Свинське лайно з ферм Балоги може залити села на Мукачівщині і спричинити екологічну катастрофу.

Селу Чопівці Мукачівського району потенційно загрожує екологічне лихо — село потроху потопає у відходах свиней, а самі мешканці щодня дихають токсинами худоби. Триває це близько кількох років, а особливо несприятлива ситуація настає під час рясних опадів та спеки. Ноги ростуть із двох свиноферм «Аденія» і «Кашет», що розташувалися над селом, на яких вирощують близько 12 тисяч свиней. Журналісти вже працювали на місці події, де представники інстанцій намагалися оминати гострі кути, однак офіційно підтвердили інформацію, що Чопівці таки в лайні...

За інформацією джерел «РІО», обидві ферми весь гній, який мають вивозити кожні три місяці, зливають у один відстійник, так зване озеро, себто гнійну яму площею 3,7 га (до речі, такого ж розміру знамените закарпатське озеро Синевир). Ці відходи через потічки можуть доходити до Ракошина, відтак впадати в Латорицю і плисти далі. Відстійник обгороджує дамба, яку відходи і раніше проривали, щось подібне відбувається і зараз. Працівники ферми періодично підсипають дамбу в міру можливостей, однак ситуацію це не рятує. У разі найменшого дощу дамбу рве, відтак екскременти на 30—40 см вкривають Чопівці. Залишки доходять до Латориці й, за словами місцевих, нещодавно там потруїлася риба.

«РІО» дорогою до Чопівців ознайомилася з попереднім актом ветеринарної служби області, в якому написано, що «сепаратор розташований на відстані 60 м від огорожі свинокомплексу, після сепарування рідка фракція видаляється в поряд розташовану систему гноєсховища, центральне гноєсховище переповнене. Система каналізаційних каналів перебуває в незадовільному стані й потребує облаштування».

Цього тижня на території фермерських господарств працювала робоча група, вочевидь, далеко не вперше, куди завітали і журналісти. Керівник підприємств тікав від камер і погрожував юристом, який невдовзі мав прийти й підтвердити, що преса не має права тут знімати. Ніякого юриста не було, але представники мас-медіа не змогли потрапити на територію відстійника, бо ж приватна власність.

У РІЧЦІ ПОЛУЙ ГИНЕ РИБА

Зрештою, медійники таки побачили це озеро лайна, сфотографували і зняли на камеру, обійшовши колами по каналу, а дорогою місцеві мешканці, не боячись називати своїх імен, охоче розповідали про підводні течії свиногосподарств.

«Колись там стояв насос, яким відкачували ту всю жижу. Як побудували новий комплекс (до того був тільки один), тоді вже почався перелив. Влітку, коли вітер задує, сморід капітальний», — ділиться інформацією Іван Мочкош, який працює машиністом насосної станції.  

Він вказує на воду: «Бачите, тут колись, у річці Полуй була чистенька вода, а коли відбувається той перелив, то вода, розумієте, стає такою мутною, з тією жижею змішана. І риба буває, що дохне. Полуй впадає в річку Латорицю, Латориця — в Тису...»

Машиніст, який чергує поряд із «озером», стверджує, що сюди вже приходили разів зо 20 — рибінспекція, природоохорона з Ужгорода.

«Вони   складають акти. У тих актах пишуть претензії, що так довкілля забруднюють. Не знаю, що з тими актами далі. Нас туди теж постійно викликають, бо ж ми займаємося експлуатацією цих річок, каналів», — додає співрозмовник.

Радикальністю думок і сміливістю відрізняється мешканець Чопівців Георгій Чудин, який нарікає, що хаос на тих фермах великий, а щодня в селі просто нема чим дихати.

«Ми давно   і депутатам, і голові сільради казали, аби вирішили це питання. Ніхто не звертає на це уваги, нікому нічого не потрібно. Ми не боїмося говорити вголос, бо йдеться про наше здоров’я, здоров’я наших дітей, — оповідає пан Георгій. — Тут неподалік є садок і початкова школа, діти цим усім дихають. До цієї ферми (йдеться про новий комплекс) була благодать — можна було жити й дихати».

У своєму коментарі Г. Чудин згадує, що люди хотіли перекрити дорогу й вирішити це питання. «Однозначно, від цих відходів страждають колодязі. Я думаю піти і взяти аналіз води, може бути, що її насправді не можна вживати, ми можемо чимось захворіти», — міркує мешканець Чопівців.

Неподалік «Аденії» і «Кашету» є ще невеличка ферма, представник якої каже, що в них усе екологічно, але досить різко нарікає на гігантів, що завдають шкоди довкіллю

«А саме тут зараз дуже великий сморід, особливо коли о 5-й ранку тут проїжджаємо. Я не розумію, вони тут нечистоти свої спускають чи що? Ми раніше мали з ними розмову через те, що вони кидали мертвих свиней у яму, наші собаки тих свиней витягували й приносили до нас, — ділиться інформацією джерело журналістів. — Ми з ними трішки поговорили й вони почали те закопувати, але закопують вони це неглибоко. Це було влітку. Тоді вони нібито навели лад, зараз начебто все нормально, але сморід буває просто нереальний».

КОМІСІЯ ПІДТВЕРДИЛА СУТТЄВІ ПОРУШЕННЯ, СЕБТО ВІДХОДИ ПЕРЕТІКАЮТЬ У СЕЛО, А МЕШКАНЦІ ТРУЯТЬСЯ «ПОВІТРЯМ»

Як йшлося вище, представники робочої групи не надто прагнули ознайомлювати журналістів зі своїми попередніми висновками.

«Попередньо встановлено, що має місце витік нечистот за існуючу дамбу. Попередньо сказати, що є якась загроза навколишньому середовищу, неможливо, робота комісії триває», — зазначив головний спеціаліст відділу екологічного контролю, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Сергій Богонський.  

Фахівець від Держсанепідемслужби зауважив, що його в цій ситуації найбільше бентежить можливий вплив стічних вод від діяльності цього фермерського господарства на здоров’я людей.  

«Ми зробили обстеження, нами відібрано ряд зразків питної води з джерел водопостачання будинків. Дослідження, на жаль, тривають 3 дні, за 3 дні ми надамо висновки щодо якості питної води і чи є якийсь вплив цього гноєсховища на воду, яка споживається місцевим населенням», — запевнив заступник начальника головного управління Держсанепідемслужби в Закарпатській області Василь Петричко.

Начальник ветеринарної міліції в Закарпатській області, підполковник міліції Володимир Луцак надзвичайно оптимістично повідомив, що на керівника підприємств за переповнене гноєсховище наклали   адміністративне покарання (ст. 107 Кодексу України про адмінправопорушення), дані рекомендації щодо зменшення наповненості даного гноєсховища.  

«Ми зафіксували факти порушення ветеринарних вимог — трішки переповнене гноєсховище. Якщо будуть великі опади, то може бути перетікання, що може призвести до неприємної ситуації для населення.   Щодо смороду, то відповідні комісії даватимуть рекомендації, аби мінімізувати впливи даного підприємства на дворогосподарства мешканців», — переконував журналістів Володимир Ярославович.

ДЕЯКІ ЧИНОВНИКИ «ВІДМАЗУЮТЬСЯ»

У цій ситуації деякі чиновники відверто, вперто й навіть зухвало ухиляються від коментування забруднення довкілля. Вони наполягають, що в них купа роботи, проте вони забувають, що працювати мають для людей, відповідно, інформувати населення вони зобов’язані. Журналісти бігали за головою комісії, заступником начальника головного управління ветеринарної медицини в Закарпатській області Миколою Каганцем. Хто, як не він, має бути найкомпетентнішим у питанні ... лайна, тим паче голова ж комісії. Єдине, що він прокричав: «При обстеженні виявлено витік із гноєсховища. І все. І це питання зараз ми вивчаємо». Коли ж медійники запитали, чому це виявлено лише зараз, то посадовець, який має бути відкритим до людей, бо ж йдеться про суспільний інтерес, просто нервово вибіг. Виявляється, що саме Каганець працював начальником ветеринарної медицини з липня 2010 року до серпня 2013 року, коли почалися перші дзвіночки про біду, тривали перевірки, однак усе було зам’ято.

ВИННІ ЧИНОВНИКИ ЗА СВОЇ «ЗАКРИТІ ОЧІ» БУДУТЬ ПОКАРАНІ

Катастрофою займається влада, яку особливо цікавить, чому недоліки не були усунуті раніше. В. о. голови Закарпатської ОДА, голова регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ігор Свищо зауважив у розмові з журналістами, що перший сигнал надійшов ще у 2012 році, коли в селі був паводок, мешканці цього населеного пункту добре пам’ятають, що тоді було. Тоді спустили озеро над свинокомплексом, відтак у село з водою стекли ті всі фекалії. Мешканці Чопівців звертаються до влади і зараз, бо занепокоєні ситуацією, яка склалася. Станом на сьогодні створена робоча група, яка в найближчі дні має подати свої висновки.

«Всі ті приписи, які були за попередні роки, так розумію, не усунуті. Все відбувається так, як і було, і з цим нарешті треба навести лад — сказав І. Свищо. — Вірю, що робоча група також розбереться, чому раніше не були усунуті ті недоліки, а чиновники-винуватці будуть покарані через те, що ще тоді не вжили жодних заходів для усунення проблеми. До речі, ще у 2012 році прокуратура займалася цією справою».

ХТО ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ?

При дослідженні з’ясувалося, що ще у травні—червні минулого року на цих фермах був падіж свиней. Місцеві мешканці робили фотографії трупів свиней,   яких викидували просто в яму, вони там довго гнили і смерділи на все село, а потім це все просто засипали без найменшої санітарної обробки. Ці фотографії мешканці передали й у правоохоронні органи. Однак тоді все якось затихло. І зрозуміло чому. Річ у тім, що саме в цей час Інтернет-видання та преса, які належить родині Балоги, повідомляли про падіж угорських корів на Берегівщині. Тільки зараз стало зрозуміло, що таким чином вони відволікали увагу громадськості від проблем на фермах Мукачівщини.

Ще кілька років тому в селі Іванівці Мукачівського району відкрили шлюз, аби злити озеро. Відтак   те озеро затопило село Кайданівці. Дворогосподарства були під водою, загинула худоба. При цьому вода з озера змила з собою кілька гноєсховищ. Протягом трьох діб підрозділи МНС рятували село. Тоді ЗМІ повідомляли, що озеро належало комусь із клану Балог. Цього ж разу також стало відомо, що ці дві ферми в Чопівцях разом із комбікормовим заводом, бійнею в Мукачеві «Гарт» (де, до речі, відходи виливають просто на землю)   і супермаркетом «Барва» входять до одного холдингу, який належить сім’ї Балоги.

Коли номер здавався до друку, в обласній адміністрації відбувалося засідання робочої групи щодо екологічної небезпеки в Чопівцях. Сподіваємося, що цього разу чиновники не будуть прикривати клан, а захистять закарпатців від можливої екологічної катастрофи.

НА ФОТО ЗНИЗУ:
Трупи свиней собаки розносять по угіддях села.

Евеліна Гурницька