Ужгородка Олеся Смирнова — журналістка за фахом і працює в одному зі столичних онлайн-видань. Одного дня їй захотілося більше фарб, відтак вона відкрила себе в малюванні. А трішки згодом дівчина занурилася в мистецтво макіяжу. Так, саме мистецтво. Вона вчилася у професіоналів у Києві та Ужгороді, виробила свій стиль, а кілька місяців тому відкрила власну студію візажу #MUA_fox.

Олеся показує справжнє шоу, створюючи тематичні «арт-луки» на творчих заходах в Ужгороді. Саме вона малювала неймовірно цікаві та глибокі образи на івентах, які проходили на даху видавництва «Закарпаття», в Ботанічному саду, у дворику Бокшая на День Ужгорода. Леся продемонструвала, що на обличчі моделі можна створити символічний образ, картину, історію.

Ми завітали в #MUA_fox — світлу стильну студію з дерев’яними меблями, пуфиками з сіна і елементами декору, які створюють творчу дівчачу атмосферу. Олеся розказала про свою справу, «art look», тонкощі мейк-апів, модні тенденції, власні секрети краси, а також відкрила завісу нових ідей.

Як візаж влився в Олесине життя

Це сталося спонтанно, як і все в моєму житті. Якось відчула, що мені бракує творчості, замало фарб у житті, й вирішила малювати. Малювала вдома, зараз весь будинок у моїх картинах. Я в собі відкрила те, що люблю і можу малювати. Я все дитинство прагнула цього, закінчила танцювальну і музичну школи, але не школу малювання. А два роки тому почала брати приватні уроки живопису. Це непрофесійно, але таке заняття змінило мій емоційний стан.

Я завжди мала певне художнє бачення, відчуваю кольори, знаю, як вдало їх поєднати. Так, я читаю і вчуся цьому, але маю також чуття.

Згодом натрапила на інформацію про набір на курси візажиста. До того часу я ніколи цим не цікавилася, допускалася помилок у використанні косметики, техніці макіяжу. Я вирішила і в цьому себе спробувати, тієї ж хвилини зателефонувала й записалася на курси, на яких зрозуміла, що це моє. Після завершення занять я зрозуміла, що не залишу цієї справи. А щоб не втратити своєї іскри захоплення, відкрила студію, пішла на інші курси з підвищення кваліфікації і продовжую постійно вдосконалюватися. Зараз я перебуваю тут і відчуваю, що мені добре, я добре роблю свою справу, а більшість моїх клієнтів задоволені, я їх люблю. Я від кожного процесу кайфую, мені подобається бачити як людина змінюється, люблю підкреслювати її індивідуальність, стиль, харизму.

Я рада, що не зупинилася.

Навчання в Саші Кельбас та Слави Чайки

Щодо навчання, то спочатку проходила курси в Ужгороді, моїм першим учителем була Саша Кельбас, яка заклала в мене те, що було для мене просто «wow». Вона відкрила для мене поняття «стробінг», «хайлайтер», «контуринг», «кхаял» та інші. Я їй дуже вдячна, Саша дала мені основи й зародила бажання продовжувати навчатися і прогресувати.

Також я була в Києві на майстер-класі з креативних образів у Слави Чайки. Він надихнув до творчості в макіяжі, показав мистецтво у візажі. Креативні мейки для мене, мов мої картини, це відображення моїх світобачення, внутрішнього стану, філософії. Образи розкривають простір для фантазії, кожен знаходить у них щось своє. Слава наштовхнув мене на те, що візаж — це не так комерція, не тільки весільні та святкові макіяжі, це самовираження і мистецтво.

Саме у Слави я пройшла підвищення кваліфікації (nude, вечірній, весільний макіяж, «anti-age», мейк для фотосесії та креативні образи), що також вплинуло на мій стиль, саме тоді сформувався мій почерк. Візажистів багато, важливо мати свою індивідуальність у цій ніші, виділятися.

Зараз також проходжу курси online в одного з моїх улюблених візажистів Дарії Холодних. Вже незабаром відбудеться чергове навчання, яке дасть мені купу нових навичок та емоцій.

Ідея студії: натуральність та handmade

У мене є чуйка на передбачення трендів моди, дизайну, візажу. Зараз у дизайні інтер’єру модні натуральні кольори, фактури, текстури, а перед відкриттям студії у мене було бажання, аби в ній усе було натурально: на дотик, на запах. Я хотіла, щоб моя студія була у природних кольорах, із дерев’яними текстурами, сіном.

Фішка #MUA_fox і в тому, що у ній майже все зроблено своїми руками. Меблі виготовили з дерева, яке залишилося з будівництва нашого будинку. Ось серветки плела моя прабабуся, квіти вирощені в моєму домі, картини сама малювала, африканську та індіанську ляльки-обереги моя мама подарувала моїй дочці, кактуси ми привезли з Амстердама. Словом, усе в цій студії мені рідне і близьке.

Косметика = два авто

Щодо фінансових вкладань у справу, то так, треба виділити гроші на оренду, облаштування приміщення, але найбільше потрібно на косметику.

Всі свої заощадження я витратила на косметику. Не шкодую грошей на «б’ютіки» і з задоволенням їх використовую для клієнтів. Я постійно в пошуках новинок.

Певно, саме на косметику потребується найбільше витрат. Також — на навчання, само­вдосконалення.

Майже вся моя косметика класу «lux» і професійна.

Мені поталанило, бо моя мама мешкає в Канаді, там вона може придбати для мене все те унікальне, що має далеко не кожен український візажист.

Я одразу знала, що купуватиму люксову косметику, тим більше, я її використовувала при навчанні. Ми ось можемо взяти мій кошик із тональними основами — там тисячі… Ось три хайлайтери — це триста доларів. У мене можуть бути п’ять тюбиків вартістю норкової шуби. Ті ж пензлики дорого коштують.

Я не налаштована, що поверну ті гроші, які вклала в косметику, а це багато, можливо, як ціна автомобіля чи навіть двох. Я заробляю гроші на іншій роботі, а саме тут мені подобається процес, люблю цей свій стан, я стала ближчою до людей.

Просування: Facebook, Instagram та натхнення до експериментів

У просуванні своєї справи головне не втратити іскру, творити.

Коли в мене є натхнення, то можу працювати безкоштовно. Я не чекаю клієнта, аби втілити свій задум, одразу через соцмережі шукаю модель, бо саме зараз маю бажання до експериментів. Коли потребую модель, то спочатку виставляю пост у Instagram, поки дублюю інформацію у Facebook, мені вже охочі написали в Instagram.

Коли відкривала #MUA_fox, шукала моделей. Мені треба було через Facebook запросити моделей, а я боялася, що ніхто не прийде. Але за годину всі зголосилися, було приємне здивування.

Загалом соцмережі грають важливу роль, мабуть, більшість моїх клієнтів знайшли мене через Інтернет. І вони підкреслюють, що їм подобається саме мій стиль.

У Facebook та Instagram — зовсім різні аудиторії. У створенні текстів для мереж стали в нагоді мої журналістські навики, я багато читаю, спілкуюся, стараюся стежити за трендами.

Колаборація з «Креативними Індустріями Територій»: створення образів космосу, королеви, Ужгорода

Я побачила, що в нас з’явилася людина (йдеться про Євгена Забарила, який із командою втілює проекти від «Креативних Індустрій Територій» до ГО «Культурна ініціатива Коло»), яка робить достойні заходи високого рівня. На такі події хочеться йти, це експерименти, щось нове. Пам’ятаю, написала Євгенові, на що він відповів — приходь. У мене тоді ще не було портфоліо, але я знала, що вмію і хочу це робити, однак на той момент ще не знала, як втілюватиму задум. У тому ж Києві креативні образи творять у маленьких компаніях, для зйомок рекламних роликів, але публічно, на подіях цього не демонструють. Я вирішила зробити створення креативного образу елементом шоу.

Прийшла на вечірку (Євген із командою організовував вечірки на даху видавництва «Закарпаття») зі своїм стільчиком і сумкою з косметикою, тоді в моїй уяві ще не було цілісного образу. Це вже зараз попередньо малюю ескіз, осмислюю образ. А першого разу, на вечірці на даху я почала просто малювати, це була імпровізація. Але воно пішло. Мій перший образ, мабуть, був найсміливіший: розфарбувала дівчину в чорне, малювала космос. Я хотіла показати, що в кожної людини є свій внутрішній світ, внутрішній космос.

Згодом, на іншому заході створювала образ королеви. Я хотіла показати, що створення такого мейку — це праця, мій вклад, а не просто мазюкання та імпровізація. Я познайомилася з дизайнером одягу Оксаною Василян, ми почали співпрацювати. Вона запропонувала мені корону, сережки і найцінніше — свою доньку як модель. У нас вийшов хороший тандем, тим паче аксесуари дуже вдало доповнюють грим, образ. Так ми намалювали королеву.

Пам’ятаю, робила макіяж дівчині, яка йшла на фотосесію до Володимира Твердохліба. Вона так змінилася, що це просто unbelievable. Тож я запросила її на pre-party до фестивалю Polyana Music Festival, яка теж проходила на даху видавництва. Це була гірська тема, я ж не хотіла, щоб це була проста дівчинка з природи з віночком на голові, я хотіла додати сучасності, ритму тож зробила техно-мавку.

На День міста треба було створити образ Ужгорода (Олеся малювала у дворику музею Бокшая, локації святкування Дня міста «Унгвар-стайл»). У головному уборі, який створила Оксана, були колючки як символ норовливості, характеру міста, метелик і сакури зображали романтику Ужгорода, виноград нагадував про запашне вино.

На зоні декольте я зобразила річку, а сам мейк був яскравих кольорів, він розповідав про різнобарвність Ужгорода, його людей. Також я зробила моделі імітацію пірсингу, цим підкреслюючи наш колорит і сучасність.

Співпраця з «Креативними Індустріями Територій» — це для мене такий ковток свіжого повітря, що просто! Я дуже рада з ними працювати і завжди буду вдячна Євгенові Забарилу, адже саме з ним відкрилася як «художник по живому». За таким організатором я піду, на його заходах кайфую і відпочиваю, мені легко працювати з Євгеном.

Майбутні тренди: психоделічні образи, глянцеві губи, розмитий контур

Тренди макіяжу полягають у викресленні наших антитрендів (сміється — Авт.). Ми ще досі у трендах, які відійшли кілька сезонів тому.

Зараз не слід робити потужний контуринг із сильним виділенням вилиць, губ, брів, не робимо жорстких ліній і тіней… На модних показах Dior, Chanel, Givenchy брови різко не виділяють, їх злегка підкреслюють тушшю, надають їм форми і все.

Сьогодні достатньо підкреслити, підсвітити хайлайтером здоровий вигляд шкіри, додаємо рум’янцю і все.

Зараз тенденція до ламання стереотипів: теплі кольори синтезуються з холодними, робиться те, що раніше було неприпустимим. Якщо раніше вважалося, що слід виділяти очі або губи, то зараз можна підкреслювати одне й інше.

Мені подобаються психоделічні образи, до прикладу, сині, зелені, жовті губи, виділення брів кольо­ром, підкреслення слизової на очах білим олівцем, а вії робимо з ефектом павучих лапок.

Може бути інший образ із легкою димкою «smokey». Знову ж таки, не ті чорні розтушовані «smokey», до яких ми всі звикли. Вже йдеться про легку димку «smokey», з якою можна і вдень ходити. Губи можна підкреслити розмитим контуром. До речі, хороший лайфхак — промокнути намальовані губи серветкою, завдяки чому залишається розмитий контур, а це зараз дуже модно.

Третій образ можна створити, поєднавши єгипетську зачіску (каре з рівною чілкою) зі стрілками на очах. Стрілки не обов’язково мають бути стандартними, вони можуть бути різних форм.

Моє передбачення на майбутнє: в моду ввійдуть глянцеві губи. Думаю, «лаковані» губи будуть популярні взимку і навесні. А також рум’яні щічки — це вже трендово.

Мрія бачити ужгородок зі сміливими мейками

Мені хочеться, щоб ми в Ужгороді й Закарпатті загалом були більш розкуті. Тут колорит закладений у кожній людині, але ми боїмося розкритися. Жінки вигадали собі якісь сумнівні стандарти краси і старанно підганяють під них свою зовнішність. Важливо відчувати свою унікальність, нам треба прийняти себе і полюбити, при цьому підкреслити свою харизму. Мені до вподоби зухвалі образи, люблю, коли жінка впевнена в собі, трішки зухвала і їй байдуже, що про неї думають інші.

У мене мрія бачити, як повз мене дівчина проходить із темними губами, а за нею йде інша — з декоративними крапинками, третя жінка прямує з кольоровими брівками, а ще одна — взагалі без макіяжу. Це все свідчить про впевненість у собі, внутрішню гармонію і відчуття стилю. Думаю, Закарпаття таким і є.

Наші молоді дівчата охочі до експериментів, вони готові до нових образів, зміни стилю, вони розуміють, що сьогодні можуть бути такими, завтра — іншими, і це дуже добре.

Евеліна Гурницька, для ProZak.info
Фото Олександри Шевченко