22 листопада відомий вчений у галузі атомної фізики і фізичної електроніки відзначив 85-річчя.

Заслужений працівник народної освіти УРСР, відмінник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії наук вищої освіти України, член Американського фізичного товариства, член товариства Академії наук Угорщини, Соросівський професор, лауреат нагороди Ярослава Мудрого, лауреат «Кращий закарпатець — 2001», заслужений професор Ужгородського національного університету.

Людвик Людвикович Шимон — відомий вчений у галузі атомної фізики й фізичної електроніки — народився 22 листопада 1934 р. в с. Терново Тячівського району в родині залізничника. Закінчив із відзнакою у 1957 р. фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету. Працював лаборантом, старшим лаборантом, на різних викладацьких посадах від асистента до професора. В 1960—1963 рр. навчався в аспірантурі. В 1966 р. захистив кандидатську дисертацію в престижному всесвітньо відомому науковому центрі — Фізичному інституті ім. П. М. Лебедєва АН СРСР м. Москва. В цьому ж інституті в 1985 р. на Вченій раді під головуванням лауреата Нобелівської премії, академіка АН СРСР М.Г. Басова (одного з винахідників лазера) захистив докторську дисертацію.

Людвик Шимон автор і співавтор понад 500 наукових публікацій

Головною складовою професійної діяльності Людвика Шимона є педагогічна робота. Він розробив чимало програм курсів лекцій, поставив відповідні лабораторні практикуми, написав методичні посібники. Був одним із співавторів програми курсу «Основи радіо­електроніки» для фізичних факультетів усіх університетів Радянського Союзу. Вперше на фізичному факультеті в 1990 р. запровадив інноваційний метод інтенсифікації навчального процесу, що дало можливість перейти від лекцій-монологів до розгорнутих лекцій-діалогів.

Як науковець у галузі фізики електронно-атомних зіткнень, Людвик Людвикович ще в 1960—1965 роках виконав уперше систематичні дослідження ефективних перерізів збудження (міра ймовірності процесів збудження) атомів лужних металів. Результати досліджень мають фундаментальне і прикладне значення. Вони, зокрема, істотно сприяли розвиткові теорії фізики електронно-атомних зіткнень, а також були частково передані замовнику для вирішення питань, пов’язаних з розробкою джерел електроенергії майбутнього — магнітогідродинамічних генераторів та термоелектричних перетворювачів.

Із 1970 р. Людвиком Людвиковичем були розроблені складні методики і апаратура для дослідження процесів збудження та іонізації атомів металів, що характеризуються високими температурами випаровування. Як наслідок — у галузі фізики електронно-атомних зіткнень було розвинуто новий напрямок досліджень процесів збудження та іонізації атомів металів зі складною структурою електронних оболонок (підгрупа алюмінію та рідкоземельні елементи). Результати оптичних спостережень властивостей атомів окремих рідкоземельних елементів були впроваджені в галузі космічних досліджень.

Масштабні наукові досягнення Людвика Шимона як керівника Проблемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки в різні роки пов’язані з дослідженнями збудження та іонізації атомів не тільки з основного стану, але й зі збуджених рівнів (для вирішення проблем застосування плазми — четвертого агрегатного стану речовини), складних біомолекул та кластерів (проблеми охорони природи та екології), взаємодії лазерного випромінювання з атомами у вільному та зв’язаному станах (проблеми створення приладів нового покоління), ультрафіолетового випромінювання з біологічними рідинами (проблема — здоров’я людини), а також у галузі квантової електроніки — з вивчення процесів та явищ у різних типах газових розрядів із метою поліпшення вихідних характеристик лазерів та розробки спеціальних джерел некогерентного випромінювання (ексиплексних ламп).

Людвик Людвикович автор і співавтор понад 500 наукових публікацій, у тому числі в матеріалах численних всеукраїнських та міжнародних конференцій, 30 праць з методики викладання та історії фізики, 35 документів на винаходи, одноосібний автор монографії «Эффективные сечения возбуждения и ионизации атомов редкоземельных элементов».

Попри глибоку економічну кризу 90-х років, фізичний факультет на чолі з Людвиком Людвиковичем вистояв

Під науковим керівництвом Людвика Шимона підготовлено 13 кандидатів та 4 докторів фізико-математичних наук. Із 1988-го до 2004 року професор Шимон обіймав посаду декана фізичного факультету. Незважаючи на глибоку економічну кризу в країні, фізичний факультет вистояв, не втратив свого реноме та став провідним освітянським та науковим центром України. За цей період поруч із традиційною спеціальністю «Фізика» на факультеті відкрито дві спеціальності, що було продиктовано потребами регіону у підготовці спеціалістів кваліфікації «Інженер-фізик». Людвик Людвикович є членом Закарпатського угорськомовного наукового товариства. У різні роки обирався членом ради Західного наукового центру НАН України, науково-методичної ради з фізики Міністерства освіти і науки України, Вченої ради Інституту електронної фізики НАН України, член редакційних колегій ряду журналів.

Життєвий шлях пройшов послідовно та в боротьбі з труднощами

Озираючись на активну науково-педагогічну діяльність упродовж понад 58 років, Людвик Людвикович усвідомлює, що життєвий шлях пройшов послідовно та в боротьбі з труднощами. Їх подолання приносили і радість, і щастя. Зазнав, на жаль, і горе втрат близьких та вічної розлуки з рідними й любимими членами сім’ї. Та, як і раніше, відчуває підтримку і повагу в колективі кафедри та факультету, друзів і добрих знайомих. Це вдячність за його толерантне ставлення до них. Він не має особистих ворогів.

Вдячний своїм учителям, які спрямували його працездатність у правильне русло. Це в першу чергу вчителі Ганна Фечка, Марія Тромбола, директор Іршавської школи Василь Бурч, класні керівники — Олена Бурч та Віра Карпова, вчитель фізики і математики — Юлій Іванчо, вчителька іноземних мов Марія Білинець. Іскорку любові до фізики запалила Розалія Генел. В університеті незабутніми залишаються викладачі, які вразили високою кваліфікацією, вмінням професійно донести до студентів свої знання різними способами та особистими манерами — Остап Хічій, Юрій Студнєв, Степан Кишко, Нона Гоженко, Арнольд Ковальчук та інші. Зі словами щирої подяки говорить про своїх аспірантів, а також науковців Проблемної лабораторії, які були причетні до проведення досліджень у напрямку фізики електронно-атомних зіткнень. Це, зокрема, І. Гарга та П. Волович, А. Сошніков, І. Курта, С. Маєрчик, А. Соломон, В. Качанов та інші.

Людвик Людвикович за тривалу плідну педагогічну та наукову діяльність мав державне, громадське та міжнародне визнання. Так, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, отримав Державну премію України в галузі науки і техніки. Та, як каже, жартуючи, Людвик Людвикович, з роками змінюються і форми захоплень. Менше буває на рибалці, але натомість, майструє більше вдома та на дачі. Має всі необхідні інструменти по дереву і металу. Його 169 «шедеврів» за останні 5—8 років — це виготовлені власноруч дерев’яні сходи на другий поверх (як удома, так і на дачі), декоративне лазиво на горище, розсувний стіл на 8 персон, лавиці на подвір’ї, мангали.

У своєму господарстві користується власноруч змайстрованою технікою та знаряддями, зокрема, міні-трактором із плугом, електропилою, зварювальним апаратом, циркуляркою та іншими різноманітними інструментами з обробки металу та дерева.

У родині найбільшою опорою у повсякденному житті є донька Оксана. Пишається внуками Катериною і Олександром, які проживають у Тячеві, та Ренаткою в Ужгороді.

Катерина закінчила біологічний факультет УжНУ з відзнакою та працює вчителькою біології та хімії у Тячівському ліцеї. Народила всім нам на радість трьох правнуків. Олександр закінчив медичний факультет УжНУ, працює в тій же районній лікарні, де працював покійний його батько — син Людовика Людвиковича.

Проживає разом із сім’єю доньки. Онука Рената — закінчила магістратуру фізичного факультету, обрала важку, але цікаву і престижну в наш час спеціальність — «Системи технічного захисту інформації». Життя триває. За словами генія українського народу Тараса Шевченка: «У всякого своя доля і свій шлях широкий». «Якщо доля може бути обумовлена випадковістю або випадковостями, то свій шлях широкий визначається розмахом діянь того, хто проходить цей шлях. У цих аспектах я вправі бути задоволеним. А що стосується довжини шляху або часу його проходження — на все воля Божа!» — каже Людвик Людвикович.

Любов Федорова