Підтвердження цьому — природні аномалії, що вже сьогодні позначаються на життєдіяльності людини.

Для того, аби помітити, що з кліматом коїться щось не те, не обов’язково бути науковцем чи синоптиком. Різкий перехід із зими на літо, повені, селі, град завбільшки куряче яйце вже не дивина для закарпатців.

За останні 10—12 років у нас стало тепліше і побільшало аномалій. Зважаючи на те, що специфіка клімату на Закарпатті значною мірою залежить від глобальної атмосферної циркуляції, саме час задуматися над тим, що чекає нас у найближчому майбутньому і чи не стане Закарпаття українською Сахарою?

«Наша оселя, планета Земля, в небезпеці! Якщо викиди не почнуть знижуватися, то вже в найближчі 10 років ми перейдемо межу незворотних змін, що ставить під загрозу можливість проживання людства на планеті», — попереджав Альберт Гор, Нобелівський лауреат, під час засідання ООН ще у 2008 році. Значить, часу з кожним роком стає менше.

Сценаріїв зміни клімату прогнозують чимало. Періодично з’являється інформація про можливий льодовиковий період, глобальну спеку чи інші варіанти судного дня для жителів Землі. Науковці переконані, що все відбудеться поступово. І кожна аномальна зміна у природі — підтвердження незворотного процесу.

Зрозуміло, що зміни клімату відбуваються не без участі людей. Наразі Україна у двадцятці країн світу, які викидають найбільше парникових газів у атмосферу. 15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, який передбачає певні зобов’язання з боку нашої держави, зокрема, щодо викидів у атмосферу. Однак забруднення — лише одна з причин аномалій, які вже спостерігаються в усьому світі.  

Дослідження щодо поточного стану та сценаріїв зміни клімату провели в рамках проекту Loc-Clim-Act: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін. Для Закарпатської області дослідженння під назвою «Поточна та очікувана зміна клімату, її впливи та наслідки на території України, Закарпаття та Рахівського району» підготувала Віра Балабух, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту.

НА ЗАКАРПАТТІ ЧЕРЕЗ КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ ВЖЕ ЗМІНИЛИСЯ ПЕРІОДИ РЕКРЕАЦІЇ

«Протягом останніх десятиліть на Закарпатті спостерігається стійкий ріст температури повітря протягом усього року. Найбільші зміни в регіоні відмічаються влітку, у той час як у інших регіонах України максимальний ріст температури спостерігається взимку. В холодний період відмічається суттєвий ріст мінімальної температури (на 1,0 °С), а в теплий — максимальної (максимум на 1,7 °С). Таке значне зростання температури повітря в холодний період призводить до зменшення тривалості холодного періоду та суворості зими, збільшення тривалості теплого періоду літа і, відповідно, вегетативного періоду (майже на тиждень)», — йдеться в дослідженні Віри Балабух.

Науковець оцінює термічний режим та екстремальні явища погоди, пов’язані з температурою,   режимом зволоження та екстремальні явища погоди, пов’язані з опадами, атмосферні погодні явища, сніговий покрив, водний режим річок.

Щодо Рахівського району, то «значний ріст температури повітря в перехідні сезони може зумовити збільшення тривалості теплого періоду, якого до цього часу не відмічалося, та літнього сезону, що приведе до збільшення періоду літньої рекреації. Суттєво (на 17 днів) може зрости тривалість періоду вегетації холодолюбних культур та (на 22 дні) теплолюбних. Цей ріст буде відбуватися в основному за рахунок продовження періоду   активної вегетації восени, хоча розвиток рослин починатиметься також майже на тиждень   раніше. Ранній початок періоду вегетації рослин може створити загрозу їх ушкодження пізніми весняними заморозками. До середини ХХІ ст. у регіоні також можна очікувати збільшення числа спекотних днів із температурою вище 25 °С. Проте цей ріст не перевищить той, який уже зараз відбувся в регіоні протягом останніх двадцяти років.   Підвищення максимальної та мінімальної температури повітря взимку, зменшення кількості морозних днів приведуть до зменшення тривалості зими та її суворості і, відповідно, зменшиться тривалість періоду зимової рекреації», — йдеться в дослідженні.

Віра Балабух переконана, що до середини ХХІ ст. зміни клімату, які спостерігаються в Україні та на Закарпатті протягом останніх двадцяти років, триватимуть і впливатимуть на життєдіяльність людини. Найуразливішими до змін наразі є сільське господарство, енергетика, житлово-комунальне господарство, лісове господарство та екосистеми, рекреаційні, біокліматичні, водні ресурси. Суттєво впливають зміни клімату і на здоров’я та самопочуття людини.

ЗРОСТАННЯ ТЕМПЕРАТУР ТРИВАТИМЕ, А В СУКУПНОСТІ З ІНШИМИ ФАКТОРАМИ СЦЕНАРІЙ МОЖЕ БУТИ НЕВТІШНИЙ

Зміни клімату характеризуються продовженням теплого періоду, більш екстремальними шкідливими явищами, їхніми наслідками, частотою. Всі інші фактори у глобальному плані майже не мають значення. Відтак глобальні процеси вимагають глобальних досліджень, тож по кожному району подібні явища можна характеризувати лише як приклад.

Можливий сценарій зміни клімату досліджують і в Закарпатському гідрометцентрі. «Ми завжди зазначаємо, що говоримо не про прогноз, а тенденції, можливий сценарій. Наскільки він виправдається, говорити зарано», — каже Андрій Золотарьов, начальник відділу метеопрогнозів Закарпатського гідрометцентру.

Ситуація на Закарпатті відповідає загальним кліматичним змінам. За період 100 років температури зросли, а протягом цього століття зростання триватиме. Андрій Золотарьов переконаний, що пов’язувати це з парниковим ефектом і шкідливими викидами в атмосферу трохи некоректно, оскільки на зміни клімату, особливо в північній півкулі, впливає ще чимало факторів. Це і геомагнітні зміни, динаміка активності сонця, антропогенні фактори, вулканічна діяльність. Усе в комплексі може спричинити негативний результат.

«Тенденція така, що за останні 12—15 років клімат на Закарпатті змінився. Напевно, всі помічають, що зимовий період скоротився. Зими мають так званий «гнилий» характер. На фоні цього періодично надходить повітря з Арктики і бувають різкі зниження температури до 20 і більше градусів. Весняний період майже непомітний. Різкий перехід із зими в літо. Вже у травні погода нагадує літо. І атмосферні процеси мають літній характер. У нас виходить довге літо. У вересні температура 25—28 градусів. Жовтень, листопад достатньо теплі», — розповідає начальник відділу метеопрогнозів Закарпатського гідрометцентру.

Позначаються зміни і на місцевій флорі та фауні. Напевно, закарпатці вже помічали, що магнолії й каштани цвітуть двічі-тричі за рік, а гриби збирають до пізньої осені. Останніми роками побільшало й саранчі, якої раніше на Закарпатті майже не було.

ПРО АНОМАЛІЇ ЗАВЧАСНО НІХТО НЕ ПОПЕРЕДИТЬ, БО СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ ЧЕКАЄ КРАЩИХ ЧАСІВ І ПРИЛАДІВ

10—15 років у хронологічному плані це мало, зазначають дослідники. Щоб провести кліматичний аналіз, треба 30—50 років. Хоча про аномальні явища на цьому етапі саме час говорити. «Тайфуни й урагани здебільшого характеризують басейн Тихого океану. Хоча сьогодні вже й на Чорному морі можуть бути такі катастрофічні шторми, які спричиняють важкі наслідки. Паводкові ситуації на Закарпатті та Прикарпатті досить інтенсивні. За два-три дні може випасти дво- й навіть тримісячна норма опадів. Такі випадки були влітку 2010 року. Зросла й інтенсивність формування гроз. За останній місяць холодний фронт проходив через Закарпаття два-три рази і кожного разу це супроводжувалося градом. А град, більший за 20 мм — це вже стихійне гідрометеорологічне явище. Для сільського господарства це значна шкода», — розповідає Андрій Золотарьов.

Найгірше, що аномальні явища в реальних умовах передбачити майже неможливо. Тих приладів, які є в розпорядженні закарпатців, недостатньо для прогнозів. «У нас дуже погано налагоджена система оповіщення при стихійних явищах. Це не означає, що її нема, але вона погана. Наприклад, коли в Оклахомі було торнадо, населення сповістили за 16 хвилин до його приходу в місто. За цей час більшість встигла сховатися й лишилася жива. У нас би й цього не зробили. До жителів інформація не дійшла би. Тобто вона була би в головних управліннях, службах, але населення нічого не дізналося би», — пояснює начальник відділу метеопрогнозів.

Важкість прогнозування зумовлена ще й особливостями рельєфу, при чому не лише його території, а й територій, розташованих на шляху переміщення активних фронтів і циклону. «Наприклад, цього тижня навколо Закарпаття дощило. Шквали і на Прикарпатті, і на території Угорщини, а в нас при цьому — не більше трьох крапель, — коментує Андрій Золотарьов. — У липні всі чекали сильну спеку, а натомість мали досить помірне літо. Те, що зараз спекотно, це нормальне   явище. Припускають, що максимум температур уже пройшов. Якщо зважати на тенденцію, то абсолютного максимуму не буде. Але виключати нічого не можна».

З того, чим наразі можна заспокоїти, це відсутність і неможливість на Закарпатті таких аномалій, як торнадо. Специфіка формування смерчів обумовлена рівнинною територією. У нас є такі регіони, але вони замалі для формування таких явищ.

«Якщо вам кажуть, що через 10 років буде холодно і ми всі замерзнемо — не вірте. Якщо будуть стверджувати, що буде дуже спекотно — також не вірте», — каже Андрій Золотарьов. Насправді ніхто не знає, що буде далі й через скільки років. Можна стверджувати хіба що про поступові зміни клімату, при цьому зважати ще й на властивість всесвітньої води, адже   вона займає дві третини Землі, а там дослідити можливі сценарії природних змін ще важче, ніж на суші.

Наталія Каралкіна