Закарпаттю пропонують ефективні кроки для економії коштів.

Енергетична незалежність від Росії в ракурсі нещодавніх подій стає вельми актуальною. Однак вже понад двадцять років українська влада виглядає зовсім не зацікавленою в економії газу.

Схеми газопостачання в Україні були закладені урядом Юрія Єханурова. Відповідно до українсько-російських угод від 4 січня 2006 року «блакитне паливо» до України постачається через спільне підприємство «УкрГазЕнерго», яке у свою чергу закуповує газ не безпосередньо у російського «Газпрому», а ще в одного посередника — компанії «РосУкрЕнерго». 50-відсоткова частка в «РосУкрЕнерго» належить Росії, решта — українським громадянам Дмитрові Фірташу та Іванові Фурсіну, пише Радіо Свобода.

Саме така монополізація системи через одного посередника призводить до багаторічної залежності українців від російського газу. Натомість європейські країни вже давно перейшли на якісне енергозбереження, а також активно впроваджують альтернативні технології. У Швейцарії, наприклад, газом майже не користуються. Все працює на електроенергії. Угорщина, Австрія теж майже заповнені вітряками, які продукують енергію.

Закарпаттю вже не перший рік пропонують знизити енергетичні витрати і протягом найближчих місяців мають статися певні зрушення. Власним досвідом із цього питання з газетою «РІО» поділився Володимир Бобков, у недалекому минулому перший заступник міського голови м. Ужгорода, власник однієї з фірм в Ужгороді, яка повністю відмовилася від газу і перейшла на електрику. Вже не перший рік він підтримує зв’язки з групою компаній при Академії наук України. «Ми провели певні реконструкції, утеплили стіни, замінили всі лампи освітлення на діодні, зробили електричне опалення за технологією, яку запропонувала Академія наук України, і сьогодні фірма платить на тисячу-півтори менше, ніж до цього. Якщо в листопаді 2012 року фірма заплатила за енергоносії — електрику й газ 3 132 гривні, то в листопаді 2013 року тільки 1201 гривню. Якщо в грудні 2012 року це було 2 347 гривень, то у грудні минулого року 1060 гривень. У січні 2013 року було 3 232 гривні. В січні цього року — 2 172 гривні, — розповідає Володимир Бобков. — Я гадаю, що для Ужгорода, області, країни це досить перспективний шлях, тому що газу нам завжди не вистачає, ми покриваємо тільки потреби населення. Електричних ресурсів у України достатньо, вона є експортером цього виду продукції. Є можливість збільшувати цей потенціал за рахунок інших видів альтернативної енергії».

ОСОБИСТІ АМБІЦІЇ ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕ-ЖЕННЮ У КРАЇ

Варто зазначити, що досвід енергозбереження в бюджетній сфері Закарпаття міг бути реалізованим ще у 2012 році. Тоді планували перевести ЗОШ № 1 на інший вид опалення. «Я вже майже домовився з Погорєловим, команда була готова приступати до робіт. Але о 12 годині Погорєлов дав команду, а близько 15-ї відмінив. Хай це буде на його совісті. На той час вдалося домовитися про повне переобладнання школи під електричне опалення . Ми домовилися, що це буде коштувати 930—940 тисяч гривень. Принаймні третину з того, що вони платили державі за газ, можна було би зекономити», — коментує Володимир Бобков.

Однак цей проект не здійснився. Сьогодні з огляду на фінансову неспроможність установ покрити витрати впровадження енергоощадних технологій група компаній при АН України пропонує переобладнання на електричну систему будь-яким бюджетним організаціям і з видавання це в оренду чи оренду з викупом.

Ужгород — перше місто в Україні, яке перейшло на автономне опалення. На той час цим проектом керував Володимир Бобков і в кінцевому результаті передбачалося здійснення двох етапів: перший — це перейти на локальні котельні, а другий — залучити дешеву нічну електроенергію. Йшлося про те, щоб до газового обладнання добудувати невеликий блок електричного підігріву, який використовувався би вночі. «Електроенергія має три ціни: денна, пікова і нічна для фірм. Найдешевша з них нічна, найдорожча — пікова. Я використовую в себе тритарифний лічильник, тож уночі нагріваю сильніше, в пік усе вимикаємо, а вдень користуємося лише для підігріву. Тож невеликий блок, який може бути добудований до будь-якої котельні, може внести певну економію. Це теж пропонує ця група компаній на чолі з АН», — ділиться досвідом пан Володимир.

ЕНЕРГІЯ З ВІДХОДІВ УЖГОРОДСЬКОГО ВОДОКАНАЛУ

Кілька років поспіль в Україні намагаються розвивати альтернативну енергетику. Певні зрушення відбулися, однак навіть у цьому питанні вистачає зацікавлених осіб. Наприклад, сонячна енергетика в державі була монополією Андрія Клюєва, який розробив зелені тарифи тільки для своєї користі, що були набагато вищими, ніж у інших країнах.

Сьогодні найпривабливішим сектором альтернативної енергії для інвестицій є енергія біомаси та відходів з огляду на наявну в країні ресурсну базу. На другому місці — сонячна енергетика, на третьому — енергія вітру, на четвертому — мала гідроенергетика. Серед альтернативних видів, які теж можна використовувати — гази від органічних відходів, рослинні залишки, залишки переробки продуктів тваринництва, відходів каналізаційних стоків тощо.

Тож група компаній при Академії наук України пропонує областям побудувати, запустити і видавати в оренду обладнання для водно-каналізаційних господарств. Наприклад, Ужгородський водоканал продукує за день приблизно 300 кубічних метрів відходів каналізаційної діяльності міста. Ці відходи займають близько 8 гектарів міста і не сприяють покращенню екологічного стану. Розробники енергозбереження пропонують встановити газогенератор, що може переробляти відходи з отриманням біогазу, який можна використовувати як газ для котелень чи виробництва електроенергії.

«Для Ужгородського водоканалу можна поставити генератор потужністю десь 500 кіловатів, тож економія могла би бути мільйон-два гривень за рік. Крім того, залишалися би відходи, які теж можна продавати й використовувати при будівництві автомобільних шляхів або ж для виробництва плит для утеплення», — пояснює Володимир Бобков. Цю пропозицію найближчим часом він планує озвучити в міськраді, до того ж практика може бути корисною всім водоканалам у області.

Наприклад, водоканал за місяць використовує приблизно 280 тисяч кіловат-годин електроенергії, а це приблизно 300 тисяч гривень, і це лише для переробки каналізаційних стоків.

Газогенератори також стали би в нагоді у селах, де досі немає газу. Деревину, відходи рослинної продукції можна переробити на газ чи електричну енергію.

Встановлення систем опалення приміщень , які пропонує група компаній при АН України, могло би зацікавити органи місцевого самоврядування передусім тому, що орендна плата нижча, ніж зараз сплачують ці організації за використаний газ чи електроенергію. До того ж при встановленні комплексу можна використати стару батарею або купити нову. Кожна кімната має свій мікрокотел, який регулюється на різну температуру, пояснює Володимир Бобков: «Навряд чи погано для міста те, що моя фірма цієї зими не використала понад 3,5 тисячі кубічних метрів газу. До того ж я заплатив гроші нашому українському виробникові, а раніше платив їх Росії. Якщо таку економію помножити на тисячі таких невеликих фірм в Україні, то ефект буде зовсім іншим».

Сьогодні Ужгород може суттєво знизити бюджетні витрати на енергоносії.

Без сумніву, фактор енергозбереження є одним із визначальних для енергетичної стратегії країни. До того ж рівень енергетичної незалежності засвідчує розвиток держави. У розрізі кожного регіону така стратегія також актуальна. То чому закарпатці мають сплачувати значні кошти за енергію, коли її частина знаходиться під боком, а частину можна зекономити шляхом розумних витрат, які сьогодні так необхідні Україні й кожному регіону зокрема.

***

ДО ТЕМИ

Україна технічно здатна видобувати 22 трильйони кубічних метрів сланцевого газу

Видобуток при родного газу в Україні в 2013 р. склав 20,4 млрд. куб. м природного газу, що на 1,7 % більше, ніж роком раніше. Про це повідомляє Державна служба статистики.

У місячному розрахунку видобуток газу збіль­шився на 3,8%. Газового конденсату в грудні 2013 р. було видобуто 73,3 тис. т (на 10,6 % менше, ніж роком раніше), за 12 місяців — 891 тис. т (-13 %).

Обсяг видобутку нафти у грудні склав 179 тис. т, що на 0,8 % менше, ніж роком раніше, і на 1 % більше, ніж у листопаді. Всього за 12 місяців поточного року видобуток скоротився на 5,4 % — до 2,170 млн. т.

Сланцевий газ та іноземні корпорації можуть позбавити Україну залежності від російського газу, повідомляє Financial Times.

Видання зазначає, що Україна імпортує 60 % спалюваного палива з Росії і платить за це одну з найвищих цін у Європі, хоча сама володіє третіми у світі за величиною запасами сланцевого газу.

На початку листопада Україна підписала з американською компанією Chevron угоду, за якою компанія вкладе 10 млрд. дол. США у розвідку та видобуток сланцевого газу на Олеському родовищі в Західній Україні. У січні аналогічна угода була підписана з Royal Dutch Shell щодо Юзівського родовища на Сході. Крім того, ведуться переговори з ExxonMobil щодо робіт на чорноморському шельфі.

Якщо ці плани здійсняться і Україна зможе збільшити видобуток до 30 млрд. кубометрів, що повністю перекриє власні потреби, це стане ударом для Росії, пише FT. А якщо Shell, Chevron і Exxon своїм прикладом покажуть, що великі міжнародні компанії можуть успішно працювати в Україні, це забезпечить ще більший приплив іноземних інвестицій і допоможе й іншим секторам економіки.

Видання зазначає, що такий сценарій усе ж може опинитися під загрозою, якщо Україна відкладе підписання угоди з Євросоюзом і отримає таки від Росії знижку на газ.

Нагадаємо, раніше «Науканафтогаз» (науково-дослідний інститут НАК «Нафтогаз України») оприлюднив оцінку, згідно з якою в майбутньому технічно можна видобути сланцевого газу України 22 трлн. куб. м. Управління енергетичної інформації США (EIA) вважає, що технічні запаси становлять 3,6 трлн. куб. метрів.

Наталія Каралкіна