Сміття. Вода. Повітря. Влада Ужгорода неспроможна вирішити проблеми, які несуть загрозу громаді
Проблеми, які несуть загрозу масових захворювань та смертей, влада міста вирішити не може.
Сміття, забруднене повітря, неочищена вода. Це проблеми, які несуть реальну загрозу населенню. Це предвісники масових захворювань та смертей. Щоб вирішити ці питання, влада міста повинна регулярно скликати комісії запобіганню техногенних катастроф, на які запрошувати кращих фахівців і розробити стратегію вирішення проблем.
Почнемо зі сміття. Єдине сміттєзвалище у Барвінку заповнене на понад 90%. Тобто, вже близько до межі. Що далі? Куди вивозитимуть сміття? А його стає дедалі більше. Досі не вирішене питання з виділенням землі під новий полігон. Досі не вирішене питання з побудови сучасного сміттєпереробного заводу. Влада намагається сунутися в сусідні села, але там люди категорично проти ужгородського сміття. Наразі місто просить допомоги в області, але чому область повинна займатися проблемами міста? Для чого мешканці обирали владу? Щоб вона безпорадно писала листи чиновникам ОДА?
Сміття — це одна з проблем, яку потрібно вирішувати навіть шляхом непопулярним, можливо, попри чиюсь згоду чи незгоду. Бо це питання масової безпеки. І якщо влада час від часу віднаходить якісь вільні шматки землі, то, може, варто таки один з них віддати під полігон, а не житлову забудову?
Повітря. Тут справи ще гірші. При цьому влада взагалі ігнорує цю проблему, хоча вона також техногенна, і різкий ріст важких захворювань ужгородців саме від поганого повітря. Адже Ужгород на ганебному другому місці з забрудненості повітря. В Ужгороді повітря переповнене формальдегідом, оксидом азоту, діоксидом вуглецю, тобто, небезпечними речовинами, які невідчутні на запах, зате викликають хвороби верхніх дихальних шляхів та онкологічні захворювання.
Середньорічні показники в Ужгороді перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) у 5,3 разу. За рік в області викидається в повітря понад 70 тисяч тонн шкідливих речовин і 30 % із них припадає на Ужгород. Масове завезення користованих автомобілів лише погіршило ситуацію. Адже у нас 80 % від усіх шкідливих викидів становлять саме викиди автомобілів. У нас відсутній технічний контроль автомобілів. У нас відсутня екологічна перевірка викидів автомобілів. Ця ситуація безконтрольна і владі міста на неї просто начхати. Ніхто цим у мерії взагалі не переймається.
І якщо в Європі влади міст забороняють заїзд у центр міста автомобілів або навіть узагалі забороняють експлуатувати автомобілі з дизельними двигунами, у нас ніхто й нічого не забороняє. І нам все одно, чи автомобіль відповідає екологічним нормам викидів. Яке там Євро-5? Не чули. Більше того, експлуатується старий екологічно брудний транспорт для пасажирських перевезень. Тобто, влада сама експлуатує автобуси, які є справжніми хімічними бомбами.
І про воду. Якщо повітря це невидима проблема, то з водою може бути страшна миттєва біда. Це коли, не дай Боже, до води потрапить шкідливий елемент, який покладе на лікарняні ліжка або могили відразу тисячі людей. І це не страшилка.
Влада міста сама зізналася, що через застарілі очисні споруди вода, яка потрапляє в крани споживачів, недоочищується. А крім того, наші очисні споруди не спроможні переробити стільки води, скільки споживає населення міста. До катастрофи дуже близько. І хоч влада обіцяла винести це питання на найближчу сесію, завжди все опирається на кошти. Після цього починається якась бюрократична процедура зі зверненнями та листами у вищі органи. Але проблема від цього не вирішиться. Зачухаються лише після того, коли гряне грім.
Ця влада міста отримала рекордний бюджет у півтора мільярда гривень. Але гроші ділять на популістські візуальні проекти. На проекти, де можна отримати добрі відкати. А проблеми екології вирішуються так: якось буде...
Звичайно, буде. Але як? Якщо станеться біда, то влада витягне якісь папірці й демонструватиме бюрократичну писанину. Мовляв, ми намагалися запобігти лиху. Не намагалися. Це все не дієво. Щоб було дієво, потрібно мислити стратегічно і бути фахівцем. А у нас у владі міста примітивні прагматики-популісти.
Генріх Розман, еколог Prozak.info.
Коментарі :
Додати коментар