Останнім часом чимало ужгородців скаржилися міській владі Ужгорода на ситуацію, що склалася на Радванці. Представники ромської народності без отримання будь-яких дозволів зводять свої картонно-дошкові будинки на протипаводковій дамбі, посеред проїжджої частини вулиць, маючи переконан-ня, що радванська земля то... їхня спадкова вотчина. Як сказав один із ромських старост, «бо ж табір там сто років існує...»

«ЯКЩО ЗАГИНУТЬ, ТО ЇХНЯ СПРАВА...»

Нині ужгородська Радванка — це практично одна довга забудована вулиця, а протипаводкова дамба практично повністю зруйнована і мало нагадує захисну споруду, оскільки при будівництві своїх хат роми повибирали з неї глину. Не кажучи вже про цілковиту засміченість прибережної смуги р. Уж. Ситуація кричуща: у разі паводка як власне сама Радванка, так і інші мікрорайони міста знесе водна стихія.

Така ж критична ситуація і поблизу ринку на вул. Тельмана, де самовільні забудови розташувалися просто посеред проїжджої частини дороги, самобуди також є на вулицях Ужанській, Гранітній, Прикордонній, де порушені стандарти щодо проїжджої частини і вимоги безпеки руху.

Відповідальність за самовільне будівництво передбачена в Законі «Про основи містобудування». Будівлі, зведені незаконно, підлягають знесенню навіть за умови, якщо ці будівлі є повноцінними житловими будинками. А в разі, якщо їх зведено на водозахисній споруді, то ліквідація таких будівель є обов’язковою. Попри те, що з боку міської ради робилися численні попередження, роми продовжують самовільно будуватися, мовляв, у них безвихідь: грошей нема, жити нема де, дітей малих купа... Відсутня і статистика щодо того, скільки самовільних забудов є наразі в місті. У прокуратурі це пояснюють тим, що самобуди з’являються в місті мало не щодня, але обіцяють їх знести, а самопоселенців притягнути до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Після того як у середу керівництво міста, представники міліції, прокуратури, санепідемстанції разом із представниками ЗМІ побували в ромських поселеннях на Радванці, ввечері цього ж дня у малому залі засідань Ужгородської мерії відбулося засідання комісії з питань надзвичайних ситуацій, у роботі якої взяли участь також четверо представників ромських громад.

Міський голова Віктор Погорєлов нагадав присутнім, що на квартирній черзі в місті близько 5 тис. ужгородців, великі родини змушені тулитися в малосімейках десятиліттями, але чомусь тільки на Радванці будуються самовільно. Мер розповів, що фактично ночував на дамбі, коли її зводили, а ось тепер самосели довершують її руйнацію. Під час одного з найпотужніших паводків у воду знесло 15 ромських будинків, про що має добре пам’ятати, приміром, голова Товариства ромів Закарпаття Йосип Адам, який був депутатом міської ради упродовж кількох скликань.

Натомість, на переконання мера, до нової біди зовсім недалеко. На Радванці нині близько 2 тис. будинків і більша половина з них саманні, до того ж порушена дамба. «Ви ставите під загрозу всіх мешканців цього мікрорайону, — звернувся міський голова до ромських старост, присутніх на засіданні. — Якщо загинуть діти — ваша пряма відповідальність за це буде, як керівників», на що один із ромських лідерів сказав: «Якщо загинуть, то їхня справа, бо самі винні...».

УПРОДОВЖ ДВОХ ТИЖНІВ ВСІ ОБ’ЄКТИ-САМОБУДИ БУДЕ ВЗЯТО НА ОБЛІК ДЛЯ ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ

Аргументи присутніх ромських старост звучали так: «Куди ж іти ромам?», «Земля там нічийна, понад сто років там роми жили». За словами ромського громадського діяча, голови Закарпатського обласного молодіжного ромського об’єднання «Ромська зірка» Мирослава Горвата, Радванка — велика, неможливо проконтролювати прибулих до табору людей, які їдуть із Великого Березного, Перечина, Худльова, Берегова, тому «слід подумати, де їм будуватися». Новоприбулі народжують дітей, а щоб ті не спали просто неба, потрібен дах над головою. Але скільки наразі ромських дітей ходять до школи і дитсадків, присутні почути не змогли.

Заступник міського голови Юрій Беляков закликав ромів діяти згідно з законами, адже громадяни мають рівні права незалежно від національної чи расової приналежності. За його твердженням, міська рада не має права відмовити громадянинові, який звернеться з заявою про отримання земельної ділянки, і зобов’язана при наявності всіх необхідних документів внести його до земельного обліку. Тобто правовим шляхом можна отримати земельний наділ і вже потім будуватися.

Представникові Ужгородської МРЕМ на засіданні було зроблено зауваження щодо підключення незаконних будівель до електроживлення. Хоча, за словами енергетика, таке електропостачання має тимчасовий характер, самосели примудряються підключати до електрики бетономішалки і будуватися на дамбі.

Недостатньою визнав міський голова і роботу СЕС, оскільки стихійне сміттєзвалище за високих температурних показників є передумовою епідеміологічного лиха, й закликав ужгородських санепідеміологів організувати рейд названими вулицями та забезпечити належний санітарний стан, а мерія гарантує сприяння з боку міліції. Прокуратуру також зобов’язано «зайнятися сміттям на дамбі». Слід додати, що упродовж останніх півроку СЕС на загальнодержавному рівні була обмежена у правах проводити перевірки, йшлося загалом про ліквідацію структури, наразі ж роботу служби нормалізовано.

Критичною є ситуацію з поширенням туберкульозу серед ромів, а відтак і інших прошарків міського населення. За словами представниці Ужгородської СЕС Марії Філіп, переважно хворі на туберкульоз борються з недугою амбулаторно, стаціонарно — це коли вже хворого приносять на ношах... Примусово утримувати на стаціонарному лікуванні хворого на туберкульоз медики не мають законного права, тож трохи одужавши, хворий поспішає додому.

З огляду на ситуацію міська влада визнала за необхідне вжиття кардинальних заходів. Упродовж двох наступних тижнів усі самосели і їхні самобуди будуть взяті на облік, а відтак самовільно збудовані об’єкти будуть знесені згідно з чинним законодавством. Таким чином ще можна врятувати дамбу і привести названі вулиці у відповідність до Генплану міста Ужгорода. Але це вочевидь тільки частина роботи, бо проблемі наразі не видно ні кінця ні краю...