«Кольорові баки» — пункт прийому вторинної сировини — запрацював з вересня минулого року в Берегові. Приймають усе: від пластику і картону до батарейок та енергозберігаючих ламп. Але саме напередодні Великодня у ньому сталась пожежа. Втім, давайте з самого початку.

Стартували, аби дати альтернативу

Віктор Бучинський — інженер, член Берегівської міськради та еко-активіст. Ідея створити пункт прийому вторинної сировини виникла у нього давно. Каже, не міг спокійно дивитися, піднімаючись кожного разу на Боржаву, на гори сміття, на пакети, які були розкидані по берегу річки, «як ялинкові прикраси на ялинці, — згадує. — Жахлива картина. І по самій річці час від часу пропливали пластикові пляшки». Неодноразово Віктор брав участь разом з представниками нашого водного господарства та з угорцями в очистці русла Тиси від сміття, яке тече з України в Угорщину.

Тому зібравшись ще з двома берегівчанами — Олегом Супруненком та Дмитром Кобринським — вони й започаткували проєкт «Кольорові баки». Структура розподілу вторинної сировини доволі складна, тому перед тим, як відкрити «Кольорові баки», команда довго радилась та планувала всі моменти проєкту.

Віктор створив групу у Фейсбуці — КОЛЬОРОВІ БАКИ і у вересні 2019 року запустив роботу пункту по прийому вторинної сировини «Кольорові баки». Власне сам пункт прийому був створений за заощадження Віктора, який винайняв приміщення старого складу дослідно-експериментального заводу.

«Старт був даний, — розповідає Віктор, — а потім ми отримували кошти від вилученої сировини. Але це покривало фактично заробітну платню одному працівнику, який працював у приймальному пункті в приймальні дні, двічі на тиждень. Крім того, ці кошти покривали оренду приміщень та податок. ...Пункт був створений для того, щоб не просто сварити людей, мовляв: «Не викидайте сміття на природу!», а дати їм розумну альтернативу: сортувати, збирати і приносити на наш пункт т і ще й отримайте за це гроші», — розповідає чоловік.

Цей проект починався як соціально-комерційний, але останнім часом він переходить в соціальні рамки: Віктор Бучинський веде потрохи просвтницьку діяльність, розповідає про необхідність сортування сміття дітям у школах та дитсадках.

«За сировину зараз багато коштів не виручиш, — розповідає активіст, — на це впливає дуже багато факторів, і відкриті кордони для сміття. Тому падає в ціні картон, пластик, скло, але це вже проблема на державному рівні. Держава мала би заохотити або зобов’язати товаровиробників, щоб вони були зацікавлені повертати тару, як це працює за кордоном. Так людина, здавши тару товаровиробнику, поверне частину своїх кошти, які товаровиробник і так заклав у вартість продукту, а не викине свої гроші на смітник».

Шлях вторинки

В ідеалі отриману і посортовану вторинну сировину було би направляти напряму на заводи, але Віктор Бучинський не може це зробити, тому що не має відповідного обладнання: пресів, вантажно-підйомне обладнання. Заводи приймають, скажімо, картон, спресований у 300-кілограмовий тюк, «а в мене прес тискує максимум до 250 кг., — каже чоловік. — Для цього нам ще потрібне вантажно-підйомне обладнання, інший вид приміщення, де ми зможмо наскладувати вторсировини на цілий каміон.

— А із заводами не можна домовитися, або вони допомогли вам у цьому?

— Ще поки що ми таких перемовин із ними не вели, але це є в найближчих планах. Було би дуже добре, якби вони змогли піти нам назустріч і ми б домовилися про співпрацю. Мене найбільше цікавить завод з переробки пластикових пляшок, у нас їх дуже багато. Наразі ми працюємо з ужгородськими та мукачівськмими великими заготівельними базами і вже вони у великих масштабах транспортують сировину на заводи.

До речі, перед здачею тари до пункту прийому вторинної сировини цю тару потрібно мити: пластикові пляшки від пива, тару від молочної продукції, від товарів побутової хімії. Злегка чи ретельніше промиті ємності — це норма, стандарт, який діє у таких пунктах прийому вторсировини по всьому світу. Віктор неодноразово розповідає про це, в тому числі і на сторінці в соцмережі. Подібних деталей і тонкощів немало, але люди не дотримуються їх. Як і того, аби викидати сміття у баки відповідного кольору.

Поки що деякі відходи «Кольорові баки» просто накопичують: батарейки, люмінісцентні лампи, тетрапаки чекають свого часу для відправки на утилізацію.

Пожежа

Вона сталася якраз напередодні Великодня — 18 квітня. Займання було ззовні, під дверима відділу з папером і картоном. Пожежники одразу ж виключилив варіант із коротким замиканням, тому що струму у мережі пункту прийому не було.

Вогнем було знищено все, згорів дах, зраз фахівці підраховують збитки, справа знаходиться на розслідуванні в Берегівському РВ міліції.

«Повністю згорів дах будівлі та постраждав інвентар, без якого ми не можемо продовжувати свою діяльність. В мене велика підтримка в Берегові, люди одразу відгукнулися, готові допомогти хто фінансами, хто будівельними матеріалами, то я підготував список матералів, необхідних для відновлення будівлі і опублікував на сторінці», — каже Віктор.

Важко було дивитися на зруйновану справу, але життя триває і «Кольорові баки» працюють і далі, поступово готуючись до відновлення та ремонту.

«Кольорові баки», до речі, один з небагатьох пунктів прийому вторинної сировини в області, який приймає всі види відходів, навіть те, що не йде на переробку: папір, скло, пластик, картон, тетрапаки, батарейки, LED-лампи. Таких пунктів по Закарпаттю, за словами Віктора, не більше п’яти. А загалом спеціалізованих пунктів прийомів в кожному районі в середньому по три, зосереджуються переважно на прийомі скла — найбільш вигідного продукту вторинної сировини.

P.S. В лютому цього року в Берегово до Віктора приїжджала знімальна група проєкту «Сміттєвий король» з Євгеном Леськівом. Знайомство з еко-активістом та «Кольоровими баками» втілилось у півгодинному фільмі, який можна знати на ютубі.

У всіх країнах Європи значення кольорів контейнерів для сортування сміття уніфіковані:

• Зеленим кольором позначаються баки для збору виробів зі скла.
• Синій колір означає, що сюди складаються паперові вироби.
• У контейнери жовтого кольору відсортовуються картон та порожні картонні упаковки.
• Для органічних залишків та харчових відходів служать баки чорного кольору.
• Небезпечні відходи, наприклад, батарейки, сортуються у ємкості коричневого кольору.
• Червоний колір означає, що сюди складаються відходи, непридатні для переробки.
• Помаранчевим кольором позначаються контейнери для пластикових пляшок і упаковок.

Зоряна Попович