Головна версія жахливої трагедії, що сталася в Мукачеві — нездатність чоловіка будувати стосунки в сім’ї й помста дружині

Недарма кажуть: чужа душа — темний ліс. Імпульсивні, неврівноважені особи здатні на жахливі вчинки, які нормальній людині не вкладаються в голові. Всі подробиці страшної трагедії, що сталася в кінці лютого в Мукачеві, поки що не відомі, проте з того, що вдалося з’ясувати слідству, стає зрозуміло — 45-річний чоловік позбавив життя свого малолітнього сина, а потім наклав на себе руки через авторитаризм, ревнощі й нездатність будувати стосунки в сім’ї.

26 лютого, в неділю, близько 9-ї години ранку в чергову частину Мукачівського районного відділу МНС подзвонив 45-річний Ілля, мешканець Мукачева. Чоловік схвильованим голосом повідомив, що ще 21 числа пропав його 5-річний син Іван, котрого він ніяк не може знайти. І оскільки відчуває свою провину за зникнення дитини, вирішив спалити себе в лісовому масиві між Мукачевом та с. Березинка. Телефонне повідомлення переад¬ресували в міліцію, оперативна група зразу виїхала в названий ліс і виявила обгоріле тіло чоловіка. Судячи з усього, Ілля облив себе бензином і підпалив.

Оскільки особа загиблого була відома, міліція почала шукати його родичів. З’ясувалося, що в Іллі була громадянська дружина, яка в той час перебувала у своїх родичів у с. Збини Воловецького району. Таку сім’ю прийнято називати неблагополучною, хоча на жодному обліку вона не стояла. Подружжя виховувало чотирьох синів. Двоє старших (16 і 12 років) були від іншого чоловіка, а молодші (6 і 5 років) — від Іллі. Жінка спеціально не оформляла шлюб офіційно, щоб вважатися матір’ю-одиначкою й отримувати більші соціальні виплати. Дитячі гроші були єдиним офіційним доходом сім’ї. Найбільшу виплату виплачували на молодшого Іванка, котрий із народження хворів на важку спадкову хворобу целіакію (його організм не сприймав білок глютен, який міститься в молочних і більшості зернових продуктів). Хлопчикові необхідні були спеціальна дієта й регулярне спостереження у лікарів, але, незважаючи на це, він ріс розвиненим, розумним, комунікабельним. Що здивувало правоохоронців під час першої ж розмови з матір’ю — в сім’ї не виявилося жодної фотокартки зниклого Іванка — ні сімейної, ні окремої, не було зображень навіть у мобільному телефоні. Тому для пошуків дитини довелося складати фоторобот.

Не зовсім типово в сім’ї поводив себе й чоловік. Ілля був авторитарним і владним — до дружини й дітей ставився, як до підлеглих, усіх контролював, вирішував, кому чим займатися, розпоряджався «дитячими» грошима. Хоча сам ніде не працював. Він ревнував дружину (був старшим на 10 років), а якщо щось виходило не по його волі, міг розлютитися й дозволити собі підняти на неї руку. Після сімейних сварок Мар’яна нерідко виїжджала з дітьми до батьків у Воловецький район.

Щось схоже сталося й останнього разу. Через кілька днів після сварки Ілля приїхав у с. Збини й став переконувати дружину повернутися. Але та не захотіла. Тоді він забрав молодшого сина, з котрим поїхав до Мукачева. А на прощання серед іншого кинув таку фразу: «Я не дозволю тобі більше заробляти на дітях». Чим чоловік займався в наступні дні, поки що не встановлено. Проте дані мобільного оператора (за якими можна відслідковувати пересування абонентів) показали — він безперервно їздив із одного району в інший, навіть виїжджав у Івано-Франківську область, де колись навчався. І постійно дзвонив Мар’яні: «Коли ти повернешся? Пропав син, чому ти не приїжджаєш додому?..» У цей період Ілля дуже нервував, буквально місця собі не знаходив. Пізніше правоохоронці оглянули його квартиру й виявили там купу жіночих і дитячих речей, які були порізані або порвані на клапті. Незговірливість дружини і невміння взяти ситуацію під контроль, видно, й підштовхнули чоловіка до вбивства дитини. Можливо, трагедії вдалося би запобігти, якби Мар’яна зразу після від’їзду чоловіка звернулася в міліцію. Але вона, прекрасно знаючи про агресивність чоловіка і хворобу сина (а зі слів Іллі й про те, що дитина зникла), нікуди з цього приводу не зверталася. Загибель чоловіка, а пізніше й звістку про смерть дитини жінка сприйняла, на диво, спокійно, наче нічого екстраординарного не сталося.

Утім, перші два дні про долю хлопчика нічого не було відомо, його продовжували шукати. Фоторобот Іванка розмістили в засобах масової інформації і це спрацювало — мукачівський таксист згадав, що підвозив дитину з дорослим чоловіком до лісу біля с. Куштановиця неподалік Мукачева. Правоохоронці прочесали кожен квадратний метр лісу й у вівторок, через два дні після самоспалення Іллі, знайшли в неглибокій ямі прикидані землею обгорілі рештки дитини.

Тіло відправлено на експертизу, яка має встановити час, причину смерті, а також (на рівні ДНК) особу загиблого. Це довготривале дослідження, яке може зайняти місяць, однак правоохоронці майже на сто відсотків упевнені, що обгорілі останки — зниклий Іванко.

Порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство). Зараз слідство намагається крок за кроком відтворити подробиці цієї страшної події. Основна версія така — чоловік убив дитину, щоб помститися дружині, а через кілька днів, усвідомивши, що накоїв, покінчив життя самогубством...

Ярослав Галас