Про цікавинки та деякі підсумки акції
«Підвішена кава».

Традиція «подарункової кави» знайшла своє місце і в Закарпатті. Безумовно, бум спостерігався у грудні, напередодні Новорічних свят, коли Ужгородом гуляли туристи, які якраз і найбільше підвішували каву, чай, какао, тістечка.

Любителям кави подобалося робити добро і приємність, а отже — щось підвішувати, однак інші кавомани не так швидко наважувалися скуштувати подарункової кави. Після Нового року ажіотаж спав, однак власники кафе переконані — цю добру й милу традицію треба підтримувати. Ми покавували у кількох кав’ярнях і поспілкувалися з власниками й керівниками кав’ярень про те, чи прижилася в них традиція «підвішеної кави», як реагували клієнти, що найчастіше підвішували... Результати акції дещо несподівані та приємні. Віримо, ще більше ужгородців даруватимуть незнайомцям каву і ще більше приймуть її в дар.

Лілія Ціцак, власниця кав’ярні «Тірамісу»
«Різні люди заходили на «підвішену каву» — і пенсіонери, і студенти, і навіть наші постійні клієнти-банкіри. Ті ж банкіри могли просто гроші забути, але вже наступного дня вони обов’язково щось підвішували. Найчастіше підвішували каву, рідше — тістечка, какао, чай. У грудні порівняно з січнем підвішували найбільше. Раніше люди більше соромилися, тепер   уже не так. Бувало, приходили люди старшого віку й тихенько питали, мовляв, читали в газеті про акцію, чи справді є така підвішена кава і що за неї не треба платити?.. Куштували щось підвішене, наступного разу також приходили. Власне, акція почала діяти 29 листопада 2011 року, в грудні щодня в середньому підвішували п’ять-шість кав на день. У січні, звісно, вже менше — в середньому три-чотири порції. Ми підрахували, що за 55 днів акції підвісили близько 250 чашок кави. У грудні чай підвішували щодня, а в січні — раз на три-чотири дні. За цей період підвісили близько 40 тістечок. Вважаю, що це хороший результат. Для того, щоб підтримувати традицію, гадаю, треба внести певну новинку, оскільки це вже не так цікаво. Так, люди ще ходять на підвішену каву, але чим далі, тим менше тих, хто бажають підвісити щось смачненьке. Хоча спочатку було навпаки».

Адіна Дан, власниця кав’ярні «Кавовий двір»  
«Коли ми впроваджували в себе цю акцію, то очікували більшого ажіотажу від відвідувачів. Однак якось не склалося, не розумію, з чим це може бути пов’язано. Клієнти приходили, розпитували про принцип «підвішеної кави», офіціантки їм розповідали, однак на цьому все закінчувалося. Бувало, що ми самі підвішували для своїх клієнтів. Також були всього два випадки, коли відвідувачі щось підвішували. Один клієнт був дуже щедрий — підвісив 2 лате і шоколадку. І одразу це підвішене і випили. Звісно, заходили люди й питали, чи є щось підвішене. Жаль, що традиція в нас не прижилася, ми вже й табличку спеціальну придбали, аби записувати підвішені чашки кави. Можливо, вдасться по-новому запустити акцію з початком весни-літа, тобто чогось нового. Навесні на терасі планували вже поставити велику дошку з інформацією про підвішену каву...»

Інга Горкій, співвласниця кав’ярні «Горіціана»
«Для акції в нас спеціальна дощечка, на якій можна вішати так звані «чашки», що свідчить про кількість підвішеного. Клієнти дізналися про акцію з газети й одразу розпитували, що і як. Люди про це спілкувалися, їм було цікаво. Однак наразі особливого бажання підвішувати не було. Пам’ятаю, заходила жінка й питала, чи є в нас підвішена кава. Гадаю, з появою дощечки любителі кави почнуть що-небудь підвішувати. Думаю, серед тих, хто захоче випити підвішеної кави, буде багато студентів та людей похилого віку. Тим паче, ті ж самі студенти, можливо, будуть підвішувати одне одному».

Андрій Самсонов, власник кафе-пельменної «Ша­ровари»
«На початку акції наші клієнти були вкрай здивовані, не розуміли, а що ж відбувається, з чим це пов’язано, для чого це робити. Спочатку треба було роз’яснювати, як діє акція «підвішена кава». А потім люди більше дізналися про акцію зі ЗМІ та Інтернету загалом. Як правило, підвішували каву та інші напої, однак бувало, що підвішували і пельмені, перші та другі страви. За час акції підвісили кілька десятків чашок кави, кілька порцій пельменів, супів... Днями цікавилися, чи є в нас щось із їжі, однак, на жаль, на той момент нічого не було. Наразі підвішені кава та фірмовий фруктовий напій. Продовжують підвішувати і далі, однак ажіотаж уже впав, бо будь-яке диво триває три дні. Про акцію можуть і забути, тому варто внести щось нове або просто освіжити в пам’яті ужгородців про «підвішену каву». Мені здається, що це в нас не приживеться, хоча шкода, адже могла бути така добра традиція».      

Тетяна Монич, власниця «Old Кафе»
«Найбільше підвішували у святкові дні, коли було багато туристів. Вони з задоволенням підвішували не лише каву, а й тістечка і навіть коньяк. Мені запам’ятався випадок, коли до нас завітали чоловік із дружиною. Люди похилого віку, але дуже інтелігентні. Мені здається, що жінка навіть спеціально зробила зачіску. Вони прийшли до нас як на свято. Запитали, що в нас є підвішене. Тоді були кава та тістечко, то ми їх і почастували. Був ще підвішений коньяк. Не знаю, правильно це чи ні, однак ми його видали. Саме цих людей, вважаю, можна було почастувати. Відчувалося, що для цієї пари це було щире свято. Настільки було приємно, що навіть сльози з’явилися в очах. Було очевидно, що в цих людей це було традицією — сидіти, мов у театрі, пити каву, а до неї трішки коньячку. Інша справа, що, можливо, наразі вже не так легко собі це дозволити... Згодом ці люди ще двічі приходили на підвішену каву. Хочу також зазначити, що своєрідна «підвішена кава» в нас ще була до початку самої акції. Ось влітку на терасі якась бабця могла присісти на стілець перепочити, а відвідувачі казали офіціанткам, мовляв, запитайте, чого бажає бабця, і я їй це замовлю. Звідси висновок, що люди завжди мали потребу зробити і прийняти добро. Щодо кількості «підвішень», то таких бувало і 10 за день. Наразі дещо менше, після свят почався спад. Я і сама підвішую каву для гостей. Акція хороша, вважаю, що її варто підтримувати, більше розповідати іншим про принцип дії акції. Тим паче, як каже моя офіціантка Мар’яна, більше радіють ті, хто віддає, тобто підвішує. Про цю акцію треба говорити з позитивом, аби люди пишалися тим, що вони беруть у ній участь, себто в чомусь гарному та благородному, роблять добро і від них щось залежить. Для популяризації акції, можливо, варто організувати конкурс на кшталт, хто більше підвісить (усміхається — Авт.)».

Ганна Токач, адміністратор «Львівської майстерні шоколаду»
«Коли люди читали інформацію про акцію «підвішена кава» у буклетах, які стоять на столиках, то, як правило, реакція була позитивна. Підвішували ба­гато чого — чай, каву, цукерки, пиріг. Найбільше підвішували під час свят — туристи та місцеві мешканці. Багато підвішували цукерок для дітей, адже ж свята були і, мабуть, у людей був підвищений «рівень добра». Люди й далі підвішують — акція триває. У нас навіть залишають персональні підвішення. Клієнти конкретно вказують, кому саме хочуть підвісити. Ось наразі в нас є три   підвішені чаї, одна цукерка, а також два персональні підвішення. Хочу сказати, що люди користуються тим, що можна почастуватися. А ось дітей ми й самі намагаємося обдарувати, адже це приємно і дитині, і мамі, і нам. Після Нового року ажіотаж дещо спав, але таке затишшя загалом   нормальне для бізнесу кав’ярень, оскільки люди багато витратили під час Новорічних свят. Тим не менше, люди знають про акцію, продовжують цікавитися і беруть у ній участь».

P. S. Про принцип дії акції та місця, де можна підвісити або почастуватися підвішеним, читайте на стор. 21.

Евеліна Гурницька