В Ужгороді показали діалог почуттів за оповіданням Маркеса
П’ятий фестивальний день у Закарпатському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. братів Шерегіїв запам’ятається ніжною, меланхолійною, направду весняною виставою «Кохання з присмаком дощу» за мотивами оповідання Габріеля Гарсіа Маркеса «Очі блакитного собаки».
До Ужгорода її привіз Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. І. Франка. На сцені були тільки Він і Вона, а між ними не просто діалог, а вир почуттів, який захоплює і ставить у безвихідь.
Вистава тримає у напрузі до останнього. Він і Вона, за сюжетом, зустрічаються лише у сні. Протягом 11 таких зустрічей глядач постійно розмірковує: хто ж вони одне одному у реальності — незнайомці чи близькі люди? Діалог почуттів на сцені знайомий і близький кожному з реальності: головні герої фліртують, закохуються, сумують, плачуть, безмежно страждають від безвиході… І коли вже надії майже не залишається — вони зустрічаються.
Режисер вистави — актор Франківського театру Олексій Лейбюк — зізнається, що не бачив щасливого кінця для своїх героїв. «Я люблю глибокий матеріал. Це вистава була про людську самотність, бо людина навіть у сні не хоче бути сама. У моєму першому варіанті не мало бути хепі-енду. Але оскільки вистава вийшла в період Майдану, початку війни, Ростислав Держипільський порадив зробити такий «подарунок» наприкінці. За моїм першим задумом, вони не зустрічаються, усе закінчувалося на останньому сні. У другому варіанті наприкінці мало бути відео, де хтось один приходив на могилу до іншого, тобто, що ця людина колись була у житті, і зараз ця людина приходить уві сні. Ця інсценізація дуже випадково потрапила мені в руки. Найважче було об’єднати виставу, щоб вона була цілісною і виходила на одну ідею, на самотність», — розповів Олексій.
«Кохання з присмаком дощу» стало його дипломною роботою під час закінчення режисерсько-акторського курсу Київського театрального університету. Сьогодні він працює актором, за два роки зіграв уже 9 головних ролей, а також зрежисував виставу для дітей «Красуня і Чудовисько», до якої сам написав інсценізацію.
З часу прем’єри вистави «Кохання з присмаком дощу» минуло рівно два роки, хоча дату показу в Ужгороді вибрали випадково, зізнався директор, художній керівник театру, керівник постановки, заслужений артист України Ростислав Держипільський. Франківські глядачі вже давно полюбили діалог почуттів за мотивами Г. Г. Маркеса. Її показують двічі-тричі на місяць, тож за 2 роки відбулося приблизно 60 показів. «На неї ходять люди, її люблять. Вона така чиста, свіжа, хороша і водночас сучасна. За неї ніколи не соромно. Й актори талановиті, красиві», — зазначив Ростислав. Головні ролі у виставі зіграли Ігор Захарчук і Мирослава Гусак.
Невідомо, коли Ужгород побачив би виставу за Маркесом, якби не фестиваль малої сцени «Під цвітом сакури», який цього року став пілотним проектом облмуздрамтеатру, але подає хороші надії на продовження. Ідея фесту належить директорові Василеві Марюхничу. Подібні дійства проводять чимало театрів, адже це пробуджує інтерес глядача, дозволяє побачити щось нове і водночас продемонструвати свої здобутки.
«Малу сцену в нашому театрі відкрили рік тому і вона дуже добре сприйнялася глядачами, вже має своїх фанатів. Це просто інший театр, який відбувається безпосередньо перед тобою. Тому ідея фестивалю дуже добра. Цей пілотний проект успішний. Коли оголосили про фестиваль поміж театрами, нас закидали заявками. Такі сцени є майже в усіх великих театрах, тому всі хочуть показати себе», — розповів завідувач літературно-драматичної частини Олександр Гаврош. Він переконаний, що подібний фестиваль може стати ще одною принадою Ужгорода у період цвітіння сакур і приводити туриста не тільки за враженнями від природи, а й від культури.
Фестиваль триває, а завершиться він прем’єрою закарпатського облмуздрамтеатру — трагікомедією «Круті віражі».
Наталія Толочко
Коментарі :
Додати коментар