Цей фестиваль направду дикий, і не лише вдало обраною локацією посеред гір, атмосферою музики і свободи, а й своєю суцільною відмінністю від більшості закарпатських фестів, які переважно пригощають і продають, а живуть завдяки підтримці влади чи спонсорів. «Wild Wild Fest» розвивається зусиллями ентузіастів, які ж і фінансують його. Це, власне, єдиний закарпа­тський комерційний open air і єдиний український велосипедно-музичний фестиваль, який об’єднує якісну музику, релакс і велорух.


«Wild Wild Fest» показує не тільки зразок якісного відпочинку, а й хоче привчити закарпатців до заходів такого типу, коли платити за вхід на фестиваль — нормально і вигідно, бо протягом трьох днів можна почути понад три десятки (!) крутих гуртів і виконавців, відпочити від міста, насолодитися лісом, горами, полониною, а загалом — провести крейзі-вихідні на дикому фесті.

Організаторами третього «Wild Wild Fest» є компанія «Solist» ра­зом з її керівником Олегом Орєшніковим. Команда продовжує ідею фесту, розроблену колись трьома особами — громадською діячкою і журналісткою Вітою Мунчак, власником турбази «Лумшори» Михайлом Качуром, а також самим Олегом, який, власне, вигадав назву дикого заходу.

Тож пропонуємо інтерв’ю, у якому намагалися дати відповіді на всі запитання, які можуть виникнути у вас до фестивалю. Якщо раптом пропустите «Wild Wild Fest» 4—6 серпня з тих чи інших причин — не дорікайте потім, що ми не попереджали.

— З чого починався велосипедно-музичний фест?

— Три роки тому у мене, Віти Мунчак і Михайла Качура виникла ідея зробити певний захід у Лумшорах. Він мав об’єднати велосипеди з горами і музикою. Спочатку це мав бути звичайний захід, потім я запропонував зробити фестиваль, що, в результаті, і вийшло.

Перший фестиваль був схожий швидше на арт-пікнік, вміщував до тисячі людей, для яких виступило 5 гуртів. Після цього вирішили зробити вже повноцінний фест. Тому на другий рік ми підійшли до цього по-іншому: зробили музичний фестиваль зі складовою велоруху. У нас дуже слабко розвинутий велорух, особливо, у горах. Ми не намагаємося достукатися до влади, але хочемо, щоб цей рух почав розвиватися.

— Чому саме «Дикий-дикий» фестиваль?

— Його назва — це гра слів. Напередодні першого фесту я їхав у машині і саме слухав трек Віла Сміта ««Wild West»». Я подумав, що фестиваль можна назвати за аналогією — «West». З англійської перекладається як «захід», як частина світу, а в українській мові це ж слово позначає подію. Фестиваль із назвою «Захід» існує, а дикого фесту в нашій країні не було. Змінивши одну букву в назві треку, який мене надихнув, вийшов «Wild Fest». І ця назва цілком відповідала першому фестивалю, а потім і другому, хоча він став цивільнішим. Думаю, в подальшому атмосфера дикості збережеться. Мені дуже подобаються фестивалі з декораціями дикості, які проходять майже в міських умовах, але хочеться, що б це було серед дикої природи. З часом фестивалі «переїжджають» з лісових галявин ближче до цивілізації. І хоча позиціонують себе як фестивалі на природі, вони вже такими не є. А ми, на мій погляд, вибрали найбільш дикий район Закарпаття — Перечинський. Бо, якщо задуматися, то за 50 кілометрів від Ужгорода ти потрапляєш у повну дикість.

— Хто наразі підтримує «Wild Wild Fest»?

— У нас немає спонсорів і жодного фінансового партнера. Ми зверталися до багатьох осіб за підтримкою, але наразі безрезультатно. Наразі маємо інформаційних партнерів, технічних, партнера локації. Всі учасники фестивалю певним чином підтримують фестиваль, допомагають із рекламою, закликають своїх шанувальників відвідати захід. Цим і надають певну підтримку фестивалю.

Організацією і фінансовою підтримкою займаємося ми, троє ентузіастів — Олег Орєшніков, Степан Оленчук, який активно займається не тільки внутрішніми завданнями під час фесту, а вже і його підготовкою, та Михайло Качур, який підтримує фестиваль тим, що надає йому територію. Але хочеться, щоб підхід був євро­пейським, коли люди, які приходять на захід, є його підтримкою, щоб партнери залучалися до фінансування конкретних потреб фестивалю.

На Закарпатті ситуація у шоу-бізнесі кардинально відрізняється від загальноукраїнської. До 2010 року одиниці заходів open air були платними. Всі концерти на площах були рекламними. У нас глядач і спонсор не розуміють процедури оплати за концерти поза залою. Нам потрібно привчати людей до таких заходів. Думаю, що закарпатський слухач невдов­зі зрозуміє, що платить за вхід на фестиваль не дарма, а за свій відпочинок. Ситуація з музикою така, що на фестивалі глядач за один день платить за вхід, до прикладу, 200 гривень, а в міських умовах стільки коштує найдешевший квиток на концерт одного виконавця. Хоча на фестивалі за цей день виступлять десятки виконавців.

— Така різноманітність популярних гуртів-учасників фесту можлива завдяки професійним контактам компанії «Solist»?

— Так, із багатьма артистами ми співпрацювали і тому їх знаємо. Насправді музичний світ в Україні досить вузький, всі всіх знають із певних заходів. Коли минулого року запросили «Pianoбой», вони залишилися дуже задоволеними. Їм сподобалися природа і публіка, яка поводилася дуже культурно. Тому вони очікували «Wild Wild Fest-2017», на збірних концертах розповідали іншим гуртам про фестиваль.

Минуло року у нас було понад 20 учасників, цього року — понад 30. Будуть артисти, які згодом стануть відомими — своєрідні презентації на фесті. Із Закарпаття це екс-соліст гурту «Рокаш» — Іштван Халус, який зібрав новий гурт «Вандор», що на місцевому діалекті означає «Мандрівник». Можливо, будуть відомі, але не діючі колективи, які для нашого заходу відновлять свою діяльність. Це поки що таємниця.

З українських виконавців у нас буде гурт « [O.]», у якого тільки-но вийшов альбом «Самий СОК», і вже через рік, думаю, вони наступатимуть на п’яти «Onuka». Також приїдуть легенди сцени — гурт «The ВЙО», у якого є пісня про Карпати, а ще «Pianoбой», які чекають наш фест, як працівники заводів відпустки. Також будуть «Гуцул Каліпсо», «Саша Буль», «THE HYPNOTUNEZ», «Триставісім», «Zapaska», «One Week Gone», «Tik Tu», «Atomic Simao», «КораЛЛі», «Kasiopea», «Чаламада», «Vagabond Specter», «Call Tracy», «Rodion Sun Lion», «Light Dreams», «Doping», «Lost Animals», «The Orange Room» та інші.

— Чим розважатимете гостей поміж виступами гуртів, чи зміниться організація локації?

— Цього року фестиваль масштабніший, я дуже сподіваюся, що він буде краще організований, бо ми виправляємо всі недоліки.

Щодо локації, зміни теж будуть. Зробимо певні міні-локації, у яких можна буде займатися бойовим мистецтвом з Kagami Dojo, фітнесом, стретчингом із «G Family». Попереджаю, що продажу хенд мейд продукції, окрім офіційної точки з рекламною продукцією фестивалю, не буде, бо це не ярмарок. Відбудуться зміни сцен та їх оснащення. До фудкорту ми підходимо дуже уважно, підібрали найкращих підрядників, складаємо меню для різних категорій учасників і гостей фестивалю. Взагалі багато факторів матеріально залежні, але дещо можна виправити, і ми це робимо.

— Скільки коштує вхідний квиток на фест і де можна його купити?

— Стартова ціна була 350 грн. за три дні, але вона змінюється. При вході на фестиваль, у касі триденний квиток буде коштувати 500 грн. Тому радимо завчасно придбати квитки. Також у продажі є одноденні квитки, для тих, хто хоче потрапити на свого улюбленого виконавця чи не може відвідати всі дні. Квитки можна придбати на сайті квиткової агенції «Karabas.Com» та в партнерських точках продажу, які можете знайти на нашій сторінці у Facebook (facebook.com/wwfest)

— Чим найбільше, на твою думку, «Wild Wild Fest» відрізняється від інших закарпатських фестивалів?

— «Wild Wild Fest» — це перший в Україні музично-велосипедний фестиваль. Він один з перших комерційно грамотних фестів у Закарпатті, зроблений закарпатцями. Я дуже радію, що в Закарпатті багато фестивалів. Це туристично привабливий регіон, а коли є класно організований фестиваль, це дуже добре. Нещодавно у Києві відбувся «Атлас» — хороший міський, неймовірно великого масштабу фестиваль із великою кількістю запрошених гуртів. Але там ти все одно в умовах міста, немає відпочинку на природі, коли можна піти до лісу, скупатися в річці, піднятися на полонину. Навіть закарпатцям такі фестивалі, як «Wild Wild Fest», дозволяють відпочити у горах.

Хочу зазначити, що люди з Києва, Львова, Тернополя були першими покупцями квитків на фестиваль. Це другий рік поспіль така тенденція. Закарпатський глядач, сподіваємося, теж буде активніший до таких подій.

Наталія Толочко,
фото Олександри Шевченко
та з архіву «Wild Wild Fest»