Марина Цветаєва ділила чоловіків на геніїв та "гастрономів"
120 років із дня народження Марини Цветаєвої, відомої письменниці, перекладачки, відзначили літературним вечором в обласній бібліотеці. Вірші читали учні третьої школи. Акомпанувала Леся Дубенко, керівниця інструментального ансамблю «Рапсодія», директор Ужгородського районного будинку культури. На скрипці вона виконала п’єсу С. Рахманінова та «Аве Марію» Ф. Шуберта.
Марина в перекладі з латинської означає «морська». Вона про себе писала, що така ж непостійна, мінлива. Творчості Цветаєвої властивий романтичний максималізм. У житті вона також була рішучою і сміливою. Відчувши себе дорослою, поголила голову, бо мала погане волосся, і певний час була лисою.
Ще в дитинстві Марині пророкували велике майбутнє. Вірші почала писати в шестирічному віці. Коли їй виповнилося 16, самостійно, потайки від рідних видала свою збірку. Книгу одразу помітили і належно оцінили відомі критики.
Особливе ставлення в неї було до відомих письменників. Поважала творчість Олександра Пушкіна, якому присвятила цикл поезій, щоденникові записи, листи. Кумиром для неї тривалий час був Олександр Блок. Сумувала після смерті Володимира Маяковського.
Була одружена з Сергієм Ефроном, мала від нього двох дітей. Критики кажуть, що вона була незвичайною матір’ю. Вона обожнювала своїх дітей і водночас сприймала їх як поетичні творіння. Великим потрясінням став період Другої світової війни, коли чоловіка Марини Цветаєвої заарештували, а дочку відправили до виправного табору. Письменниця не витримала тривалої розлуки, до якої додалися й інші переживання, життя в еміграції. У 1941 році вона вчинила самогубство — повісилася, залишивши своєму синові передсмертну записку: «Я важко хвора. Це вже не я. Люблю тебе».
Наталія Бедзір, доктор філологічних наук, під час літературного вечора розповіла, що в Марини Цветаєвої з дитинства була особлива цікавість до відомих поетів: «Навіть чоловіків вона ділила на геніїв та гастрономів. Була закохана в письменника Бориса Пастернака. Він також відповідав взаємністю. Вони були схожі передусім внутрішнім благородством». Кажуть, що роман у листах між Цветаєвою і Пастернаком тривав 10 років. За цей час вони майже не бачилися. Саме за посередництва Бориса Марина писала листи Райнерові Марії Рільке, до якого також мала особливе ставлення. Листування обірвалося зі смертю Рільке. «Не треба порівнювати великих. Достатньо гордитися, що їх багато», — підсумувала Наталія Бедзір.
Людмила Бородіна, доцент кафедри російської літератури УжНУ, каже, що Цветаєвій було властиве передбачення майбутнього. Під час виступу вона згадала слова Романа Гуля про Цветаєву: «Божа дитина у світі людей».
В Єлабузі, місті, де поетеса наклала на себе руки, кожні два роки проводяться Міжнародні Цветаєвські читання і вручають літературну премію ім. М. Цветаєвої.
Наталія Каралкіна
Коментарі :
Додати коментар