Людина не має показувати, що постить, бо це інтимний процес самопізнання й очищення.

Мільйони молитов вознеслися до Бога під час подій у Києві, сотні священиків відспівували Героїв Небесної Сотні, які полягли за мир і справедливість в Україні. Сьогодні разом з Божою поміччю нам доведеться збудувати щасливе майбутнє, тож Великий піст, який розпочнеться з 3 березня, може стати першою сходинкою до покаяння в людських серцях і миру у країні. Чому ж для християнина так важливий піст і як провести 40 днів з користю для себе й шаною до Бога?

Великий піст ще називають Чотиридесятницею. Це одна з найдавніших і найбільш священних засад релігії. «З постом християни знайомляться ще зі Старого Завіту. У час біди, покаяння люди вдавалися до посту. Поняття зазвичай асоціюються з утриманням від їжі. Але утримання від страв є лише для того, аби контролювати нашу плоть. Натомість людина складається з душі, духу й тіла, і між ними має бути порозуміння. Якщо ж переважає тіло, то постраждають інші складові», — розповідає адміністратор парафії Різдва Богородиці мікрорайону Дравці о. Павло Фіцай.

40 днів постив Ісус Христос, перебуваючи в пустелі. Знаємо, що у той час він молився і постив. Це те, чим повинен займатися християнин, бо 40 днів посту — добре визначений час, який благо впливає на людину.

Великий піст є чи не найважливішим періодом, найкращим часом для покаяння. Християни загалом тримають два великі пости — перед Різдвом і Пасхою, а також кілька нетривалих: Петрівка, Успенський піст тощо. Піст дається і для того, аби краще відзначити урочистий день самого свята. Ще одне важливе призначення посту — впокорити нашу плоть, аби вона не панувала над нами. Осягнути зором власне життя, згадати те, чим ви завинили перед Богом та перед людьми — саме з цього має починатися духовне очищення.

Передусім піст сприймають як обмеження у їжі. Зрозуміло, що одразу від м’ясних і молочних продуктів відмовлятися важко, тому Великому посту передують м’ясопусний і сиропусний тижні. Так організм легше сприймає обмеження у їжі.

Колись Іван Златоустий звертався до своєї пастви: «Ви не їсте м’яса, але їсте одне одного». Значення цих слів актуальні понад два тисячоліття. Люди хваляться, що пробули без м’яса 40 днів, але при цьому забувають, кого скривдили, через що гнівалися, пояснює отець Павло Фіцай.

«Тому важливо запам’ятати, що мета посту — то не лише утримання від їжі, а досягнення певного духовного рівня. У такий спосіб церква допомагає людині піднятися духовними сходинками. Так, як розвивається людина від народження й до зрілості, так розвивається й християнин: він не може зупинитися на першому причасті чи катехізації», — коментує священик.

ПІДДАТИСЯ СПОКУСАМ У ПІСТ НАБАГАТО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ, НІЖ УТРИМУВАТИСЯ ВІД М’ЯСА

Людина має постити на всіх рівнях свого життя. Також це відмова від внутрішніх речей, які, можливо, заважають віднайти себе, речей, які не дозволяють вийти поза межі свого «я». Час посту і є тим часом зустрічі людини з самою собою і зустрічі людини з Богом, зазначає духівник.

У зв’язку з подіями, які відбуваються в Україні, всі конфесії закликали і продовжують закликати до посту і молитви й надалі. Церква перебувала на Майдані, допомагала протестувальникам. «Тож сьогодні ми продовжуємо постити, аби Господь відвернув від нас те зло, смерть, випробовування, які переживають країна. Саме через піст зможемо очистити серце, розум, душу й життя загалом. Якщо ти очищаєш сам себе, то й інші біля тебе спасуться. За принципом ланцюга. І не треба відкладати ці зміни на потім», — переконаний о. Павло Фіцай.

Піст — це не дієта, а відмова від певних їжі, напоїв, розваг. Піст для того, аби очиститися, аби молитва мала ще більшу силу. І з повним шлунком це робити неможливо. Але коли йдеш в гості, то маєш їсти те, чим тебе пригощають, наголошує священик. Якщо є можливість, то можна дозволити собі рибу в піст. Варто пам’ятати, що зекономлені під час посту гроші можна й віддати на потреби комусь. На Заході така практика вже давно поширена.

Зрозуміло, що діти, вагітні жінки, пенсіонери, а також хворі люди не мають постити. «Жодній людині не можна наказати тримати піст. Це має вирішувати кожен особисто, зважаючи на власне здоров’я. Можеш вживати пісні страви — пости, не можеш — дотримуйся посту не через їжу», — вважає отець Павло Фіцай.

ІЗ «РАЦІОНУ» ПОТРІБНО ВИКРЕСЛИТИ ВСЕ НЕГАТИВНЕ

Щодо перенасичення інформацією у сучасному світі, у тому числі новинами зі столиці, духівники мають свої поради «очищення» — радять дозувати новини, не відволікатися на них під час роботи. Натомість категорично не висловлюються, адже сучасна людина має бути обізнана, і соціальні мережі в цьому випадку також стають у нагоді. «Але не варто зомбуватися. Почитав, ознайомився і працюю далі, аби це не займало надто багато часу. Ми живемо в світі глобальної інформації, але її треба фільтрувати, утримуватися хоча би від «жовтої» преси. Краще цей час приділити духовному читанню, у тому числі Святому Письму. Навряд чи всі ми читаємо його щодня, а піст якнайкращий період для цього», — розпо­відає Павло Фіцай.

У різних церквах різне ставлення до частоти сповідання. Людина має відчувати цей стан душі, коли потрібно висповідатися. Отець Павло Фіцай радить сповідатися раз на місяць і при цьому зважати на свою пам’ять: якщо ми не пам’ятаємо подій минулого року, то як можемо сповідатися раз на рік? Ми живемо у світі, перенасиченому інформацією, і нерідко не пам’ятаємо, що робили вчора-позавчора, а не те, що за кілька місяців до сповіді. А гріх не зникає, натомість притягає до себе інші.

«Людина має задуматися у час посту над своїм життям, відкинути негатив. Треба зробити ці 40 днів винятковими для себе. Піст має принести якийсь плід, людина має подолати у собі якусь пристрасть, слабкість, — розповідає Павло Фіцай. — Піст — справа інтимна, бо тримаєш його для себе і Бога. За виглядом людини не має бути видно, що вона постить. Це надто інтимний стан, аби демонструвати його всім іншим. Давні християни намащували своє волосся оливою на знак особливого стану радості, саме у час посту, аби ніхто не бачив, що вони постять».

Незважаючи на чітку часову обмеженість, духівники закликають не ставити піст у рамки днів чи тижнів, не рахувати години до завершення. Великий піст, у першу чергу, це можливість духовного очищення, переосмислення життя. Піст має бути не примусовістю, а потребою людини. В українців ця потреба значна, адже вони захотіли змін, спромоглися на них, але не кожен розуміє, що починати потрібно з себе, бо в іншому випадку все так і залишиться на місцях. І чому би не розпочати такі особисті перетворення в наступні 40 днів Великого посту.

***

Піст-2014 — календар Великого посту

Великий піст цього року починається 3 березня, за сім тижнів до Великодня, який ми святкуватимемо 20 квітня.

3 березня — початок Великого посту, Чистий понеділок.

9 березня — перша неділя Великого посту — Торжество православ’я, під час якого на середину храму виставляються і шануються ікони святих.

16 березня — друга неділя Великого посту — пам’яті святителя Григорія Палами, який розкрив православним учення про силу посту та молитви.

23 березня — третя неділя Великого посту — Хрестопоклонна, коли після Всеношної віруючі поклоняються Святому Хресту в пам’ять про страждання і смерть Спасителя.

30 березня — четверта неділя Великого посту — пам’яті святого Івана Лествичника, який у своєму творінні «Лествиця» описав шлях сходження людини, як по сходах, до духовного вдосконалення.

3 квітня — Маріїне стояння на честь великої грішниці Марії Єгипетської, яка довгі роки провела в пустелі, щиро покаялася в своїх гріхах і отримала милосердя Боже.

5 квітня — Похвала Пресвятій Богородиці, на честь якої читається Великий акафіст у подяку за спасіння Нею Царгорода від ворогів.

6 квітня — п’ята неділя Великого посту — послідування преподобної Марії Єгипетської.

7—12 квітня — седмиця Ваїй (пальмових гілок) або Квітконосна.

11 квітня — закінчення Святої Чотиридесятниці, тобто сорокаденного посту.

12 квітня — Лазарева субота — згадується воскресіння Ісусом Христом праведного Лазаря.

13 квітня — шоста неділя Великого посту — Вербна неділя, велике двунадесяте свято, в яке відзначається вхід Господній в Єрусалим. Освячені молоді гілки верби (пальми або інших рослин) знаменують перемогу життя над смертю — Христове воскре­сіння.

14—19 квітня — Страсна седмиця або Тиждень Страждань Господа. Всі дні Страсної седмиці називаються великими і присвячені пам’яті останніх днів земного життя Ісуса Христа. Великий піст — завершується світлим святом Великодня.

Три суботи під час цьогорічного Великого посту — 15, 22, 29 березня — називаються великопісними батьківськими суботами і встановлені для поминання покійних.

***

Які продукти корисно вживати під час посту

Пісний раціон має обов’язково забезпечувати надходження необхідної кількості білка, тому радять їсти боби, капусту, сою, крупи, хліб грубого помелу.

Також потрібно вживати олію та горіхи, а замість солодкого — мед, цукати, фрукти.

Пам’ятайте: відмовляєтеся від однієї їжі — компенсуйте енергію для організму вживаючи відповідні замінники, вітаміни та корисні речовини.

Лікарі радять пити багато рідини (півтора-два літра рідини з медом чи лимонним соком), особливо у перші та останні дні посту, коли забороняється взагалі вживати їжу.

Корисно також вживати мед — він позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт, містить велику кількість глюкози та фруктози й вітаміни групи В, А, С, Е, РР, К.

Утримуйтеся від висококалорійних продуктів — печива, макаронів, хліба. Пийте компоти, узвар із шипшини, трав’яні чаї.

Наталія Каралкіна