Та для початку — з історії   одного з сіл на Львівщині. Там люди не знають хвороб, а завдячити цим можна нашому краю. І про це львівське село написала наша закарпатська читачка пані К. Кевер. Що додає здоров’я мешканцям села Салашів, що на Львівщині? І що з цього можуть мати закарпатці?..


Три сотні селян Салашів, що на Львівщині, ніколи не хворіють. Вони не знають, що таке грип, застуда й решта болячок. У чому їхня таємниця? Науковці роками сушили голови й нарешті знайшли рецепт міцного здоров’я салашівців. Про це повідомляли на телеканалі «СТБ». Що це за панацея?

Науковці тут і повітря досліджували, і матеріали, з яких хати збудовано. Результати аналізів порівнювали з нормативними. Відмінність таки знайшли. Секретом довголіття в селі Салаші науковці зі всього світу цікавилися вже кілька років. Відповідь на питання дали геологи. Вони знайшли цілющі властивості у криничній воді. На думку фахівців, усе через камінь цеоліт, із якого викладено дно та стіни сільських криниць. Властивостям цеоліту дивувалися фізики. Його електропровідність — як у людини. Вода, що контактує з каменем, набуває структурних відмінностей. Він забирає з неї все зайве. Цеоліт — природний сорбент. Вода після нього цілюща.

Ентузіасти переконані: вистачає навіть просто потримати камінь у воді — і пий не хворій. А цеоліту в Україні, за підрахунками геологів, вистачить на всю планету.

ВИВОДИТЬ РАДІАЦІЮ, ПІДВИЩУЄ ВРОЖАЙНІСТЬ

Є безліч доказів про користь цеоліту. Цеоліти, як зазначають учені, мають унікальні властивості та можливості для застосування: важливою властивістю мінералів цієї групи, крім наявності набору мікроелементів, необхідних для росту рослинних і тваринних організмів (а отже придатності в народному господарстві), є здатність «поглинати», зв’язувати катіони металів (натрію, цезію та інших), а отже й нейтралізувати радіаційні елементи. Цеоліти тим цінніші, чим вища в них концентрація активної речовини — клиноптилоліту. У закарпатського цеоліту вона становить 65—75 %, тому він не потребує збагачення. Після вибуху на Чорнобильській АЕС із Сокирницького родовища вивезли понад 150 тисяч тонн цеолітових крихти та піску, з вертольотів розсівали їх над зоною, цеоліт додавали до складу дамб на річці Прип’яті, ним завантажували гігантські фільтри міських водозаборів, щоб очистити від важких металів і радіонуклідів воду Дніпра. Численні розробки вчених і фахівців, зокрема Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського НАН України, НВО «Флегмін», Ужгородського Національного університету, УжМП «ОМК» Інституту фізичної хімії НАНУ, засвідчили, що цеоліти можуть бути тим засобом, який істотно прискорить самоочищення ґрунтів, забруднених унаслідок екстенсивного землеробства та екологічних катастроф, забруднених катіонами важких металів і радіостронцію, забезпечить можливості екологічно чистого, у тому числі поливного землеробства. Застосування цеоліту, крім усього іншого, дає змогу підвищити урожайність овочів і ягід на 30—50 %, садів — на 20—40 %, поліпшити структуру грунтів, виготовляти легкі та міцні будівельні, конструкційні та пакувальні матеріали, харчові та кормові добавки, ліки, абразиви тощо.

До речі, так само за висновками спеціалістів, учених, Сокирницьке родовище цеолітів є одним із найбільших родовищ цього мінералу у світі. Його видобутком та поглибленою переробкою на площі детальної розвідки 161 га, затверджені балансові запаси якої складають 126,1 млн. т, займається Державне підприємство «Сокирницький цеолітовий завод».

НАШИМ ЦЕОЛІТОМ КОРИСТУЄТЬСЯ СВІТ, А ЩО МАЄМО МИ?

Цеоліт може стати, без перебільшення, рятівником навколишнього середовища на всіх підприємствах, котрі скидають стічні води, забруднюючи при цьому річки та озера.

«РІО» натрапила на публікацію закарпатського геолога Валерія Шовкопляса, який детально описав корисність цеоліту.

«Виявляється, закарпатці у своєму ж краї можуть оздоровитися та ще й заробляти, якщо поділяться з іншими. «РІО» вже повідомляла, що в закарпатському Бороняві, що на Хустщині, є Сокирницький цеолітовий завод. Розробляється об’єкт із середи­ни 80-х років минулого століття. Зараз його розробник — ТОВ «Цеоліт». На жаль, доводиться констатувати невеселий факт: продукція підприємства має набагато більший попит на зовнішньому ринку, ніж на внутрішньому. Хто не чув про знамените Рублівське шосе в Москві? Озера в цьому елітному районі очищуються з допомогою нашого, закарпатського, цеоліту. Він же йде на експорт для виробництва ліків, косметики, підстилки у клітках при розведенні шиншил та інших хутрових гризунів. На жаль, більшість покупців неохоче афішують мету закупівлі цеолітів, тому про інші галузі його застосування доводиться лише здогадуватися.

А що ж вітчизняний споживач? За наявності десятків птахофабрик цеоліт використовує тільки одна — Тернопільська; з сотень міст і містечок фільтри в міськводоканалах заповнені цеолітом тільки в Коростені Житомирської області та Шепетівці Хмельницької; всі інші застосовують, як і багато десятиліть тому, звичайний пісок, ефективний лише проти механічних забруднень та й то не повністю; у рослинництві — одне невелике господарство в Харківській області.

Чомусь у нас, на відміну від решти світу, цеоліт усе ще вважається недостатньо вивченим матеріалом. Але ж, як бачимо, це зовсім не так. Досвід його використання накопичено в багатьох країнах, розроблено оптимальні дози для всіх видів застосування, обчислено економічний ефект.

Отож дуже прикро, що жодної уваги не звертають на цей надзвичайно перспективний із точки зору охорони довкілля матеріал органи влади, зокрема Мінекології та його обласні управління, природоохоронні громадські організації». (Де використовують по галузях — дивись нижче).

СОКИРНИЦЬКИЙ ЦЕОЛІТОВИЙ ЗАВОД ВІДДАДУТЬ У ПРИВАТНІ РУКИ?

З вищевикладеного випливає — хто як не закарпатці можуть оздоровитися, полікувати інших... Йдеться також про прибутки від саме нашого цеоліту. Відомо, що завод — державне підприємство сфери управління МНС. Одразу виникає питання, чому підпорядковується саме цьому міністерству? Як каже джерело, бо саме це міністерство контролює Чорнобильську зону.

Водночас свіжий документ із сайта МНС свідчить, що завод — економічно не активний. Станом на 1 січня 2012 року заборгованість із виплати заробітної плати становила 248 тисяч гривень.   Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2011 року прийнято пропозиції МНС України Закарпатської області щодо передачі Сокирницького цеолітового заводу до сфери управління Закарпатської облдержадміністрації. І міністр МНС Віктор Балога наполягає на прискоренні передачі заводу. Отже, ми маємо своє родовище цеоліту, але його використання не є ефективним. Виникає питання, чи не робиться це штучно. Тобто, завод доводять до банкрутства, його можна передати облдержадміністрації, згодом віддати на роздержавлення, приватизувати, а потім якась приватна особа може прибрати його до своїх рук. Гроші йтимуть не до бюджету, а до чиєїсь кишені...    

ЗАКАРПАТСЬКА ОДА: А ЩО З ЦЬОГО МАЄ КРАЙ?

«РІО» здобула певні дані щодо цеолітового заводу. Як повідомляють в управлінні економіки Закарпатської ОДА, обсяг виробленої продукції ДП «Сокирницький цеолітовий завод» у 2011 році складав 1,1 тис. куб м., а у 2010 році — 2,1 тис. куб. м. В управлінні промисловості Закарпатської ОДА зазначають, що станом на 1 вересня 2011 року при наявних потужностях кар’єру та переробного комплексу 25000 тонн на рік рівень їх завантаженості становив відповідно 9,6 та 8,4 %.

За січень—вересень поточного року підприємством реалізовано продукції на суму 421 тисяча гривень, що порівняно з аналогічним періодом минулого року становить 56,6 %. Загальна сплата до бюджету за вказаний період склала 75,9 тисячі гривень.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЦЕОЛІТ ПРОДАЄ... КИЇВ

Власне, у своєму листі пані Кевер зазначає: «Які ми могли би бути багатими, якби добували цеоліт. Оздоровили би наш народ, а потім продавали би всім іншим країнам. Всі за нас молилися би. Хотілося би знати, де в нас цей цеоліт, що роблять для його видобутку, чи знають учені і влада про його цілющі властивості? Чи планується якесь його застосування для населення та худоби? Якби таке багатство мала Німеччина — німці стали би мільйонерами», — йдеться у листі.

А можливо, ми просто не маємо відповідного менеджменту, щоб грамотно розпоряджатися цим багатством ? Наш Сокирницький цеолітовий завод навіть не має власної веб-сторінки, зате кияни ведуть активний продаж нашого закарпатського цеоліту. На сайтах київських фірм гарно описано про властивості цеоліту, виставлені фотографії, контакти київських дилерів і, звісно, прайс. На сайті вказано, що цеоліт постачається з заводу в Закарпатті. Тобто, київські фірми, продаючи наш цеоліт, процвітають, а наш завод   «економічно не справляється» і тут заборгованість по зарплаті. Можливо, така ситуація є дещо штучною або ж просто саме ж Закарпаття не здатне виграти на цеоліті. Та й чи є в нас село, де ніхто не хворіє, як на тій самій Львівщині?

***

ДЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ

Хімічна, нафтова і газова промисловість

Цеоліти успішно застосовуються для глибокого осушення і очищення газових та рідинних потоків, розділення сумішей вуглеводнів різної будови, очищення водних потоків від катіонів важких металів і поглинання радіонуклідів у атомній енергетиці, як каталізатори хімічних реакцій у процесах крекінгу, при отриманні моторних мастил тощо.

Рослинництво

Внесення у грунти цеолітів дає подвійну вигоду: забезпечує тривалу дію добрива (ефект пролонгації) і запобігає вимиванню поживних речовин. Це пояснюється тим, що цеоліти характеризуються значним сумарним об’ємом пор і здатні до іонного обміну поживних речовин у добривах. Застосування цеолітів не лише сприяє зростанню врожайності, а й поліпшує схожість, підвищує стійкість рослин до захворювань. Цеоліт тривалий час утримує у грунті додаткову кількість води, що при сьогоднішніх частих посухах дуже актуально.

Цеоліт чудово аерує грунти, сприяє розвитку кореневої системи, росту всієї рослини, утримує в зоні коріння достатню кількість води — 40—70 % ваги, працює як резервуар зберігання для добрив — нітратів, фосфатів, калію, поживних речовин, найважливіших компонентів для здоров’я рослини та її росту. Цеоліт відіграє роль поліпшувача грунтів і удобрює їх перед посадкою, зокрема, декоративних, хвойних дерев, плодових дерев і кущів, овочів, зернових культур, квітів, трав та інших рослин, газонів, у підготовці субстратів та земляних сумішей як для відкритого грунту, так і для теплиць. Застосування цеоліту дає позитивні результати в усіх видах грунтів і на 10—30 % збільшує врожайність багатьох сільськогосподарських культур — картоплі, ячменю, озимої пшениці, кукурудзи, конюшини та інших. Після внесення цеоліту підвищення врожаїв триває три-чотири роки і більше.

Тваринництво і птахівництво

Цеоліти здатні адсорбувати вуглекислий газ, метан, аміак, сірководень, деякі азотисті сполуки. Проходячи через кишківник тварин, цеоліт видаляє надлишок рідин, шкідливі гази, ендотоксини, завдяки чому виключається діарея. Підвищується засвоєння кормів завдяки внесенню рухливих форм мінеральних речовин (калію, кальцію, деяких мікроелементів), буферному ефекту, що стабілізує кислотність кишкового соку, вміст амонійного азоту, а також поглинанню і винесенню токсичних продуктів травлення і отруйних речовин, котрі потрапили у стравохід із кормами.

Як з’ясовано, цеоліт позитивно впливає на морфологічний склад крові, її окислювально-відновлювальні й дихальні функції. Вважають, що він стабілізує амінокислоти завдяки поглинанню азотного «хвоста» деяких амінокислот із простою структурою, що призводить до зменшення витрат калорій на приріст маси тіла.

Досвід широкого застосування цеолітів у різних типах господарств Росії, США, Японії, Німеччини та інших країн показує, що введення цеоліту в раціон тварин підвищує засвоєння кормів, знижує падіж, особливо в ранньому віці, запобігає диспепсії, виводить із організму токсичні та шкідливі продукти метаболізму, запобігає захворюванням, пов’язаним із дефіцитом мікроелементів.

Вчені виявили високу ефективність впливу цеолітів на продуктивність свійської птиці, вони підтверджують доцільність і високу економічну ефективність застосування природних цеолітів як інгредієнта кормів і мінеральної підгодівлі, лікувально-профілактичного і стимулюючого засобу, а також засобу, що суттєво поліпшує екологію утримання тварин та птиці й робочих місць обслуговуючого персоналу.

Евеліна Гурницька