Любов і гнів чуйної душі та вразливого серця
У сатиричній книзі Юрія Шипа є над чим посміятися і серйозно замислитися.
Вже впродовж багатьох десятиліть духовна нива письменника Юрія Шипа врожаїть щедро і щасливо. Нині в доробку автора понад тридцять із хистом написаних різножанрових книжок гумору, поезії, прози та пісень. Найбільшу популярність серед читачів мають його збірки байок, гумору та сатири «Бита карта», «Градусна хвороба», «Феркові фіґлі», «Сині сльози», «Усміхнена педагогіка», «Прогулянка звіринцем» та інші видання.
Сила усміхненого слова Юрія Шипа у глибокому закоріненні в народну мудрість, лаконічності та влучності. Мені особисто доводилося бути свідком, як на фестивалі народної творчості декламатор прочитав кілька гуморесок із колись дуже популярної збірки Юрія Шипа «Градусна хвороба», не назвавши автора. На моє запитання, чому учасник цього мистецького форуму не назвав імені гумориста, керівник колективу без тіні сумніву відповів: «А це народна творчість». Такими вважають, до речі, й пісні на слова Юрія Шипа: «Деца коло пеца», «Моя мила шатя прала» та чимало й інших. Тут, як кажуть, коментарі зайві: найвища оцінка творчості завжди визначається народом.
Славнозвісний письменник Ернест Хемінгуей свого часу зауважив: «Людина — єдина жива істота, котра сміється, хоча саме в неї для цього причин і немає». Коли би цей американський класик побував у теперішньому українському середовищі, я певен — він би одразу змінив свою думку. Бо де-де, але в нас на кожному кроці, у кожній установі та кожному закладі є привід не так посміятися, як пореготати (крізь сльози!). Або ж, як сказала одна з літературних героїнь: «Вже сотні років як турки залишили у спокої наш край, але й нині в яку державну контору не зайдеш, усюди сидить їхній нащадок — чистий турок. І з кожним роком їх усе більше й більше...»
Красномовно свідчить про це й нова книга Юрія Шипа «Байкостріл». До неї ввійшли алегоричні (здебільшого сатиричні) викривальні твори письменника, написані під враженнями новітніх часів (1992—2012 роки) у незалежній (?) Україні. У виданні вдало згармонізовані гостре художнє слово і глибокий актуальний зміст зі стислими (часто крилатими) афористичними фабулами, пересторогами, відозвами та іншими спонуками, покликаними розвінчувати й олюднювати дикобразів та інше хижацьке поріддя в людській подобі: привладних і позавладних негідників і лицемірів та інших паразитів і шкідників. Усі вони — персонажі повноформатних сюжетних та мініатюрних байок із баєчками, злободенних поетичних памфлетів, пекучих епіграм та доскіпливих жартів.
Одним словом, читач, котрий візьме до рук «Байкостріл» Юрія Шипа, не пожалкує. Тут є не тільки над чим посміятися і пореготати, але й серйозно замислитися. Ця книжка переконує, що на всі сто мав рацію дотепний поляк Станіслав Єжи Лец, коли недвозначно сказав: «Скажіть мені, над ким і над чим сміється народ, і я скажу вам, за кого і за що він готовий пролити кров». А Шипові байки — це язик, очі та вуха народу. Мені імпонують і нагадують вони дуже прості слова моєї світлої пам’яті бабусі Марії: «Хто щиро сміється та вміє вас розсмішити, в того мудре, добре і любляче серце»...
Прочитайте книгу «Байкостріл» і ви неодмінно переконаєтеся, що Юрій Шип не тільки талановитий майстер слова, але й людина, котра дотепно сміється та насміхається мудро від усього доброго і щирого серця, нелицемірно люблячого Бога і ближнього.
Дмитро Кешеля
ТЕГИ : Юрій ШипКоментарі :
Додати коментар