Донецькому колекціонерові загрожує сім років за фотокамеру для КДБ, розроблену ще за Сталіна.

Служба безпеки України, судячи з усього, досі використовує в своїй роботі шпигунську спецтехніку, виготовлену за часів Сталіна. Саме такий висновок напрошується з кримінального провадження, відкритого УСБУ в Закарпатській області проти 51-річного колекціонера з Донецька Олександра Комарова. Вилучений у нього фотоапарат, розроблений ще в 1948 р., експертиза СБУ визнала спеціальним технічним засобом негласного отримання інформації, на підставі чого О. Комарова притягнули до кримінальної відповідальності за двома статтями Кримінального кодексу. Тепер колекціонерові «світить» до семи років позбавлення волі.

«ПРО ТЕ, ЩО АПАРАТ МОРАЛЬНО ЗАСТАРІВ І ДАВНО НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ СПЕЦСЛУЖБАМИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ, ЕКСПЕРТ ЧОМУСЬ НЕ ЗГАДАВ»

Ця історія, що на перший погляд здається якимось непорозумінням чи розіграшем, почалася в жовтні 2012 р., коли Олександр Комаров відвідав київську виставку «Експоцентр» і купив із рук три фотоапарати «Аякс-12».

Для довідки — фотоапарат «Ф-21» (або «Аякс-12») розроблений Красногорським механічним заводом у 1948-му, а запущений у виробництво в 1952 р., тобто за часів Йосифа Сталіна, для потреб МДБ, а потім КДБ. Модель виявилася настільки вдалою, що залишалася «на озброєнні» до 80-х років минулого століття. Оскільки розміри апарата немаленькі (довжина — 10, висота — 8, а товщина — 6 см), його використовували для стеження за «неблагонадійними елементами» всередині країни з метою їх компрометації. Для промислового чи іншого шпигунства вже тоді використовувалася більш мініатюрна спецтехніка. «Аякс-12» маскували в одязі або за спеціально виготовленою пряжкою ременя й приводили в дію з допомогою тросика (приладу дистанційного керування), виведеного в кишеню. Щоб зробити вдалий кадр, співробітники КДБ проходили тривалі тренування, під час яких відточували майстерність фотозйомки прихованою камерою «наосліп». Стандартна фотоплівка для фотоапарата не годилася, тому її доводилося обрізати спеціальним приладом. У 1989 р. Красногорський мехзавод налагодив випуск комерційної версії «Аякса-12» під назвою «Zenit MF-1», яка й сьогодні вільно продається у всьому світі. Єдина відмінність комерційної версії від прототипу — назва й фірмовий заводський лейбл на корпусі.

— Я займаюся колекціонуванням радянської фототехніки вже близько 15 років, тому добре знаю цей апарат, — розповідає Олександр Комаров. — Починаючи з 50-х років, «Аякс-12» випустили загальним тиражем близько півмільйона екземплярів, так що особливої колекційної цінності він не становить. Придбати фотоапарат можна вільно по всьому світу (в тому числі в Росії та Білорусі, тобто країнах, що вважаються тоталітарними), тому, купуючи на виставці в Києві три «Аякси», я навіть у страшному сні не міг передбачити, чим це для мене обернеться...

Один із трьох апаратів разом з дистанційним тросиком О. Комаров виставив на своєму сайті для продажу. Незабаром експонатом зацікавився колекціонер із Чехії. Колеги зійшлися в ціні й у лютому минулого року донеччанин вислав «Аякс» із дистанційним тросиком Укрпоштою в Чехію. В описі бандеролі він так і написав — фотоапарат із аксесуаром. Проте при перетині кордону в пункті міжнародного поштового обміну в Чопі фотоапарат викликав підозру в співробітників СБУ, які вилучили його й відправили на експертизу до Львова. А експерт Зонального експертного сектору Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз УСБУ в Львівській області дійшов висновку, що «Аякс-12» перебуває в робочому стані, придатний для використання й належить до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Про те, що апарат морально застарів і давно не використовується спецслужбами за призначенням, він чомусь не згадав.

— Хочу звернути увагу, що «Аякс-12» затримала на кордоні, а потім проводила експертизу одна й та ж структура — СБУ, — продовжує Олександр Комаров. — Потім та ж СБУ на підставі своєї експертизи відкрила проти мене кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу — незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ч. 1 ст. 359) та спроба контрабанди спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ч. 1 ст. 201). Друга стаття передбачає до 7 років позбавлення волі!

«СЛІДЧИЙ ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО ПИТАВ, ЧИ НЕ РОБИВ Я «АЯКСОМ» ЯКИХОСЬ СЕКРЕТНИХ ФОТО!»

— Влітку минулого року співробітники УСБУ в Закарпатській області приїхали до мене в Донецьк і провели обшук, у ході якого вилучили ще два «Аякси-12», що залишилися, — каже Олександр Комаров. — А слідчий цілком серйозно запитував, чи не робив я ними якихось секретних фото! Я намагався пояснити, що апарати давно застаріли, колекціонери вільно продають їх по всьому світу і що будь-який сучасний мобільник із вбудованою відеокамерою перевершує «Аякс-12» за всіма можливими й неможливими параметрами. Кому, як не СБУ це знати! Проте мої аргументи натикалися на стіну нерозуміння. На суді, який розглядав питання про запобіжний захід, прокурор зажадав, щоб за скоєний «злочин» мене заарештували або принаймні посадили під домашній арешт. На щастя, суддя виявився адекватним і обме¬жився підпискою про невиїзд. У ході розслідування кримінального провадження слідчий запропонував мені «співпрацю» — я повністю визнаю вину, щиросердно каюся у злочині й тоді суд, напевно, дасть мені один рік в’язниці умовно. Плюс доведеться сплатити близько трьох із половиною тисяч гривень штрафу за експертизи. Знаю, що на стадії досудового розслідування можна було домовитися й «по-іншому», що коштувало би від 4 до 10 тисяч доларів. Але я не пішов на це, бо ніякої вини за собою не відчуваю. В результаті тепер мені загрожує до 7 років позбавлення волі, до того ж на постійні поїздки з Донецька до Ужгорода, послуги адвоката і т. ін. уже пішло понад дві тисячі доларів. А справу тільки почали слухати в Ужгородському міськрайонному суді. Дуже сподіваюся, що суд об’єктивно розбереться в моїй ситуації й винесе справедливе рішення...

Звістка про кримінальне переслідування О. Комарова за раритетний фотоапарат миттєво поширилася серед його колег. Спочатку колекціонери з багатьох країн здивовано питали: «Чому ти не поясниш, що це давно застарілий і знятий із виробництва фотоапарат, який не використовується жодною спецслужбою?!» Коли ж стало зрозуміло, що для СБУ це не аргумент, чотири десятки експертів із радянської фототехніки, колекціонери зі США, Канади, Франції, Британії, Швейцарії та інших країн написали на захист О. Комарова колективне звернення до українського суду.


«Шановний суд, Ваша честь!

Ми звертаємося до Вас від всесвітнього товариства колекціонерів та істориків радянської фотоапаратури, штаб-квартира якого знаходиться в Чикаго, США.

Ми почули про справу Олександра Комарова й були шоковані звинуваченнями! Фотоапарат «Ф-21», який був випущений півстоліття тому, вже давно не містить ніякого секрету й ніякого інтересу для практичного застосування з метою прихованого отримання інформації, він має тільки колекційну цінність. Це просто надзвичайно цікавий апарат, шедевр технічної думки й механічного виконання того часу, який є в колекції майже кожного колекціонера. Але зараз ніхто не буде морочитися, знімаючи ним на нестандартну плівку, коли буквально за копійки можна купити будь-якої мініатюрності цифрову камеру! «Зеніт МФ-1», випущений Красногорським механічним заводом для продажу, абсолютно технічно однаковий із «Ф-21/АЯКС-12» і нині вільно продається по всьому світу відомим ломографічним товариством за 800 дол. США. Єдина різниця між цими двома апаратами — напис «Зеніт» та логотип КМЗ.

Ми просимо суд звільнити Олександра Комарова від усіх звинувачень, його найбільший злочин — це любов до історії своєї вітчизни, збереження історичних предметів і знань для прийдешніх поколінь».

Чи сприйме Ужгородський міськрайонний суд ці аргументи, буде зрозуміло в ході розгляду кримінальної справи, за яким стежить у тому числі й наша редакція. В управлінні СБУ в Закарпатській області, куди ми звернулися, прокоментувати справу до винесення судового рішення відмовилися.

Ярослав Галас«ПРО ТЕ, ЩО АПАРАТ МОРАЛЬНО ЗАСТАРІВ І ДАВНО НЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ СПЕЦСЛУЖБАМИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ, ЕКСПЕРТ ЧОМУСЬ НЕ ЗГАДАВ»

Ця історія, що на перший погляд здається якимось непорозумінням чи розіграшем, почалася в жовтні 2012 р., коли Олександр Комаров відвідав київську виставку «Експоцентр» і купив із рук три фотоапарати «Аякс-12».

Для довідки — фотоапарат «Ф-21» (або «Аякс-12») розроблений Красногорським механічним заводом у 1948-му, а запущений у виробництво в 1952 р., тобто за часів Йосифа Сталіна, для потреб МДБ, а потім КДБ. Модель виявилася настільки вдалою, що залишалася «на озброєнні» до 80-х років минулого століття. Оскільки розміри апарата немаленькі (довжина — 10, висота — 8, а товщина — 6 см), його використовували для стеження за «неблагонадійними елементами» всередині країни з метою їх компрометації. Для промислового чи іншого шпигунства вже тоді використовувалася більш мініатюрна спецтехніка. «Аякс-12» маскували в одязі або за спеціально виготовленою пряжкою ременя й приводили в дію з допомогою тросика (приладу дистанційного керування), виведеного в кишеню. Щоб зробити вдалий кадр, співробітники КДБ проходили тривалі тренування, під час яких відточували майстерність фотозйомки прихованою камерою «наосліп». Стандартна фотоплівка для фотоапарата не годилася, тому її доводилося обрізати спеціальним приладом. У 1989 р. Красногорський мехзавод налагодив випуск комерційної версії «Аякса-12» під назвою «Zenit MF-1», яка й сьогодні вільно продається у всьому світі. Єдина відмінність комерційної версії від прототипу — назва й фірмовий заводський лейбл на корпусі.

— Я займаюся колекціонуванням радянської фототехніки вже близько 15 років, тому добре знаю цей апарат, — розповідає Олександр Комаров. — Починаючи з 50-х років, «Аякс-12» випустили загальним тиражем близько півмільйона екземплярів, так що особливої колекційної цінності він не становить. Придбати фотоапарат можна вільно по всьому світу (в тому числі в Росії та Білорусі, тобто країнах, що вважаються тоталітарними), тому, купуючи на виставці в Києві три «Аякси», я навіть у страшному сні не міг передбачити, чим це для мене обернеться...

Один із трьох апаратів разом з дистанційним тросиком О. Комаров виставив на своєму сайті для продажу. Незабаром експонатом зацікавився колекціонер із Чехії. Колеги зійшлися в ціні й у лютому минулого року донеччанин вислав «Аякс» із дистанційним тросиком Укрпоштою в Чехію. В описі бандеролі він так і написав — фотоапарат із аксесуаром. Проте при перетині кордону в пункті міжнародного поштового обміну в Чопі фотоапарат викликав підозру в співробітників СБУ, які вилучили його й відправили на експертизу до Львова. А експерт Зонального експертного сектору Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз УСБУ в Львівській області дійшов висновку, що «Аякс-12» перебуває в робочому стані, придатний для використання й належить до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Про те, що апарат морально застарів і давно не використовується спецслужбами за призначенням, він чомусь не згадав.

— Хочу звернути увагу, що «Аякс-12» затримала на кордоні, а потім проводила експертизу одна й та ж структура — СБУ, — продовжує Олександр Комаров. — Потім та ж СБУ на підставі своєї експертизи відкрила проти мене кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу — незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (ч. 1 ст. 359) та спроба контрабанди спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ч. 1 ст. 201). Друга стаття передбачає до 7 років позбавлення волі!

«СЛІДЧИЙ ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО ПИТАВ, ЧИ НЕ РОБИВ Я «АЯКСОМ» ЯКИХОСЬ СЕКРЕТНИХ ФОТО!»

— Влітку минулого року співробітники УСБУ в Закарпатській області приїхали до мене в Донецьк і провели обшук, у ході якого вилучили ще два «Аякси-12», що залишилися, — каже Олександр Комаров. — А слідчий цілком серйозно запитував, чи не робив я ними якихось секретних фото! Я намагався пояснити, що апарати давно застаріли, колекціонери вільно продають їх по всьому світу і що будь-який сучасний мобільник із вбудованою відеокамерою перевершує «Аякс-12» за всіма можливими й неможливими параметрами. Кому, як не СБУ це знати! Проте мої аргументи натикалися на стіну нерозуміння. На суді, який розглядав питання про запобіжний захід, прокурор зажадав, щоб за скоєний «злочин» мене заарештували або принаймні посадили під домашній арешт. На щастя, суддя виявився адекватним і обме¬жився підпискою про невиїзд. У ході розслідування кримінального провадження слідчий запропонував мені «співпрацю» — я повністю визнаю вину, щиросердно каюся у злочині й тоді суд, напевно, дасть мені один рік в’язниці умовно. Плюс доведеться сплатити близько трьох із половиною тисяч гривень штрафу за експертизи. Знаю, що на стадії досудового розслідування можна було домовитися й «по-іншому», що коштувало би від 4 до 10 тисяч доларів. Але я не пішов на це, бо ніякої вини за собою не відчуваю. В результаті тепер мені загрожує до 7 років позбавлення волі, до того ж на постійні поїздки з Донецька до Ужгорода, послуги адвоката і т. ін. уже пішло понад дві тисячі доларів. А справу тільки почали слухати в Ужгородському міськрайонному суді. Дуже сподіваюся, що суд об’єктивно розбереться в моїй ситуації й винесе справедливе рішення...

Звістка про кримінальне переслідування О. Комарова за раритетний фотоапарат миттєво поширилася серед його колег. Спочатку колекціонери з багатьох країн здивовано питали: «Чому ти не поясниш, що це давно застарілий і знятий із виробництва фотоапарат, який не використовується жодною спецслужбою?!» Коли ж стало зрозуміло, що для СБУ це не аргумент, чотири десятки експертів із радянської фототехніки, колекціонери зі США, Канади, Франції, Британії, Швейцарії та інших країн написали на захист О. Комарова колективне звернення до українського суду.


«Шановний суд, Ваша честь!

Ми звертаємося до Вас від всесвітнього товариства колекціонерів та істориків радянської фотоапаратури, штаб-квартира якого знаходиться в Чикаго, США.

Ми почули про справу Олександра Комарова й були шоковані звинуваченнями! Фотоапарат «Ф-21», який був випущений півстоліття тому, вже давно не містить ніякого секрету й ніякого інтересу для практичного застосування з метою прихованого отримання інформації, він має тільки колекційну цінність. Це просто надзвичайно цікавий апарат, шедевр технічної думки й механічного виконання того часу, який є в колекції майже кожного колекціонера. Але зараз ніхто не буде морочитися, знімаючи ним на нестандартну плівку, коли буквально за копійки можна купити будь-якої мініатюрності цифрову камеру! «Зеніт МФ-1», випущений Красногорським механічним заводом для продажу, абсолютно технічно однаковий із «Ф-21/АЯКС-12» і нині вільно продається по всьому світу відомим ломографічним товариством за 800 дол. США. Єдина різниця між цими двома апаратами — напис «Зеніт» та логотип КМЗ.

Ми просимо суд звільнити Олександра Комарова від усіх звинувачень, його найбільший злочин — це любов до історії своєї вітчизни, збереження історичних предметів і знань для прийдешніх поколінь».

Чи сприйме Ужгородський міськрайонний суд ці аргументи, буде зрозуміло в ході розгляду кримінальної справи, за яким стежить у тому числі й наша редакція. В управлінні СБУ в Закарпатській області, куди ми звернулися, прокоментувати справу до винесення судового рішення відмовилися.

Ярослав Галас