./м3 (на 74,2 %), мінімальної заробітної плати із 888 грн. до 1118 грн. (на 25, 9 %), що призвело до збільшення основних складових собівартості. Тому вартість проїзду, мовляв, не відшкодовує витрат на перевезення пасажирів.

На засіданні міської міжвідомчої комісії з питань реалізації державної цінової політики в житлово-комунальному господарстві та на міському пасажирському транспорті 6 грудня було ухвалене рішення погодити тарифи на перевезення одного пасажира автотранспортом міського сполучення у розмірі 2,30 грн. й підготувати відповідний проект... На засіданні комісії 17 січня попереднє рішення вирішили залишити в силі, тобто визначити плату за проїзд у розмірі 2,30 грн.

Тож на виконкомі це питання залишалося тільки «проштовхнути». Перевізники запевнили, що в повному обсязі виконують зобов’язання стосовно перевезення пенсіонерів, за що як компенсацію отримують лише 65 коп. за одного пільговика. Влада зі свого боку запевняє, що замінила 30 % маршруток, ще й обіцяє забезпечити машини GPS-навігаторами, а зупинки — камерами відеоспостереження (цікаво, за які кошти?), а також обмежити вік автомобілів.

Таким чином, тільки троє членів виконкому висловилися проти здорожчання міського транспорту, десятеро висловилися «за». Відтак із 1 березня послуги міського транспорту для ужгородців обійдуться в 2 грн. 30 коп.

«Кучерявим» обіцянкам влади щодо покращення якості «маршрутних» послуг, звісно, вірити не доводиться. Здорожчання проїзду залишається невмотивованим ще й тому, що переважна більшість автобусів їздить на газі. У вечірні години дочекатися на маршрутку, скажімо, на пл. Корятовича — справа якщо не марна, то ризикована, вона може бути або не бути. Ще більш проблемним є маршрут № 2 пл. Петефі — Горяни. За ним курсує тільки один місткий автобус, який не рушає, доки салон не заповниться вщерть і не залишиться жодного простору у проході, хоча на провезення «стоячих» пасажирів існує певний ліміт і водієві добре про це відомо. Інша маршрутка, що їде з пл. Петефі в с. Горяни, маломістка і незручна, але і на неї доводиться чекати дуже довго. Вже після 20.00 дістатися цим маршрутом додому практично неможливо.

Практично на всіх маршрутах є брутальні водії, які принижують старих людей та дітей, тобто найменш захищених пасажирів, які не можуть відповісти їм тим самим. У багатьох машинах «на повну котушку» звучить зеківський шансон або примітивна російська попса, оскільки водіям байдуже, що серед пасажирів можуть бути втомлені або люди, які їдуть у лікарню. Більшість водіїв палять цигарки під час руху маршрутки й розмовляють по мобільному. Рух машин на всіх без винятку напрямках здійснюється не за графіком. Тому говорити навіть про середню якість пасажирських перевезень в Ужгороді на сьогодні — це, як кажуть, кривити душею.

Загалом маршрутний бізнес дадекий від елементарної прозорості. Член виконкому Олександр Волосянський акцентує на тому, що неможливо перевірити рентабельність маршрукок, ніхто не знає про реальний пасажиропотік, адже квитки на проїзд не продаються. Машина вартістю 200 тис. грн. заробляє за день 800 грн., що за 5 років складає 1,5 млн. грн.

Як прокоментував ситуацію колишній речник Ужгородської міської ради Олег Подебрій, обурюватися мало, слід оголосити громадське бойкотування міських маршруток і протягом тижня не їздити ними. На переконання екс-чиновника, такий захід мав би належний результат. Ось тільки чи готові до цього громадськість та її активісти, адже це не годинна акція з промовами про соціальні гарантії та низькі зарплати?..

Нагадаємо, у значно велелюдніших та більших територіально Львові, Тернополі й Івано-Франківську ціна на проїзд у маршрутці становить 2 гривні й ніхто змінювати її не збирається.