А активісти звернулися до влади, аби та вивела Закарпаття
із аутсайдерів шкільної освіти.

Після публікації на шпальтах «РІО» матеріалу про аутсайдерство Закарпаття у ЗНО розмови навколо цієї теми не вщухали. До влади почали надходити листи з конкретними пропозиціями, активісти давали прес-конференції, а керівництво Ужгородського Національного університету бореться за закарпатських абітурієнтів, які потрапили в лідери за результатами Зовнішнього незалежного оцінювання.

Активісти вийшли за межі соціальних мереж та медіа, відтак випускники закарпатських шкіл надіслали відкритого листа обласній владі, у якому акцентується на катастрофі середньої освіти Закарпаття та пропонуються шляхи вирішення проблеми. Серед авторів — відомі прізвища людей, які себе зробили, багато досягнули й рухаються далі, однак їм не байдуже, що коїться з якістю шкільної освіти області.   Наводимо тут кілька імен: Мирослав Дочинець, письменник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, Сергій Федака, доктор історичних наук, професор, письменник, журналіст, Володимир Мерцин, керівник видавничих проектів «Закарпаття. Хто є хто» та «Закарпаття автентичне», Тиберій Сільваші, живописець, член Національної спілки художників України, академік Академії мистецтв України, Євген Станкович, композитор, народний артист України, член Національної спілки композиторів України, Герой України.

ЛІДЕР СЕРЕД ПРОВАЛЬНИХ

У зверненні згадується, що минулого року громадськість Закарпаття відзначила 400-річчя   від дня утворення першого середнього навчально-виховного закладу на своїй історичній території — Ужгородської гімназії. Це був чи не перший заклад такого типу на території нинішньої України і загалом усієї Східної Європи. Автори розповідають, що наш край виплекав і дав світу низку яскравих особистостей: І. Орлая — почесного доктора Ієнського університету в Німеччині, колишнього директора Ніжинської гімназії; М. Балудянського — першого ректора Санкт-Петербурзького університету; Ю. Гуцу-Венеліна — першого дослідника історії та культури болгарського народу; М. Мункачі — видатного художника Угорщини; о. А. Волошина — директора Ужгородської вчительської семінарії, прем’єр-міністра уряду, президента Карпатської України, ректора Українського вільного університету в Празі; художників А. Ерделі,
Й. Бокшая, музикантів Д. Задора, С. Мартона та багатьох інших. Автори листа акцентують, що вихідці з Закарпаття багато вклали у науку і культуру колишнього СРСР. І в незалежній Україні закарпатці досягли значних успіхів у різних галузях економіки, науки, культури, займали і займають високі державні посади в органах державної влади, судочинства, Збройних силах України. Саме висока якість шкільної освіти дозволяла закарпатцям успішно продовжувати навчання в найкращих вузах і домагатися успіхів у подальшій діяльності.

У листі також згадується про минулорічні результати ЗНО, про які редакція вже згадувала в попередніх номерах. Нагадаємо, що їх аналіз показує, що Закарпаття є «лідером» серед регіонів України за кількістю випускників шкіл (у відсотках від загальної кількості абітурієнтів, що взяли участь у ЗНО), які не змогли набрати мінімальні 124 бали, необхідні для участі в конкурсному відборі при вступі до вищих навчальних закладів України. Так, із математики, української   мови, історії України, біології, хімії, німецької мови   у випускників   закарпатських шкіл найвищий відсоток абітурієнтів, які не набрали мінімальні 124 бали. Та і з усіх інших предметів показники закарпатців гірші за загальнодержавні. Тобто Закарпаття має загалом «лідерство» в Україні за кількістю випускників, які провалили ЗНО. Активісти у своєму зверненні зазначають, що ці результати отримані за однакових програм, підручників, кількості навчальних годин у межах України.

НА РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО ВПЛИВАЮТЬ БЛАТ В УЧИТЕЛЬСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ, КУПІВЛЯ ОЦІНОК І МЕДАЛЕЙ, ТРУДОВА МІГРАЦІЯ БАТЬКІВ

Лист показує не лише проблему, автори запропонували і перші шляхи її вирішення. Для початку принаймні. На їхню думку, Закарпатська ОДА має створити експертну групу з залученням фахівців від органів державної влади, Ужгородського Національного університету, Мукачівського Державного університету, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, депутатів, представників громадськості краю для вивчення цієї ситуації. Результати роботи експертної групи необхідно довести до мешканців області. Згодом, але ще до початку нового навчального року, треба провести розширене засідання відповідних комісій Закарпатської обласної ради, де розглянути висновки експертної групи та напрацювати пропозиції щодо створення дієвої програми покращення шкільної освіти в Закарпатській області.

Наразі реакції, чіткої відповіді від чиновників нема. Активісти дали в Ужгородському прес-клубі прес-конференцію, на якій наголосили, що в області кожен 7-й школяр не в змозі скласти ЗНО, однак влада досі мовчить.

«Із ЗНО складається парадоксальна ситуація, — коментує Сергій Федака. — З одного боку, ми перші з найкращих, з іншого — перші з найгірших. З трьох предметів цього року закарпатські абітурієнти набрали по 200 балів, ще кілька з окремих предметів набрали максимальний бал. І водночас із дуже багатьох предметів продемонстрували найгірші результати».

Професор вважає, що серед негативних причин таких результатів дуже сильний блат в учительському середовищі —   всі всіх знають, вчителі до учнів ставляться менш вимогливо. Інша причина — дуже високий відсоток трудової міграції, коли діти залишаються з дідусями, бабусями, іншими родичами, а ті не дуже переймаються їхньою освітою. Сергій Дмитрович називає ще один момент — на Закарпатті найвищий відсоток сільського населення в Україні, але цей факт не можна абсолютизувати, бо були десятки сильних сільських шкіл у 60-х—70-х роках. А зараз, за словами історика, необхідно проаналізувати, чому сільська освіта «просіла».  

Натомість Степан Поп, професор, декан географічного факультету УжНУ, під час спілкування з медійниками висловився, що результати, оприлюднені щодо ЗНО, не дають підстав стверджувати, що в області катастрофічна ситуація з освітою.

«Загалом у навчальному процесі беруть участь також батьки, — каже професор. — Попри те, що в нас переважає сільське населення, негативний вплив чинять батьки, купуючи оцінки, золоті медалі, які не відповідають реаліям, — сказав декан. — Крім того ситуація з професійною орієнтацією не є якісною. Ця робота повинна скеровуватися на рівні середньої освіти, повинне здійснюватися поглиблене вивчення окремих предметів».  

УЖНУ БОРЕТЬСЯ ЗА ДВОХ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ ДО П’ЯТІРКИ КРАЩИХ УЧНІВ УКРАЇНИ З МАКСИМАЛЬНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ЗНО

Разом із тим керівництво головного вузу Закарпаття звітує про попередні результати вступної кампанії.

«Ми хвилювалися, чи отримаємо достатню кількість вступних заяв, — прокоментував на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі ректор УжНУ Володимир Смоланка. —   По-перше, впливала загальна ситуація в країні, по-друге, той факт, що цього року випускників, які проходили ЗНО, майже на півтисячі менше, ніж зазвичай. По-третє, ситуація, яка свідчить, що область та країна перебувають у демографічній кризі. Я проаналізував демографічні показники і зазначу: ще впродовж двох років кількість потенційних абітурієнтів буде зменшуватися, ми не досягли демографічного дна. Ситуацію з абітурієнтами рівня 2013 року ми досягнемо тільки у   2020-му».  

Попри всі ці чинники до УжНУ цього річ подала заяви велика кількість вступників. Смоланка акцентував, що станом на 21 липня на денну форму навчання було подано 8593 заяви, на заочну — 978 (загалом 9571 заява). Порівняно з минулим роком усього було подано 9954 заяви. Є також нюанси щодо абітурієнтів зі східних областей (через воєнні дії в Україні терміни проходження ЗНО та подання документів у вузи для них подовжено), якраз у ці дні очікується хвиля заяв зі східних регіонів.
За словами ректора, найбільше зацікавлення в абітурієнтів цього року до спеціальності «лікувальна справа» — 882 заяви,   «фармація» — 429, «стоматологія» — 397, «біологія» — 359, «правознавство» 361 + 228 (2 факультети). Найбільш популярні серед заочників «здоров’я людини» — 106 заяв, «біологія» — 79 заяв.

Університет ліцензував нову спеціальність — «міжнародне право». Нарешті отримані безкоштовні місця для клінічної ординатури (людина працює лікарем і паралельно вчиться), отримано квоту на інтернатуру за тими спеціальностями, які ліцензовані.

«Вперше ми подали документи для того, щоб отримати ліцензію на право навчання великої групи іноземних студентів на спеціальності «лікувальна справа» і «стоматологія». Очікуємо досить велику групу індійських студентів — близько 20—30 студентів на «лікувальну справу», 10—20 на стоматологічний факультет», — додав ректор.

СТУДЕНТИ УЖНУ ПАРАЛЕЛЬНО ЗДОБУВАТИМУТЬ ДИПЛОМ МАГІСТРА В ПОЛЬЩІ

Ігор Король,   в. о. проректора з науково-педагогічної роботи УжНУ, зауважив, що цього року на деякі спеціальності збільшено держзамовлення, це «комп’ютерна інженерія», деякі природничі спеціальності. Загалом тенденція по Україні — зростає число замовлень на технічні спеціальності. Крім того, у студентів УжНУ є можливість отримати подвійні дипломи.

«Ми ведемо роботу з закордонними університетами, уклали угоди, які дозволяють нам розпочинати програму подвійних дипломів. Кілька студентів із біологічного, математичного факультетів, які братимуть участь у цих програмах, отримають диплом магістра в Польщі. Понад 40 студентів наступного семестру будуть вчитися один семестр у Польщі», — роз’яснив пан Король.

Він також розповів про плани керівництва вузу зустрітися з двома абітурієнтами, які серед п’ятьох по Україні набрали максимальний бал (600) у ЗНО, а також із тими, хто має 200 балів із одного предмета. Проректор зазначив, що запрошуватимуть особисто.

В. Смоланка також розповів, що основна частина цьогорічних абітурієнтів — із Закарпаття, також є вступники з сусідніх областей: Львівської, Івано-Франківської та загалом із усіх регіонів України. Є заяви на переведення з вузів зі сходу України.   Щодо електронних заяв на вступ, то таких у 2014-му — 2788, частина — зі Східної України, але є навіть із сусідніх до вузу вулиць в Ужгороді.

Ігор Король також нагадав про терміни проведення вступної кампанії-2014 р.: 24 липня завершилося приймання заяв на 1-й курс для осіб, які мали проходити творчий конкурс та складати вступні екзамени, 1 серпня — останній день подання заяв для тих, які подаються за результатами ЗНО. З 21 липня по 1 серпня проходили творчі конкурси та вступні екзамени на 1-й курс, термін оприлюднення рейтингового списку не пізніше 12.00 2 серпня. Абітурієнти першої хвиля зарахувань повинні до 18.00 4 серпня здати оригінали документів, до 12.00 5 серпня — оприлюднення наступного списку, друга хвиля зарахувань. Третя хвиля — 8 серпня 12.00. Остаточне зарахування на держзамовлення — 11 серпня, терміни укладання угод контрактників на стаціонар — 18 серпня, заочників — 16 серпня.   Всі результати стосовно конкурсної ситуації оперативно   оприлюднюються в системі «Конкурс» на сайті УжНУ.

Після публікації на шпальтах «РІО» матеріалу про аутсайдерство Закарпаття у ЗНО розмови навколо цієї теми не вщухали. До влади почали надходити листи з конкретними пропозиціями, активісти давали прес-конференції, а керівництво Ужгородського Національного університету бореться за закарпатських абітурієнтів, які потрапили в лідери за результатами Зовнішнього незалежного оцінювання.

Активісти вийшли за межі соціальних мереж та медіа, відтак випускники закарпатських шкіл надіслали відкритого листа обласній владі, у якому акцентується на катастрофі середньої освіти Закарпаття та пропонуються шляхи вирішення проблеми. Серед авторів — відомі прізвища людей, які себе зробили, багато досягнули й рухаються далі, однак їм не байдуже, що коїться з якістю шкільної освіти області.   Наводимо тут кілька імен: Мирослав Дочинець, письменник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, Сергій Федака, доктор історичних наук, професор, письменник, журналіст, Володимир Мерцин, керівник видавничих проектів «Закарпаття. Хто є хто» та «Закарпаття автентичне», Тиберій Сільваші, живописець, член Національної спілки художників України, академік Академії мистецтв України, Євген Станкович, композитор, народний артист України, член Національної спілки композиторів України, Герой України.

ЛІДЕР СЕРЕД ПРОВАЛЬНИХ

У зверненні згадується, що минулого року громадськість Закарпаття відзначила 400-річчя   від дня утворення першого середнього навчально-виховного закладу на своїй історичній території — Ужгородської гімназії. Це був чи не перший заклад такого типу на території нинішньої України і загалом усієї Східної Європи. Автори розповідають, що наш край виплекав і дав світу низку яскравих особистостей: І. Орлая — почесного доктора Ієнського університету в Німеччині, колишнього директора Ніжинської гімназії; М. Балудянського — першого ректора Санкт-Петербурзького університету; Ю. Гуцу-Венеліна — першого дослідника історії та культури болгарського народу; М. Мункачі — видатного художника Угорщини; о. А. Волошина — директора Ужгородської вчительської семінарії, прем’єр-міністра уряду, президента Карпатської України, ректора Українського вільного університету в Празі; художників А. Ерделі,
Й. Бокшая, музикантів Д. Задора, С. Мартона та багатьох інших. Автори листа акцентують, що вихідці з Закарпаття багато вклали у науку і культуру колишнього СРСР. І в незалежній Україні закарпатці досягли значних успіхів у різних галузях економіки, науки, культури, займали і займають високі державні посади в органах державної влади, судочинства, Збройних силах України. Саме висока якість шкільної освіти дозволяла закарпатцям успішно продовжувати навчання в найкращих вузах і домагатися успіхів у подальшій діяльності.

У листі також згадується про минулорічні результати ЗНО, про які редакція вже згадувала в попередніх номерах. Нагадаємо, що їх аналіз показує, що Закарпаття є «лідером» серед регіонів України за кількістю випускників шкіл (у відсотках від загальної кількості абітурієнтів, що взяли участь у ЗНО), які не змогли набрати мінімальні 124 бали, необхідні для участі в конкурсному відборі при вступі до вищих навчальних закладів України. Так, із математики, української   мови, історії України, біології, хімії, німецької мови   у випускників   закарпатських шкіл найвищий відсоток абітурієнтів, які не набрали мінімальні 124 бали. Та і з усіх інших предметів показники закарпатців гірші за загальнодержавні. Тобто Закарпаття має загалом «лідерство» в Україні за кількістю випускників, які провалили ЗНО. Активісти у своєму зверненні зазначають, що ці результати отримані за однакових програм, підручників, кількості навчальних годин у межах України.

НА РЕЗУЛЬТАТИ ЗНО ВПЛИВАЮТЬ БЛАТ В УЧИТЕЛЬСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ, КУПІВЛЯ ОЦІНОК І МЕДАЛЕЙ, ТРУДОВА МІГРАЦІЯ БАТЬКІВ

Лист показує не лише проблему, автори запропонували і перші шляхи її вирішення. Для початку принаймні. На їхню думку, Закарпатська ОДА має створити експертну групу з залученням фахівців від органів державної влади, Ужгородського Національного університету, Мукачівського Державного університету, Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, депутатів, представників громадськості краю для вивчення цієї ситуації. Результати роботи експертної групи необхідно довести до мешканців області. Згодом, але ще до початку нового навчального року, треба провести розширене засідання відповідних комісій Закарпатської обласної ради, де розглянути висновки експертної групи та напрацювати пропозиції щодо створення дієвої програми покращення шкільної освіти в Закарпатській області.

Наразі реакції, чіткої відповіді від чиновників нема. Активісти дали в Ужгородському прес-клубі прес-конференцію, на якій наголосили, що в області кожен 7-й школяр не в змозі скласти ЗНО, однак влада досі мовчить.

«Із ЗНО складається парадоксальна ситуація, — коментує Сергій Федака. — З одного боку, ми перші з найкращих, з іншого — перші з найгірших. З трьох предметів цього року закарпатські абітурієнти набрали по 200 балів, ще кілька з окремих предметів набрали максимальний бал. І водночас із дуже багатьох предметів продемонстрували найгірші результати».

Професор вважає, що серед негативних причин таких результатів дуже сильний блат в учительському середовищі —   всі всіх знають, вчителі до учнів ставляться менш вимогливо. Інша причина — дуже високий відсоток трудової міграції, коли діти залишаються з дідусями, бабусями, іншими родичами, а ті не дуже переймаються їхньою освітою. Сергій Дмитрович називає ще один момент — на Закарпатті найвищий відсоток сільського населення в Україні, але цей факт не можна абсолютизувати, бо були десятки сильних сільських шкіл у 60-х—70-х роках. А зараз, за словами історика, необхідно проаналізувати, чому сільська освіта «просіла».  

Натомість Степан Поп, професор, декан географічного факультету УжНУ, під час спілкування з медійниками висловився, що результати, оприлюднені щодо ЗНО, не дають підстав стверджувати, що в області катастрофічна ситуація з освітою.

«Загалом у навчальному процесі беруть участь також батьки, — каже професор. — Попри те, що в нас переважає сільське населення, негативний вплив чинять батьки, купуючи оцінки, золоті медалі, які не відповідають реаліям, — сказав декан. — Крім того ситуація з професійною орієнтацією не є якісною. Ця робота повинна скеровуватися на рівні середньої освіти, повинне здійснюватися поглиблене вивчення окремих предметів».  

УЖНУ БОРЕТЬСЯ ЗА ДВОХ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ ДО П’ЯТІРКИ КРАЩИХ УЧНІВ УКРАЇНИ З МАКСИМАЛЬНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ЗНО

Разом із тим керівництво головного вузу Закарпаття звітує про попередні результати вступної кампанії.

«Ми хвилювалися, чи отримаємо достатню кількість вступних заяв, — прокоментував на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі ректор УжНУ Володимир Смоланка. —   По-перше, впливала загальна ситуація в країні, по-друге, той факт, що цього року випускників, які проходили ЗНО, майже на півтисячі менше, ніж зазвичай. По-третє, ситуація, яка свідчить, що область та країна перебувають у демографічній кризі. Я проаналізував демографічні показники і зазначу: ще впродовж двох років кількість потенційних абітурієнтів буде зменшуватися, ми не досягли демографічного дна. Ситуацію з абітурієнтами рівня 2013 року ми досягнемо тільки у   2020-му».  

Попри всі ці чинники до УжНУ цього річ подала заяви велика кількість вступників. Смоланка акцентував, що станом на 21 липня на денну форму навчання було подано 8593 заяви, на заочну — 978 (загалом 9571 заява). Порівняно з минулим роком усього було подано 9954 заяви. Є також нюанси щодо абітурієнтів зі східних областей (через воєнні дії в Україні терміни проходження ЗНО та подання документів у вузи для них подовжено), якраз у ці дні очікується хвиля заяв зі східних регіонів.
За словами ректора, найбільше зацікавлення в абітурієнтів цього року до спеціальності «лікувальна справа» — 882 заяви,   «фармація» — 429, «стоматологія» — 397, «біологія» — 359, «правознавство» 361 + 228 (2 факультети). Найбільш популярні серед заочників «здоров’я людини» — 106 заяв, «біологія» — 79 заяв.

Університет ліцензував нову спеціальність — «міжнародне право». Нарешті отримані безкоштовні місця для клінічної ординатури (людина працює лікарем і паралельно вчиться), отримано квоту на інтернатуру за тими спеціальностями, які ліцензовані.

«Вперше ми подали документи для того, щоб отримати ліцензію на право навчання великої групи іноземних студентів на спеціальності «лікувальна справа» і «стоматологія». Очікуємо досить велику групу індійських студентів — близько 20—30 студентів на «лікувальну справу», 10—20 на стоматологічний факультет», — додав ректор.

СТУДЕНТИ УЖНУ ПАРАЛЕЛЬНО ЗДОБУВАТИМУТЬ ДИПЛОМ МАГІСТРА В ПОЛЬЩІ

Ігор Король,   в. о. проректора з науково-педагогічної роботи УжНУ, зауважив, що цього року на деякі спеціальності збільшено держзамовлення, це «комп’ютерна інженерія», деякі природничі спеціальності. Загалом тенденція по Україні — зростає число замовлень на технічні спеціальності. Крім того, у студентів УжНУ є можливість отримати подвійні дипломи.

«Ми ведемо роботу з закордонними університетами, уклали угоди, які дозволяють нам розпочинати програму подвійних дипломів. Кілька студентів із біологічного, математичного факультетів, які братимуть участь у цих програмах, отримають диплом магістра в Польщі. Понад 40 студентів наступного семестру будуть вчитися один семестр у Польщі», — роз’яснив пан Король.

Він також розповів про плани керівництва вузу зустрітися з двома абітурієнтами, які серед п’ятьох по Україні набрали максимальний бал (600) у ЗНО, а також із тими, хто має 200 балів із одного предмета. Проректор зазначив, що запрошуватимуть особисто.

В. Смоланка також розповів, що основна частина цьогорічних абітурієнтів — із Закарпаття, також є вступники з сусідніх областей: Львівської, Івано-Франківської та загалом із усіх регіонів України. Є заяви на переведення з вузів зі сходу України.   Щодо електронних заяв на вступ, то таких у 2014-му — 2788, частина — зі Східної України, але є навіть із сусідніх до вузу вулиць в Ужгороді.

Ігор Король також нагадав про терміни проведення вступної кампанії-2014 р.: 24 липня завершилося приймання заяв на 1-й курс для осіб, які мали проходити творчий конкурс та складати вступні екзамени, 1 серпня — останній день подання заяв для тих, які подаються за результатами ЗНО. З 21 липня по 1 серпня проходили творчі конкурси та вступні екзамени на 1-й курс, термін оприлюднення рейтингового списку не пізніше 12.00 2 серпня. Абітурієнти першої хвиля зарахувань повинні до 18.00 4 серпня здати оригінали документів, до 12.00 5 серпня — оприлюднення наступного списку, друга хвиля зарахувань. Третя хвиля — 8 серпня 12.00. Остаточне зарахування на держзамовлення — 11 серпня, терміни укладання угод контрактників на стаціонар — 18 серпня, заочників — 16 серпня. Всі результати стосовно конкурсної ситуації оперативно   оприлюднюються в системі «Конкурс» на сайті УжНУ.

Підготувала Евеліна Гурницька